Росія, не досягнувши своїх початкових цілей повномасштабного вторгнення, ще минулого року почала готуватися до затяжного конфлікту.
Водночас військово-політичне керівництво України, наприклад, Кирило Буданов, Олексій Данілов та Володимир Зеленський вважає, що закінчення війни на потрібних для нас умовах реальне вже в 2023-му. На Заході в цьому питанні налаштовані доволі стримано: у можливу перемогу України вже повірили, але вірять у тривалу війну. Зокрема, в американській розвідці, як випливає з оприлюднених секретних документів, прогнозують, що війна перейде і в 2024 рік без явної переваги будь-якої зі сторін. Загалом війна в Україні за тривалістю вже перевершила і Першу, і Другу світову. «Слово і діло» вирішило подивитися, скільки тривали збройні конфлікти, що виникали після 1945 року.

У легіоні «Свобода росії» заявили, що мета їхнього рейду до Бєлгородської області – створення демілітаризованої зони на кордоні з росією, звідки військові не зможуть обстрілювати Україну.
Раніше про необхідність створення після перемоги такої зони (в ідеалі 100 км) говорив керівник Головного управління розвідки Кирило Буданов. «Демілітаризована зона, без озброєнь, із нормальним контролем. Для того, щоб ми завжди мали час на реагування», – пояснив він. «Слово і діло» пропонує подивитися на досвід створення демілітаризованих зон в інших країнах.

Щорічно 29 січня відзначають річницю бою під Крутами, знову і знову повертаючись до бою між українськими військовими курсантами та військами червоної армії під командуванням капітана Муравйова під Крутами.

29 січня 1918 року на залізничній платформі в Крутах до 520 українських вояків і студентів з 16 кулеметами та однією гарматою дали бій росіянам, які мали десятикратну перевагу в живій силі, бронепотягах та артилерії.

Бій під Крутами тривав близько шести годин, у ньому загинули від 70 до 100 бійців з української сторони. Втрати більшовицьких військ тоді сягнули 300 людей. Українці затримали росіян на чотири дні, що дало змогу укласти Берестейський мирний договір (Брест-Литовський мирний договір).

Сьогодні не лише День Соборності
Акт Злуки був прийнятий 104 років тому, 22 січня 1919 року. Але роком раніше сталася історична подія, без якої не відбулася б Злука Східних і Західних земель в єдину Українську державу.
22 січня 1918 року Малою Радою Центральної Ради було затверджено IV Універсал, котрий проголошував, що " ...однині Українська Народна Республіка стає самостійною, ні від кого незалежною, вільною, суверенною державою українського народу..."

Першого січня 2023 року відзначається 114 річниця від дня народження лідера Організації Українських Націоналістів, символу українського спротиву – Степана Бандери.
Попри розповсюджений міф, Степан Бандера ніколи особисто не очолював УПА.
Український інститут національної пам’яті пояснює, що Бандера очолював Організацію українських націоналістів (революційну) і Закордонні частини ОУН у 1946 —1959 роках. Українською повстанською армією безпосередньо командували Василь Івахів, Дмитро Клячківський, Роман Шухевич і Василь Кук.

25 грудня 1991 року Михайло Горбачов формально пішов у відставку з посади президента Радянського Союзу.
Наступного дня, 26 грудня, парламент країни - Верховна Рада СРСР - офіційно визнав незалежність 15 нових держав та припинив існування Радянського Союзу. Над Кремлем приспустили червоний прапор із серпом і молотом, що колись був символом однієї з наймогутніших країн світу.

Горбачов прийшов до влади у 1985 році, йому було лише 54 роки. Він почав низку реформ, щоб вдихнути нове життя у країну, яка була у стані стагнації.
Багато хто стверджує, що ці реформи, відомі як перебудова (відновлення та реструктуризація) та гласність (відкритість і свобода слова), призвели до занепаду країни. Інші кажуть, що Радянський Союз не можна було врятувати з огляду на його жорстку структуру.

Цей День пам'яті відзначають щороку у четверту суботу листопада на підставі указів Президента 1998 та 2007 років. Українці у ХХ сторіччі пережили три голодомори: 1921-1923, 1932-1933 і голод 1946-1947 років. Наймасштабнішим був голод 1932-1933 років – саме його називають геноцидом українського народу, здійсненим сталінським режимом.

Голодомору передувала насильницька колективізація сільських господарств, "розкуркулення" селян, хлібозаготівельна кампанія, масовий терор на селі. Терор голодом, що діяв в Україні протягом 22 місяців, - це свідома і цілеспрямована політика сталінського уряду, стратегія і тактика якої виконувалася починаючи з 1928 року. Ця карально-репресивна акція була спрямована на впокорення українського селянства, знищення самостійних селянських господарств - соціально-економічних підвалин української нації.

Путінські глибокі спотворення минулого є слизьким краєм прірви, в яку разом із ним падає і сама сучасна Росія
7 жовтня вибух зруйнував частину Керченського мосту, який сполучає Росію з Кримом.
Цей проєкт — новобуд. Коли Росія вперше вторглася в Україну у 2014 році, не було ні цього мосту, ні дорожнього сполучення між Росією та українським Кримом. З боку України Крим — це півострів. З боку Росії Крим — це острів.

363 роки після української перемоги над Москвою. Пора повторити
Памятаймо: Українське військо повністю розбило московську армаду у 1659 році під Конотопом, у 1618-му - у москві, у 1514-му - під Оршею.
Москва нарешті визнала, що втратила великі простори на території Харківщини. Правда, Кремль не наважився підтвердити, що російська армія тікала, залишивши багато техніки, яка не могла швидко пересуватися у панічному відступі.