Інф.: unr.org.ua

28 червня 1996 р. Верховна Рада України прийняла Конституцію України. Це була яскрава демонстрація порозуміння української політичної еліти.
Основний Закон України став документом великої державно-політичної ваги, платформою для  об’єднання українського суспільства.
Чинна Конституція України визнана однією з найкращих у світі. Проте, за всі роки,що минули з часу прийняття Конституції України, влада жодного разу її не виконувала, а внесені пізніше зміни в Конституцію призвели лише до її погіршення!
 Конституцію України порушували і порушують ті, хто відповідно до ст. 102 та ч. 2 ст. 104 Конституції повинні були виступити гарантами її дотримання – президенти України: Л. Кучма, В.Ющенко, В. Янукович. Всі вони, на відміну від переважної більшості народу, вважали і вважають Конституцію не досконалою і цим виправдовують неповагу до неї, всіляко намагаючись її змінити «під себе». 
Найбільше грубих і цинічних порушень Конституції України (причому, за порівняно короткий термін) у президента  В. Януковича, який замість гаранта Конституції став її руйнівником. Ось найголовніші з цих порушень:
 
1. Коаліція депутатських фракцій сформована всупереч ч. 6 ст. 83 Конституції, яка вимагає формування коаліції
    лише фракціями,  до складу яких загалом має входити не менше 226 депутатів за результатами виборів (Рішення 
    Конституційного Суду № 16-рп\2008 від 17.09.2008 р.). Тільки за цієї умови коаліція може поповнюватися за рахунок 
    входження до неї депутатів на індивідуальній основі (Рішення Конституційного Суду N 11-рп/2010 від 06.04.2010 р.) .
2. Всупереч ч.2 ст. 5 Конституції в усіх гілках та на всіх рівнях державної влади відбувається її узурпація.
3. Всупереч ч. 7 ст. 17 та ч. 2 ст. 9 Конституції продовжено термін перебування Чорноморського флоту Росії.на  території України.
4. Всупереч ст. 10 Конституції нівелюється державний статус української мови.
5. Всупереч п. 30 ч.1 ст. 85  Конституції Верховна Рада перенесла дату місцевих виборів.
6. Всупереч конституційному обов’язку сприяти консолідації нації (ст. 11 Конституції) держава працює на її роз’єднання.
7. Всупереч ст. 34 Конституції відбувається наступ на свободу слова.
 
Відповідальність за це лягає на демократичні сили України, які замість того, щоб згуртуватись навколо закріплених у Конституції України норм і принципів, які мають найвищу юридичну силу (ст. 8 Конституції) та є готовим потужним базисом для забезпечення консолідації всього українського суспільства, продемонстрували нездатність відстояти незалежність та цілісність нашої країни, в той час коли при найменшому порушенні Конституції всі державницькі сили в єдиному пориві повинні бити на сполох!
Відповідальність за антиконституційні дії влади також лягає на кожного з нас!
Пам’ятаймо: єдиною гарантією національного суверенітету може стати тільки активна громадянська позиція кожного українця
, адже, згідно із ст. 5 Конституції, саме народ (а не обрані ним державні керманичі) є єдиним джерелом влади і носієм суверенітету. А  згідно із ст. 17 Конституції захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної  безпеки є найважливішими функціями не тільки держави, а справою всього Українського народу.
 Конституційне свавілля буде зупинено, а його винуватців чекає покарання!
Слава Україні!
 
        Голова ДО «УНР»                                  Юрій Пальчуковський

 

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити