Правда про 23 лютого: більшовики капітулювали перед кайзером і встановили свято
Імідж України |
Олександр Палій, історик
інф. УНІАН
Щоб забути ганьбу поразки, її треба було перетворити на торжество... Навіщо святкувати день капітуляції Радянської Росії, ще й називати його днем захисника Вітчизни?..
Президент, прем’єр та інші офіційні особи дружно вітають громадян із Днем захисника Вітчизни, не надто вдаючись у деталі – з чим саме. Мовляв, „свято чоловіків” – і все тут. Ще два десятиліття тому історики затято сперечалися навколо того, що ж сталося 23 лютого 1918 року. Тепер уже не сперечаються. У більшовицькій пресі тих днів вони так і не знайшли жодного посилання на розгром німців, який нібито стався 23-го. Навпаки, 25 лютого більшовики включили гудки в самому Петрограді, щоб розбудити місто й прискорити запис добровольців у Червону армію, очікуючи наступу німців на столицю. 26 лютого Ленін повідомив соратникам, що столицю переноситься до Москви. Натомість відомо: 23 і 24 лютого – це дні „безумовної” капітуляції Радянської Росії перед кайзерівською Німеччиною. Щоб забути ганьбу, її треба було перетворити на торжество. Тому 23 лютого – це радше день захисника німецької кайзерівської вітчизни, ніж російської радянської, чи, тим більше – української. Детальніше
|
Політика |

Народний депутат із фракції НУ-НС Тарас Стецьків не погоджується із твердженням Арсенія Яценюка про те, що на сьогоднішній день об'єднання опозиційних партій немає сенсу. Про це він сказав в коментарі Gazeta.ua.
"Він думає особисто про себе. Суспільство не тільки вимагає, а й внутрішньо готове до того, щоб підтримати і вилитися в опозицію. Народ України хоче об'єднання. Яценюку треба почати їздити і говорити з людьми. Не на прес-конференціях і телеефірах, а на місцях – в селах та райцентрах. Йому там дуже швидко розкажуть, чого саме хочуть. Людям байдуже, хто буде лідером", - зазначив депутат. За словами Стецьківа, об'єднатися заважають амбіції Юлії Тимошенко, Арсенія Яценюка та Олега Тягнибока. "Кожен себе бачить єдиним і неповторним лідером, який має повести за собою український народ. Політичні вождики продовжують пиляти булаву. З людьми не спілкуються, бо сидять в телевізорі та в Інтернеті", - зауважив він.
Режим Януковича провалив ще один тест на демократію
Політика |
Григорій НЕМИРЯ,
народний депутат України 5-го, 6-го скликань
Відмова України приєднатися до спільної заяви голів урядів Австрії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Польщі та Словаччини стосовно Білорусі є ще одним підтвердженням того, що режим Януковича не дотримується на практиці демократичних цінностей, про «відданість» яким так часто говорять сам президент та його підлеглі.
Багато з того, що викликало справедливе обурення і протест Євросоюзу відбувається в Україні під прикриттям фальшивими гаслами «стабільності і порядку». Детальніше
Підкорення наукових вершин: внесок України
Наука і освіта |
Роман ЧЕРНІГА, доктор фізико-математичних наук, для ВН
У листопаді 2010 р. авторитетний британського часопис «The Economist» надрукував цікаву статтю «Підкорення наукових вершин», український переклад якої читач може знайти за адресою http://tyzhden.ua/Society/134. На жаль, в тій статті нема жодних даних по Україні, хоча наша країна досі вважається далеко не останньою в царині наукових досліджень. Можна лише наближено обрахувати, що наші науковці продукували у 80-ті роки ХХ ст. від 0.7 до 1.0 відсотка конкурентноздатної наукової продукції. Це випливає з відомого факту, що науковий потенціал УРСР становив приблизно 15--20 відсотків в колишньому СРСР, а дані по Росії ( у 80-х роках – по СРСР) в тій статті наведено.
На противагу згаданій вище, ця стаття направлена на те, аби ввести дані по Україні в контекст світового наукового процессу. Відразу наголошу, що скрізь нижче мова йде про конкурентну на світовому ринку наукову продукцію. У цей термін вкладається той очевидний факт, що наукова продукція повинна містити нові достовірні наукові висліди (результати) , причому слово «нові» тут наріжне, бо воно означає новизну для людства, а не для конкретного НДІ, університету чи навіть такої великої країни, як Україна. Результати фундаментальних та прикладних досліджень (зрозуміло, що є ще прикладні дослідження, безпосередньо направлені на виробництво нових зразків приладів чи технологій, результати яких рідко публікуються ) -- це, перш за все, надруковані статті та монографії. Але добре відомо, що далеко не все, що опубліковано, має високу наукову вартість.
Конституційна асамблея — шанс модернізувати країну, або Методологія демократії «без прикметників»
Право |

«Дзеркало тижня.Україна», №2, 21.01.2011
Центральною позицією конституційно-правової модернізації є формування справжнього народовладдя, подолання відчуження влади і суспільства. Хоч би як пафосно чи абстрактно це звучало, але саме ця проблема пов’язана з визнанням людини, її прав і свобод основною цінністю, з легітимністю існування владних інститутів. В Україні упродовж
20 років незалежності закладено основи державності, впроваджено демократичні інститути і процедури. Попри це, наша демократія значною мірою має нерозвинений, фасадний, а тепер — ще й імітаційний характер.
Зрештою, правовою квінтесенцією відриву влади від суспільства стала заміна політичної системи країни за рішенням суду через шість років після прийняття Конституції України у відповідній редакції. Загальновідомо, що зміни до Основного Закону вносилися у 2004 році з процедурними порушеннями Конституції. Проте, з погляду теорії і практики конституціоналізму, рішення Конституційного суду — безпрецедентне. КС, який зобов’язаний діяти в межах Конституції і не може стояти над нею, поставивши себе вище конституційного законодавця, ще більше вийшов за межі демократичної легітимності. Він дестабілізував засади конституційного ладу, підірвав основний інституційний зв’язок між народом (як джерелом влади в Україні) та парламентом, президентом України (як конституційними суб’єктами конституційного процесу в державі). Детальніше
Божжжественна еліта
Дискусії |
Олесь ГРИБ, громадський діяч
Привид бродить Україною, привид всенародного об’єднання. Двадцятий рік стукає він у двері українства, а до нього, мов до жебрака ,звертаються хто з порадою, хто з лайкою, хто з молитвою, хто з сльозою. А десь на споді душі кожен вважає себе першопричиною Привиду, і собі, взявши до рук посоха чи ковіньку, мандрує попідтинню в ролі невизнаного пророка. Як не згадати пушкінське: сім міст сперечались у визначенні батьківщини Гомера, а він у цих міст просив милостиню. Ну що ж, привітаймо, нарешті, давноочікуваного гостя. Просимо на посаду у нашу світлицю!
А це що? Що за почет і собі притисся за Гостем? Е, чекайте, добродії, ви хто такі? Поважно мовчить загал непроханих гостей, тільки один, згорда поводячи очима, тихо проказує : «У нас гроші.» А щоб ще більше налякати, додає: «Ми –Фонд!» А коли у світлиці западає німотна тиша, додає:« Патріотичний Фонд Багазіїв- Пушкарів».
Боже мій, нарешті! Та й справді, що ми без грошей? А поважний Поводир, мов вгадавши наші думки, із посмішкою чарівника додає: «Диваки».
І так нам гірко стає на душі, ми ж так старались, ішли на мітинги проти диктатури комуністичних твердолобих вождів, кричали «Слава!» і «Ганьба!», разом крушили монументи вождям, а тут раптом… А щоб ми зовсім заніміли, Поводир чи Пророк це: «Хто платить, той замовляє музику.»
СПОГАД КОЛИШНЬОГО РЕДАКТОРА «ВЕЧІРНЬОГО КИЄВА»
Публікації |

заслужений журналіст України,
для ВН
Нова його книги – спроба оглянути шлях з висоти 70 прожитих років, оцінити уроки пройдених доріг, згадати цікаві особистості, з якими доводилося стикатися: від друзів-журналістів, відомих письменників і митців до високих партійних функціонерів, міністрів і перших трьох президентів держави. Майже двісті сюжетів – від драматичних до смішних, – в’язаних дорогою до правди і справедливості, є цікавим зрізом соціально-політичної дійсності надзвичайно складного періоду становлення Незалежної України.
Пропонуємо сюжет із цієї книги.
Акція "Свободу політв'язням!"
Гаряча тема |
7 лютого в Києві, біля будівлі УМВС (вул. Володимирська, 15) відбудеться Акція "Свободу політв'язням!". Початок о 16:00.
Наша країна стає поліцейською державою, в якій будь-яке слово проти влади перетворюється на масові арешти всіх, хто любить свою країну.
Після того, як невідомі підірвали пам'ятник Сталіну в Запоріжжі, було заарештовано багато націоналістів, серед яких, крім "тризубівців", і члени партії "Свобода" і позапартійні особи. Переслідують всіх: журналістів, підприємців, юристів, блогерів, активістів різних політичних партій та організацій.
Законом України не забороняється любити свою державу і вільно жити на своїй землі, кордони якої визначені Конституцією України!
Учасники акції покажуть дійство "Україна без Сталіна".
Наші вимоги:
1. Припинити переслідування патріотів!
2. Звільнити всіх політв'язнів!
3. Відправити у відставку міністра МВС Могільова!
Не будь байдужим! Наступним можеш бути ти!
Контактна інформація:
(099) 369-50-76 Смірнова Юля,
(050) 740-17-15 Коханівська Катря
Ел.адреса:
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду
,
Ця електронна адреса захищена від спам-ботів, Вам потрібно включити JavaScript для перегляду