Сьогодні православні та греко-католики вшановують Собор св. Архистратига Михаїла
Празник на честь св. Архангела Михаїла та інших безтілесних Сил встановили у 4 ст. Це свято називається собором тому, що цього дня Церква вшановує собор — збір усіх безтілесних Сил разом зі св. Архангелом Михаїлом, а також собор — збір людей на землі для прослави небесних Сил.
Почитання Ангелів у Східній Церкві почалося ще в 3 столітті, а в 4 вже було загально поширене: на помісному Лаодикійському соборі, який засудив і відкинув єретичне поклоніння ангелам, як творцям і правителям світу, затвердили їх православне (правильне) шанування. Про давню традицію вшанування Церквою ангелів свідчить також храм на честь св. Архангела Михаїла, що його збудував в передмісті Царгороду імператор Костянтин Великий (274-337). У цьому храмі, за свідченням історика Созомена, було багато чудесних оздоровлень.
|
На місці історичного городища, якому 2,5 тисячі років, йде будівництво нібито будинку для власника великого агропромислового комплексу Юрія Косюка.
Газета "Сегодня" повідомляє, що на місці найбільшої і однієї з найдавніших в Європі пам'яток археології йде будівництво. На території Хотівського городища VI-V ст. до н. е., поруч з парком Феофанія, зводять палац, більше схожий на дорогі турецькі та єгипетські готелі.
Ріелтори кажуть, що це нібито буде маєток власника великого агропромислового комплексу Юрія Косюка (він займає 6 місце в рейтингу Forbes 100 найбагатших українців зі статками в $1,5 млрд). У Косюка не змогли ні підтвердити, ні спростувати цю інформацію.
14 листопада 2012 року Україна відсвяткувала 100-річчя від дня народження видатного українського поета Андрія Малишка, з нагоди якого відбувся урочистий ювілейний вечір.
Свято пройшло в стінах Колонної зали Національної філармонії України.
Цього вечора гості свята отримали нагоду вкотре почути нетлінні пісні на слова Малишка, які вже давно перейшли в статус "народних".
“Ми повинні відзначати такі урочисті дати на державному рівні. І не тільки святкувати ювілеї, а й зберігати все, що пов'язано з відомими співвітчизниками”, – наголосив у своєму вітальному слові Микола Томенко.
“Літературна Україна” — у національній “Книзі рекордів”
Нещодавно у стінах редакції “ЛУ” відбулася справді приємна подія: її відвідав керівник проекту “Книга рекордів України” Ігор Підчибій, щоб повідомити про включення газети до “Книги рекордів...” та нагородити колектив дипломом у зв’язку з цим досягненням.
Таку високу відзнаку видання отримало в категорії “Література": “ЛУ” визнано “найдавнішою україномовною українською літературною газетою, що нині виходить”.
Як зазначив І. Підчибій, “Книга рекордів України” уважно стежить за непересічними явищами в царині мистецтва та літератури, а “Літературна Україна” по праву належить саме до таких явищ у культурному житті країни.
В установчих зборах конгресу, яке відбулося сьогодні, взяли участь представники української інтелігенції, письменники, актори.
"Наша місія в тому, щоб іти в народ і підвищувати його свідомість", - сказав у виступі на зборах громадський діяч, дисидент, філософ Євген Сверстюк. Він зазначив, що захищати українську мову як національну мову українського народу потрібно не словом, а ділом.
Учасники конгресу вважають, що чинна влада знищила всі механізми, які захищали українську мову. У зв'язку з цим вони вважають, що під загрозою опинилися не тільки мова, але й незалежність і цілісність України.
Київ – Одна з картинок сучасного життя України – майданчики захисту української мови у більш як десяти містах країни. Пересічні українці протестують проти утисків прав та зневаги на адресу української мови, що їх демонструє чимало політиків, чиновників, митців. Чому ж на початку 21-го століття мова, яка так довго боронила своє право на існування і яку вважають однією з найбільш мелодійних у світі, опинилась під загрозою?
Про це в публікації Богдани Костюк для Радіо Свобода
На виставці представлені вишукані сукні, костюми для прогулянок та витончені аксесуари кінця XIX-го - початку XX ст. Географія експонатів охоплює пів-Європи - більшість із Франції, Англії та Америки, - повідомляє "Перший Національний".
Світські левиці XIX-го століття "плакали б від заздрощів", якби побачили цю колекцію. Тоді одне таке вбрання коштувало цілий статок. А нині ці експонати взагалі безцінні. Колекціонерка Марина Іванова збирає їх уже 30 років. Шукає та купує їх на аукціонах і блошиних ринках. Навесні вінтажні сукні побували у Львові. У столиці подивитися на них можна в новоствореному музеї історії Києва. Далі колекція поїде до Донецька.
21 вересня за церковним календарем відзначають Різдво Пресвятої Богородиці. Це двонадесяте свято, що відкриває річний цикл. Його відзначають ще з ІV ст.
За переказом, Богородиця наслідувала високе походження, як з боку батька, так і з боку матері. Батько Діви Марії, Іоаким, походив з царського роду, від коліна Іудового, від дому Давидового, до нащадків якого відносилося біблійне пророцтво про народження Месії. Її мати, Анна, походила з високого священицького роду і вела родовід від коліна Левиного, від дому Ааронового. Народження Богородиці було першим чудом у ланцюзі подій, пов’язаних з історією спасіння світу.
У цьому році - 130-та річниця від дня народження одного з творців літературної мови й Церкви українців митрополита Іларіона (Івана Огієнка).
Згадаймо його заповіді про рідну українську мову:
"На кожному кроці й кожної хвилини охороняй честь своєї рідної мови, як свою власну і навіть більше – як честь своєї нації.
..Кожний, хто вважає себе свідомим членом свого народу, мусить пильно навчатися своєї соборної літературної мови.
Кожний свідомий член свого народу мусить добре розуміти й поширювати головне рідномовне гасло: "Для одного народу – одна літературна мова й вимова, один правопис".
Захід традиційно проходить у парку культури і відпочинку ім. Островського. З 11.00 ранку на гостей чекали концерти, майстер-класи та конкурси. А о 12.00 було офіційне відкриття фестивалю з урочистою ходою “Слава дерунам!”
Шкода, що не всі бажаючі змогли туди потрапити. На автобуси з Києва до Коростеня (Житомирщина) всі квитки були розпродані, а на маршрутки зранку стояли довжелезні черги.
|
|