Володимир ФЕСЕНКО, політичний експерт

В Україні існує посилення ризиків авторитарного режиму в Україні. Таку думку у відеоблозі на «Главкомі» висловив директор Центру політичних досліджень «Пента» Володимир Фесенко.
Зокрема, відповідаючи на питання, на кого більше схожа України щодо чинного сьогодні режиму на Росію чи Білорусь, політолог відповів: «Ми - не Росія, ми - не Білорусь, та ми, на жаль, і не Європа».
У той же час, за словами експерта, з точки зору розвитку нинішньої ситуації рано ще робити такі трагічні висновки: все Рубікон перейдено. «Тимошенко сказала 37-й рік ... 37-рік - це масові репресії, але не персональні політичні, - зазначив Фесенко. - До того ж, і економічно і соціально-політично ми дуже сильно відрізняємося від наших сусідів по СНД, де існує авторитарний або напівавторитарний режим».

На адресу порталу Воля народу надходять пропозиції щодо необхідності усунення небезпеки консервації чинної системи влади. Оприлюднюємо
Звернення до майбутніх кандидатів у депутати Верховної Ради і регіональних Рад
Ми проголосумо за ті партії, які в процесі виборчої кампанії запропонують громадянам України наступні зобов'язання:
1. Зміна Закону про статус народного депутата.
2. Створення Єдиного пенсійного Кодексу.
3. Ліквідація всіх пільг народним депутатам і членам уряду.
4. Ліквідація статусу недоторканності.

У вівторок керівники урядів Росії, України, Білорусі, Казахстану, Молдови підписали у Санкт-Петербурзі угоду про створення зони вільної торгівлі в рамках СНД. Вірменія, Таджикистан та Киргизстан пообіцяли визначитися найближчим часом.
Шлях до феодалізму?
Оцінка відомого експерта Олега СОСКІНА - негативна. СНД — структура, яка діє лише на папері, адже більшість угод, які раніше підписувалися учасниками цієї структури, не виконувалися, вважає він. Ну, підписали ще один папірець, але механізмів його реалізації поки що немає. Та навіть якщо припустити, що угода про ЗВТ буде діяти, Україні це не принесе ніякої користі.

Роман КОВАЛЬ, письменник, для Волі народу

Підполковника Армії УНР Ананія Волинця “радвлада” розстріляла 14 травня 1941 року. Через півстоліття Українська Радянська Соціалістична Республіка, іменем якої Москва засудила до розстрілу Ананія Волинця, зникла. Вона перетворилась на державу Україна, за яку боровся і поклав своє життя подільський отаман. І ось 27 серпня 1997 р. Генеральна прокуратура переглянула його справу. Заступник Генерального прокурора України Олександр Христенко завізував “Висновок у архівній кримінальній справі №3962” на Ананія Гавриловича Волинця, організатора Вільного козацтва, командира 61-го полку Дієвої Армії УНР. 
Заступник Генерального прокурора у “Висновку” визнав політичні мотиви боротьби Ананія Волинця, тобто, не заперечив очевидної істини, що Ананій Волинець зі зброєю в руках боровся за владу УНР. Та з усього тексту “Висновку” архівної кримінальної справи № 3962 випливає, що саме в цьому Христенко і вбачає злочин Ананія Волинця.
На фото: А. Волинець.

Пшонка підтвердив провину двох міліціонерів у смерті студента Ігоря Індила
Двох співробітників Міністерства внутрішніх справ (МВС) України буде притягнуто до кримінальної відповідальності у зв’язку зі смертю студента Ігоря Індила у камері попереднього ув’язнення Шевченківського РУВС у 2010 році.
Про це під час брифінгу в середу, 19 жовтня, повідомив Генеральний прокурор України Віктор Пшонка.
«Зараз до кримінальної відповідальності притягуються двоє міліціонерів, слідством їх провину доведено, триває судовий розгляд справи», — повідомив В.Пшонка.
При цьому він нагадав, що оприлюднення в інтернеті відео з камер спостереження в Шевченківському РУВС є фрагментами семигодинного відеозапису, який долучено як речовий доказ до матеріалів кримінальної справи ще у червні минулого року.

Громадяни України  у своїй більшості вважають, що не мають ніякої можливості впливати на стан справ у суспільстві.
Як свідчать результати опитування фонду «Демократичні ініціативи», 73% українців впевнені, що зовсім не можуть, 15% - можуть певною мірою і лише 3% - у повній мірі можуть впливати на стан справ на загальнодержавному рівні.
У своїй здатності впливати на становище на місцевому рівні впевнені лише 2%, в той час як 67% вважають, що не можуть впливати взагалі, а 15% - можуть до певної міри.

18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині, її головою (президентом) став Є.Петрушевич.
Метою Української Національної Ради було здійснення права на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.