Те, як Київ говорить і поводиться, як паркує свої автомобілі і вигулює собак, як обслуговує і торгує, як розважається і чепуриться, як бреше і зізнається – це хамство "во плоті".
Таке місто не може бути нашою столицею. Зі своєю вульгарною поетикою та фальшивою патетикою Київ навіть в естетичному плані перетворився, перефразовуючи Лесика Подерв`янського, на застиглу в бетоні, склі, залізі, а також у повітрі - музику Поплавського.
Київ настільки соромиться своєї українськості, що навіть крайні прояви українського націоналізму він реалізує за російськими схемами, матрицями і кліше.
