Григорій НЕМИРЯ,
народний депутат України 5-го, 6-го скликань

Відмова України приєднатися до спільної заяви голів урядів Австрії, Чеської Республіки, Німеччини, Угорщини, Польщі та Словаччини стосовно Білорусі є ще одним підтвердженням того, що режим Януковича не дотримується на практиці демократичних цінностей, про «відданість» яким так часто говорять сам президент та його підлеглі.
Багато з того, що викликало справедливе обурення і протест Євросоюзу відбувається в Україні під прикриттям фальшивими гаслами «стабільності і порядку».          Детальніше

            Інф. УНІАН

Лідер партії «Батьківщина», екс-прем’єр-міністр Юлія ТИМОШЕНКО планує звернутися до Генеральної прокуратури з вимогою розслідувати факти необґрунтованого випуску грошових коштів, а також незаконного виведення фінансових ресурсів з України в офшорні зони. Як передає кореспондент УНІАН, про це Ю.ТИМОШЕНКО повідомила сьогодні журналістам перед черговим відвідуванням Генпрокуратури.                                                                                                                    «Перше, що я зроблю, я напишу в Генеральну прокуратуру заяву про злочин, це те, що передбачено законом, і ми викладемо всі ці цифри і емісії, і виведення грошей в офшорні зони, тому що це є відкритим прилюдним злочином, який робиться на чолі з Президентом України Віктором ЯНУКОВИЧЕМ», - заявила Ю.ТИМОШЕНКО.        Детальніше
 

          Інф. УНІАН

Народний депутат України, лідер «Громадянської позиції» Анатолій ГРИЦЕНКО звернувся до українських мільярдерів із закликом підтримати благодійну ініціативу «The Giving Pledge» двох найбагатших підприємців планети - Білла ГЕЙТСА і Уоррена БАФФЕТА і спрямувати не менше половини своїх багатомільярдних статків на благодійництво - в інтересах суспільства.Текст звернення А.ГРИЦЕНКА опубліковано в “Дзеркалі тижня”.                    Детальніше
 

Володимир ПИЛИПЧУК, академік, професор,  для ВН

Спочатку планувалося написати на цю тему чисто наукову статтю з висвітленням суб’єктивних і об’єктивних причин, ендогенних і екзогенних факторів, але вирішив її зробити доступнішою для масового читача, прочитавши в ЗМІ три наступні фрази :
 – Без дотримання прав на мирні зібрання та свободу засобів масової інформації Україні не бачити зближення з Європейським Союзом ("меседж" єврокомісара з питань розширення  ЄС Штефана Фюле).
 – Ми добре розуміємо, що політичний діалог між Україною і ЄС вимагає продовження контактів на високому рівні (Віктор Янукович). У зв'язку з цим Президент України відзначив, що буде радий зустрічі з головою Єврокомісії Жозе Мануелем Баррозу .
– Ми виходимо з того, що європейська інтеграція – це та ідея, яка має об’єднувати все українське суспільство, – сказав К.Грищенко.
        У трьох фразах дипломатична напівправда і не вся правда щодо реальних намірів  і реальних умов та можливостей європейської інтеграції України.

   Михайло РОЛЬ, політичний експерт 

    У сучасному українському варіанті, опозиція – це, усього-на-всього, кілька розрізнених груп політиків, відсторонених від влади, точніше, від "державної годівниці", які намагаються за будь-яку ціну туди повернутись. Ця "опозиція" далека від народу, не є виразником його волі й, відповідно, захисником національних інтересів.
Головна мета чинної опозиції – не слугувати народові (електоратові), а, тимчасово імітуючи таке "слугування", виграти чергові вибори. Для цього опозиція створила й усіляко підтримує міф про свою місію виразника та захисника інтересів простих українців.     Детальніше

          Юрій ПАЛЬЧУКОВСЬКИЙ, для ВН

          Ситуація в Україні красномовно свідчить про те, що наявна система державної влади себе вичерпала.

         Усім, хто вболіває за долю України, необхідно діяти спільно і чітко донести до народу головне: за допомогою якого механізму можна змінити систему влади в державі.

         Пора усвідомити, що жодній, окремо взятій, політичній партії це не під силу. Ця проблема, також, не зводиться лише до голосування на виборах і, навіть, не до зміни виборчого законодавства. Тут варто наголосити на потребі трансформації державного правління від плутократії (влади клану багатих людей) до реального народовладдя (коли влада має слугувати народові й бути підзвітною йому). А це можливо лише у разі зміни і виборчого законодавства, і Закону про політичні партії і, головне, за умови постійної злагодженої взаємодії демократичних сил – всього громадсько-політичного активу України.