Іван БЕЛЕБЕХА, доктор економічних наук, професор, письменник, громадський діяч, для "Волі народу"

Рятуймо українську націю!
Що маємо?
Якісь дивні дива відбуваються в Україні від 1991 року і дотепер. Протягом 20-ти незалежницьких років ніхто з правителів та патріотичних політичних лідерів не помітив у суспільстві української нації як титульної, правлячої нації. Помітили її тільки представники антиукраїнських сил і все зробили, щоб цієї нації не було в Україні і в світі. 
Український патріотичний політикум, а разом з ним і вся українська спільнота  дали можливість антиукраїнським силам руйнувати все українське, і тепер, перебуваючи у «камері смертників», спокійнісінько не сприймають закликів до всеукраїнського опору злочинцям при владі, чекають «помилування». А тим часом національний дух маліє. Українська нація ще не відійшла від трагедій російського комунізму, як зненацька настав час занепаду, занехаяння, приниження, руйнації власною державою етнічної її сутності.

Інф. "Волі народу"

Сьогодні виповнюється 145 років від Дня Народження одного з найвидатніших українців – Михайла Грушевського – глави першої в новітній історії Української держави (УНР), історика, державного і громадського діяча. При всій геніальності і величі Грушевського його спадок ще недостатньо знаний, недостатньо досліджений. Досить сказати, що його книга-дороговказ нащадкам «На порозі нової України» протягом останніх двадцяти років залишається раритетом.
Щоб кожен пересвідчився в науковій універсальності М. Грушевського, у тому, що його думки і висновки є напрочуд сучасними, подаємо фрагмент праці М. Грушевського «Про українську мову й українську справу», виданої ще в 1907 році.

Українська Національна Консервативна партія (УНКП) обурена подіями, що відбулися в ніч на 21 вересня 2011 р. Після штурму Верховної Ради України ветеранами-афганцями та чорнобильцями, народні депутати, що обслуговують правлячий олігархат, остаточно показали своє звіряче обличчя, відгородивши себе від народу двохметровими залізними гратами. За ніч Верховну Раду перетворили в зоопарк для тварин.

Тепер вхід на територію парламенту можливий лише за пропусками. В жодній цивілізованій країні світу народні обранці не ховаються від свого електорату. УНКП звертається до всіх киян, що мають бійцівських та охоронних собак, організувати постійне патрулювання ще одного зоопарку в Києві, де мешкають тварини з кличками «народні депутати».            Прес-служба УНКП        soskin.info
 

 Володимир ПИЛИПЧУК, академік Академії економічних наук України, професор, для "Аратта-Україна"

  Європейська симфонія  з російською партитурою, або реквієм за розумом партії регіонів
У світі немає випадку, коли  перемагають на виборах сили, що йдуть до влади на антипатріотичних лозунгах. У світі немає випадку, щоб обиралися  до влади  люди з обіцянками здійснити  утиски національної мови, культури, освіти, історії. У світі немає випадків, щоб виборці обирали до влади  людей, які намагалися цю державу розірвати (Сєвєродонецький з’їзд.). В Україні є.  І я називаю це явище – „Синдромом Януковича”.  Ніколи не матиме поваги у світі і вдома той президент і його політична сила, котрі сприймають духовні цінності своєї держави очима її ворога.
 

 Тетяна МОНТЯН, юрист, інф. з блогу Української правди

Поговоримо про опозицію як таку. Хочу обгрунтувати, чому всіх наших так званих "опозиціонерів" – борцунів зі "злочинним режимом" – взагалі не можна вважати опозицією. А тим більше – опозицією єдиною, безальтернативною. За яким правом вони привласнили собі це горде звання?
Як я вже говорила, наші так звані опозиціонери – лузери звичайні. Зазвичай, якщо хтось програв, причому – глобально, з повним крахом інституційної структури, – а з нашими опозиціонерами сталося саме так, – він взагалі повинен скромно відповзти в куточок і там зализувати рани. А якщо збережуться ресурси і натхнення – то знову починати з нуля і дертися нагору.

Володимир ПИЛИПЧУК, Академік Академії економічних наук України, професор, для Волі народу 

Виголошення вироку у справі Тимошенко відклали на два тижні. Чому?
Команда Януковича, організувавши суд над Тимошенко, вважала, що вона, перевищуючи свої повноваження, незаконно примусила підлеглих укласти невигідні для України угоди через власний, особистий інтерес. Вважала, що засудивши Тимошенко за цією статтею, можна буде розірвати договір з Росією на підставі визнання міжнародним судом газової угоди недійсною, як правочину, вчиненого  незаконно, тобто  „з перевищенням Тимошенко владних повноважень”.

 Інф. Волі народу, фото: rada.gov.ua

Відкриття дев'ятої сесії Верховної Ради України шостого скликання та урочистого засідання парламенту з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України дуже нагадувало похорон. Гнітючі обличчя депутатів. При виконанні Державного Гімну жоден з депутатів слова Гімну не співав, лише щось млямлив губами Литвин. Президент стояв, як монумент, подумки літаючи поза межами України. Зала Верховної Ради нагадувала ритуальну залу для поховальних церемоній. Відчуття свята було відсутнє не лише в залі, а й написане на обличчях учасників дійства.

 Звернення до міжнародних судових інстанцій є крайнім кроком, до якого може вдатися Україна при вирішенні питання перегляду газових контрактів з Росією.
Як повідомили JeyNews в прес-службі Президента України, про це заявив Президент України Віктор Янукович в інтерв’ю українським журналістам в Душанбе.
«Будь-які припущення (щодо звернення України до суду), які висловлюють політики різних рівнів – чи представники виконавчої влади, чи будь-яких юридичних інституцій – завжди будуть. Ми від цього не захищені, але ці питання (перегляд газових контрактів), я переконаний, що вони будуть вирішуватися на найвищому рівні», - сказав Глава держави.

 Усі лідери опозиції ведуть діалог із владою й часто бувають в Адміністрації президента, заявила радниця глави держави Ганна Герман. Це твердження спростували лідери "Фронту змін" Арсеній Яценюк, "Свободи" Олег Тягнибок, "Громадянської платформи" Анатолій Гриценко.
Насправді, спілкування між владою та опозицією нині відбувається неформально — наприклад, через старих друзів, які опинилися по різні боки барикад.
Про це Gazeta.ua розповів політолог "Першої рейтингової системи" Михайло Басараб.
"Представники влади та абсолютна більшість опозиціонерів становлять клуб так званої політичної еліти держави. Мають єдине уявлення про політику та своє місце в ній. Вони відрізняються лише номінальною причетністю до різних таборів.