Творчі спілки підтримали ідею газету "День" оголосити 2013-й Роком Володимира Мономаха
Князь був обраний не лише тому, що він — один з найбільших державотворців Київської Русі і цього року ми відзначаємо 900-річчя його сходження на Київський стіл, а й тому, що сьогодні українці гостро потребують позитивних героїв і практик. І Мономах - саме такий. Голова Благодійного фонду сприяння ініціативам газети "День" Микола Гриценко звернувся до творчої інтелігенції України - щоб об’єднати зусилля у гідному вшануванні цієї постаті та у спільному прочитанні і використанні на практиці його досвіду та поширенні знань про нього. Творча інтелігенція зреагувала оперативно. (Ілюстр. з сайту edu.vn.ua)   Детальніше

"Сексуальні "подвиги" радянських визволителів", - книга спогадів німкені
Відповідь на це неоднозначне запитання намагалися знайти учасники засідання за круглим столом, що відбувся 9 квітня у прес-центрі "Паритет". Цим заходом Одеські обласні організації "Просвіти" та ВО "Свобода" започаткували цикл просвітницьких заходів "Правда історії". Як сказав ініціатор проекту очільник місцевих просвітян Олександр Степанченко, передбачається винести на громадське обговорення низку маловідомих та дискусійних історичних фактів, пов'язаних із Одесою та Україною.

Те, що український народ є одним із найдавніших народів світу відомо давно.
Ще у ІІІ ст. до н.е. римський історик Помпей Троз стверджував: "Скіфи (пращури сучасних українців) - це найстаріша нація світу.
А "батько історії" Геродот писав: "Вони є мудріші від будь-якої нації на землі".
Інф.: "Українці в світі"

Із записів Гійома Левассера де Боплана, французького інженера, військового картографа, який з початку 1630-х до 1648 р. перебував на польській службі на території України.
Він активно мандрував Україною, що дало йому змогу чудово ознайомитися з топографією, етнографією, побутом і положенням України, найближчих до неї місцевостей, а також скласти про це цікаві замітки.

Юліан Бачинський - український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а з 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат. Народився 28.03.1870 в с. Новосілка на Тернопільщині, помер у 1940, в Ленінградській області в'язнем ГУЛАГу.
У 1895 році Юліан Бачинський опублікував книгу "Ukraina Irredenta" ("Україна уярмлена"), в якій, на підставі аналізу еміграції українців-галичан, став першим хто обґрунтував потребу створення української соборної держави під девізом: "Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!"

У листопаді 1917 р. при Центральній Раді було створено геральдично–прапорну комісію на чолі з Дмитром Антоновичем. 25 лютого 1918 року затверджено Герб УНР - Тризуб, за проектом Василя Кричевського на основі Герба Володимира Великого. 22 березня того ж року Центральна Рада ухвалила відповідний закон. Цим засвідчений не лише високо-фаховий підхід до питань геральдики, а й величезна повага до наших пращурів і неперервність нашої тисячолітньої державницької традиції.
Голова Центральної Ради Михайло Грушевський завжди наголошував на відновленні української державності у 1918 році, а не її започаткуванні. Обговорюючи питання національного герба, Грушевський писав:

Віртуальний тур по музею можна здійснити тут
Іноді за кордоном можна натрапити на доволі-таки несподівані історичні артефакти. Під час однієї з останніх вакацій у британській столиці я поїхав на Ліверпуль Роуд 200, де є приміщення Української інформаційної служби. Метою, яка не давала спокою ще зі студентских років, було побачити оригінал посмертної гіпсової маски Степана Бандери. На мій превеликий подив, у музеї виявились не менш цікаві артефакти — костюм, у якому він був убитий, особисті речі, а також елементи інтер’єру кабінету провідника ОУН. Було б моральним злочином не скористатися нагодою й не поповнити наш безпрецедентний проект віртуальних музеїв на сайті "Україна Incognita" ще одним, цього разу не менш унікальним і, на превеликий жаль, маловідомим в Україні музеєм.

Українська жінка – особливий феномен. Він не має аналогів у світі. Хоча, що тут говорити: кожна жінка це особливий феномен, але українська – і поготів.

Українка мила, привітна, скромна, трохи мрійлива. Природна грація, вишуканий смак, витонченість в почуттях – усе це однаково властиво всім нашим жінкам.

Стародавні літописи описують українських княгинь як вродливих і мудрих правительок. Однак, найбільший комплімент літописці роблять їх розуму та новаторським ідеям. Детальніше+ВІДЕО

У "Повісті временних літ" ми зустрічаємо відомості про перших київських князів Аскольда й Діра та хрещення Аскольда у Константинополі. Також літопис нам повідомляє і про смерть Аскольда від Олега та утвердження на київському престолі династії Рюриковичів.
Князю Олегу вдається встановити контроль над торговим шляхом із "варягів у греки", захопивши племена, які знаходились на цьому шляху (древлян, сіверян, тиверців). Активну позицію зайняв Олег і у зовнішній політиці, воюючи з Хазарським каганатом та Візантією.
По смерті Олега заступив на київський престол Ігор. Він продовжив політику свого попередника, де княжому флоту відводилася чи не головна військово-дипломатична місія. Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царгород) у 941 та 943 рр. Ігор загинув у 944/45 р. під час повстання древлян.