Сьогодні – Міжнародний День Інтернету
Інтернет вийшов за межі керування людиною і став новою реальністю — віртуальною, яка вимагає знання правил поведінки та основ безпеки
Оксана МИКОЛЮК, «День»
Ставати інформованим — це синхронізувати свою голову і світ, вважають ІТ-технологи. А найбільше інформації, звичайно, поступає до нас з Інтернету, до того ж все більше робочих місць визначаються знанням комп’ютерних технології. За даними «Майкрософт Україна», вже у 2013 році 90% вакансій в Європі у всіх секторах економіки вимагатимуть знання інформаційних технологій. Не набагато відстає Україна: нині 67% робочих місць для молодих спеціалістів вимагають знання комп’ютера. Світ змінюється і нині філософи, психологи, ІТ-технологи все частіше вживають слово «нетократія» — влада мережі (Інтернету).

"Шукалка" - українська пошукова система, також Шукалка це унікальний у своєму роді проект, так як вона є першою в світі соціально орієнтованою пошуковою системою, яка буде передавати 30% свого прибутку в дитячі будинки України.
"Шукалка" працює заради України та українського народу.
Наша ідея - це створення безпрецедентної пошукової системи, в якій користувачі самі будуть зацікавлені, тому що вона, у свою чергу, працює на них і на майбутнє нашої країни.

Що відбувається за один день в інтернеті
Щодня 172 млн осіб відвідують Facebook, 40 млн – Twitter, 22 млн – LinkedIn, 20 млн - Google+, 17 млн – Pinterest. З’являються 1288 нових мобільних програм, і більше 35 млн вже існуючих програм завантажуються. Та ще багато іншого, що відбувається онлайн щодня.
Щодня надсилаються 294 млн електронних листів. Якщо б це були паперові листи, на їх обробку вся пошта США потребувала б два роки.

У Львові розпочалася серія презентацій класики націоналістичної думки
23 лютого у Львівській обласній універсальній науковій бібліотеці розпочалася серія презентацій видання Української Видавничої Спілки ім. Юрія Липи двотомника “Антологія українського націоналізму”, впорядкованого істориком Віктором Рогом.
У збірнику представлені роботи Миколи Міхновського, Юрія Липи, Євгена Онацького, Лева Ребета, Степана Бандери, Дмитра Донцова, Євгена Маланюка, Ярослава Стецька, Олени Теліги, Романа Коваля та багатьох інших теоретиків і практиків націоналізму.
"Сьогодні твори, представлені у цій книзі, відіграють не тільки історично-пізнавальну роль для народу, а також можуть зіграти мобілізаційну роль у важкий час", - заявив депутат обласної ради Андрій Холявка.
 

ДНК-тест допоможе знайти любов
 
Швейцарська компанія GenePartner розробила технологію вибору статевого партнера по аналізу ДНК.
Як пройти тест на сумісність ДНК? Обом партнерам варто замовити набір для взяття зіскрібка з внутрішньої поверхні щоки. Отримані зразки потрібно запечатати в конверт і надіслати в компанію, де фахівці проведуть аналіз молекул ДНК. Через деякий час вони публікують результати тесту на особистій сторінці пари в Мережі і висилають їм пароль для доступу.

                        ВІДКРИТЕ ЗВЕРНЕННЯ 
         директора ННД інституту українознавства
                Петра Кононенка до Табачника
     (опубліковане в газеті "Дзеркало тижня" від 07.10.2011)
Уже півтора року Національний науково-дослідний інститут українознавства (ННДІУ) перебуває в стані жорсткого пресингу та облоги. У серпні 2011 р. над ним нависла реальна загроза ліквідації. Становище врятував президент України В.Янукович. Здавалося, можна нарешті розгорнути заплановану багатоаспектну роботу.
Однак… Навіть після витвережуючого втручання адмініст­рації президента в особі її глави С.Льовочкіна та радника президента Г.Герман рейдерські напади на ННДІУ групи зацікавлених осіб, що діяла за підтримки міністра освіти Д. Табачника, не припинилися. І це говорить багато про що.

  В’ячеслав ХАВРУСЬ, кандидат хімічних наук, для ВН
Чи задумувалися Ви над тим, чому у нас буває зміна пір року? Досвід спілкування навіть з освіченими людьми показує, що лише одиниці знають правильну відповідь на це питання. Знаючи ж причини описаного природного явища, можна навіть взимку в обмеженому об’ємі створити умови, які дозволять Вам засмагати і мати сонячне тепло подібно до того, як ми це робимо мимоволі влітку.
В чому ж секрет? Не вдаючись в деталі, він полягає в тому, що Сонце в наших широтах взимку рухається по небу під вкрай низьким кутом відносно горизонтальної площини, в той час як влітку воно сягає значно вищих кутів.

Роман ЧЕРНІГА, доктор фізико-математичних наук, для ВН

У листопаді 2010 р. авторитетний британського часопис «The Economist»  надрукував  цікаву статтю «Підкорення наукових вершин», український переклад якої читач може знайти за адресою http://tyzhden.ua/Society/134.  На жаль, в тій статті нема жодних даних по Україні,  хоча наша країна досі вважається далеко не останньою в царині наукових досліджень. Можна  лише наближено  обрахувати, що наші науковці продукували у 80-ті роки ХХ ст. від   0.7  до 1.0 відсотка конкурентноздатної   наукової  продукції.  Це випливає з відомого факту,  що науковий потенціал УРСР становив приблизно 15--20 відсотків в колишньому СРСР, а дані по Росії ( у 80-х  роках – по СРСР)  в тій статті  наведено.
На противагу згаданій вище, ця  стаття  направлена на те, аби ввести дані по Україні в контекст  світового наукового процессу. Відразу наголошу, що скрізь нижче мова йде про конкурентну на світовому ринку наукову  продукцію.  У цей термін вкладається той  очевидний факт, що наукова продукція повинна містити нові достовірні наукові висліди (результати) , причому слово «нові» тут наріжне, бо воно означає новизну для людства, а не для конкретного НДІ, університету чи навіть такої великої країни, як Україна.   Результати  фундаментальних та прикладних  досліджень (зрозуміло, що є ще прикладні дослідження, безпосередньо  направлені на виробництво нових зразків приладів чи технологій, результати яких рідко  публікуються )   --  це, перш за все,  надруковані  статті  та    монографії.  Але  добре відомо,  що  далеко не все, що опубліковано, має  високу наукову вартість.