Світовий конгрес вільних українців (СКВУ) як праорганізація Світового конгресу українців був створений у Нью-Йорку 16 листопада 1967 р.
Головним завданням Конгресу було визначено допомогу українському народові в боротьбі за державну незалежність.
З проголошенням незалежності України СКВУ в 1992 р. змінив назву на Світовий конгрес українців (СКУ). У тому ж році на першому Всесвітньому форумі українців СКУ виступив засновником Української всесвітньої координаційної ради (УВКР), колективним членом якої є до цього часу.
Світовий конгрес українців сьогодні є спілкою громадських (неурядових) організацій, яка діє з метою координації діяльності об'єднань української діаспори у 40 країнах світу.
Дивитись архівне відео 1967 р. про СКВУ "Встане Україна" ("Ukraine Wil Rise"):  ч.1,  ч.2,  ч.3

 

"Навіщо того Грушевського в Україні виготовляти, щоб він лежав десь у коморі, припадав пилом?"
Після того, як в Україні змінилася влада, у рідному місті Михайла Грушевського — Холмі — зійшла на пси справа побудови пам’ятника історикові.
Холмський православний священик із церкви св. Іоанна Богослова, о. Іван Лукашук упевнений: справа з пам’ятником застрягла наразі з українського боку.

У Національному музеї Тараса Шевченка (м. Київ, бульвар Тараса Шевченка, 12) відбудеться презентація нових книг Історичного клубу “Холодний Яр”, а саме: споминів Юрія Горліса-Горського “Ми ще повернемось!” (упорядник Роман Коваль); вояцьких спогадів “Кармелюки. До історії Запорозького полку ім. от. Янка Кармелюка Армії УНР” (упорядник  Роман Коваль); “Земляки Миколи Міхновського в боротьбі за Українську державність”Віктора Моренця (під редакцією Романа Коваля). Вестиме вечір Дмитро Стус. Початок о 17 годині.

Львів – 1 листопада минає 68-річниця від дня смерті митрополита Української греко-католицької церкви Андрея Шептицького. Донині є  чимало невідомих сторінок із життя глави церкви, констатують дослідники. Достеменно невідома й доля архіву митрополита, який був також колекціонером. Тим часом унікальний каталог, пов’язаний із Шептицьким, презентував у Львові науковець Євген Чернухін. 
У каталозі зібрані понад 600 документів, вилучених НКВС у 1946 році  після ліквідації УГКЦ, які надійшли у Київ. Це частина архіву Львівської Греко-католицької митрополичої консисторії (ради): матеріали XIV–XX століть, зокрема, папські булли, грамоти митрополитів та єпископів, австро-угорських цісарів, польських королів, магнатів, а також приватно-правові акти й листи. Відтак документи відображають  історію церкви візантійського обряду Західної України, Польщі, Австрії та Угорщині. Про це йдеться у публікації на Радіо Свобода.

Під такою назвою у Київському історико-меморіальному музеї Михайла Грушевського (вул. Паньківська, 9) відкрилася виставка, присвячена 135-річчю від дня народження Олександра Грушевського, рідного брата творця і першого глави незалежної Української держави Михайла Грушевського.
Вони і справді були братами не лише по крові, а й по духу — Михайло та Олександр Грушевські. Обидва поклали свої життя на вівтар служіння українській ідеї, історичній науці.
18 жовтня у залі засідань музею відбувся круглий стіл “Олександр Грушевський – історик, літературознавець, архівіст, педагог, особистість”.  У засіданні круглого столу взяли участь:
Директор музею М. Грушевського Світлана Панькова, старший науковий співробітник музею Микола Кучеренко; доктори історичних наук: Сергій Білокінь, Руслан Пиріг, Ірина Матяш; кандидати історичних наук: Людмила Приходько, Оксана Юркова, Ігор Гирич, Григорій Савченко та інші дослідники історії родини Грушевських.

18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині, її головою (президентом) став Є. Петрушевич.
Метою Української Національної Ради було здійснення права на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.

Захід приурочений до 70-річчя створення Української Повстанської Армії.
Час: 16 жовтня, вівторок о 12-00. Місце: Національний музей Тараса Шевченка (м. Київ, бул. Тараса Шевченка, 12).
Про силу волі, яка стала взірцем для сотень тисяч і зробила цих людей символами. Про минуле боротьби та особистого життя командирів УПА Романа Шухевича і Василя Кука, засновника ОУН Євгена Коновальця та лідера визвольного руху Степана Бандери покажуть у фотографіях, архівних документах та спогадах їх сучасників в Національному музеї Тараса Шевченка.

5 жовтня 1941 р. у Києві з ініціативи ОУН під проводом Андрія Мельника національні політичні партії скликали Установчі Збори, які обрали громадсько-політичний центр (передпарламент) - Українську Національну Раду (УНРаду) і її президію, очолену житомирянином Миколою Величківським (на фото). На місцях утворено обласні відділи УНРади. Але 17 листопада гітлерівський Райхскомісаріат в Україні заборонив діяльність УНРади, заарештував керівників її місцевих філій. і до 1943 вона існувала підпільно. Також існувала Українська Національна Рада у Львові (голова — Андрій Лівицький). Українська Національна Рада ЗУНР-ЗОУНР (УНРада) діяла й раніше у 1918-1919 р.р. як вищий законодавчий орган Західно-Української Народної Республіки - Західної Області Української Народної Республіки.  

Центральна Рада 9 квітня 1918 р. обрала М. Грушевського (29.09.1866-25.11.1934) Президентом Української Народної Республіки. В цьому переконані не всі історики. Проте ця інформація є на офіційному Інтернет-представництві Президента України. Відомо, що й сам Грушевський користувався візиткою, де був напис французькою мовою "President du Parlament D'Ukraine" (Президент парламенту України - тодішній відповідник сучасного Голови Верховної Ради). Пізніше М. Грушевський підписувався "бувший президент Української Центральної Ради". Як би там не було, але незаперечний факт - Грушевський був першим Главою незалежної Української Держави.