В Україні нарешті прийняли в другому читанні закон про мобілізацію.
У ньому немає однієї з найголовніших норм – демобілізації військовослужбовців. ЇЇ з законопроєкту прибрали. Аби не залишати цю поправку, проголосувало 227 народних депутатів
Нардепи і громадськість називають мобілізаційний закон 10449 одним із найважливіших у Раді цього скликання. Утім, за словами деяких депутатів, він став прикладом маніпуляції й знущанням, адже немає жодних термінів служби, навіть 36 місяців, як пропонували раніше.
Далі за процедурою закон про мобілізацію має підписати президент. Після цього закон буде офіційно оприлюднений і набуде чинності через місяць після опублікування.
Еспресо розповідає, про що йдеться в новому законі. А також про інші зміни в питанні мобілізації, ухвалені тижнями раніше.

Коротко, про що в тексті:
    звільнення зі служби та демобілізація
    хто отримає відстрочку від мобілізації
    хто не підлягає призову
    заходи впливу на військовозобов'язаних
    норми про виїзд за кордон
    що вже прийняли раніше (реєстр військовозобов'язаних, електронний кабінет та зниження призовного віку).

Звільнення зі служби та демобілізація
За кілька хвилин до остаточного голосування за закон із проєкту забрали одну з головних його норм - вона стосувалася демобілізації за терміном служби. Законопроєкт спочатку передбачав, що військовослужбовець, прослуживши 36 місяців під час воєнного стану, міг демобілізуватися. Однак головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський надіслав лист із проханням виключити цю норму. Тепер до кінця року Кабінет Міністрів повинен розробити окремий законопроєкт про демобілізацію та ротацію військовослужбовців.
За новим законом право на демобілізацію залишилося в людей з інвалідністю. Крім того, передбачена демобілізація у зв’язку зі звільненням із полону (якщо військовослужбовці не висловили бажання продовжувати військову службу). Звільненим із полону також гарантують 90 днів відпустки.

Визначений також перелік підстав для звільнення військовослужбовців (як мобілізованих, так і контрактників) за сімейними обставинами. Ось основні з них:
    військовослужбовці-жінки – у зв’язку з вагітністю
    військовослужбовцям, які перебувають у відпустці для догляду за дитиною до досягнення нею 3-річного віку (якщо дитина за медвисновком потребує домашнього догляду, то до досягнення нею 6-річного віку)
    може звільнитися дружина, якщо обоє з подружжя проходять військову службу і мають дитину, віком до 18 років
    якщо на утриманні у військовослужбовця є три і більше дитини віком до 18 років (крім боржників по аліментах)
    військовослужбовці з дитиною до 18 років, якщо другий з батьків дитини помер, позбавлений батьківських прав, відбуває покарання у в'язниці чи визнаний зниклим безвісти
    усинувлювачам, опікунам, прийомним батькам дітей, віком до 18 років
    у зв'язку з необхідністю здійснення опіки над людьми, яких суд визнав недієздатними
    утримання військовослужбовцем дитини з інвалідністю (неповнолітньої будь-якої групи, повнолітньої дитини – з інвалідністю І чи ІІ групи)
    виховання військовослужбовцем дитини, хворої на тяжкі захворювання (перинатальні ураження нервової системи, важкі вроджені вади розвитку, онкологія, дитячий церебральний параліч, тяжкі психічні розлади, цукровий діабет I типу та ін.) за умови, що такі особи не мають інших працездатних осіб, зобов’язаних відповідно до закону їх утримувати
    необхідність здійснювати постійний догляд за членом сім’ї першого або другого ступеню споріднення з інвалідністю І групи, за умови відсутності інших членів сім’ї першого ступеню споріднення чи їх фізичної неспроможності. У випадку ІІ групи в члена сім'ї обов'язковою умовою є необхідність постійного догляду за нею
    якщо близькі родичі військовослужбовця (чоловік, дружина, син, донька, батько, мати або рідний (повнорідний) брат чи сестра) загинули або пропали безвісти під час безпосередньої участі в АТО чи під час воєнного стану.
Натомість не можна буде демобілізуватися через необхідність постійного догляду за особою без інвалідності, навіть якщо є висновок ЛКК про потребу в догляді.

Хто отримає відстрочку від мобілізації
Також законом оновлені підстави для оформлення відстрочки від мобілізації. Право на відстрочку матимуть такі основні категорії:
    заброньовані
    батьки трьох неповнолітніх дітей (за умови відсутності боргів по аліментах)
    батьки неповнолітніх дітей з інвалідністю, а також дітей із низкою важких захворювань
    усиновителі дітей з інвалідністю
    батько або мати неповнолітньої дитини, чий чоловік (дружина) уже проходить військову службу
    опікуни особи, визнаної судом недієздатною (незалежно від того, чи є в цієї особи інвалідність)
    особи з інвалідністю всіх груп і ті, хто не проходить за здоров’ям. Вони отримають відстрочку на 6-12 місяців, після чого повторно повинні пройти ВЛК
    для подружжя людей з інвалідністю ІІІ групи ввели обмеження. Їх звільнять від мобілізації у випадку інвалідності через певні хвороби: онкологічне захворювання, відсутності кінцівки, кисті, стопи, онкології, церебрального паралічу та деяких інших хвороб
    зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною або своїми батьками й не мають інших працездатних членів сім’ї
    військовозобов'язаним, які мають дружину (чоловіка) з інвалідністю І чи ІІ групи (ІІІ група – лише визначений перелік хвороб)
    керівники держорганів, депутати, судді тощо.

Призову не підлягають:
    військовозобов'язані, чиї близькі родичі загинули або пропали безвісти
    члени сімей осіб, яким посмертно присвоєно звання Герой України
    здобувачі професійної (професійно-технічної), вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти, докторанти та зараховані до інтернатури (тобто втрачають право на відстрочку, скажімо магістри, що вступили на ще одну магістерку)
    наукові і науково-педагогічні працівники закладів вищої та фахової передвищої освіти, педагогічні працівники, які працюють за основним місцем роботи не менш як на 0,75 ставки.

За бажанням підлягають під мобілізацію особи з інвалідністю, особи, звільнені з полону, особи віком до 25 років, які пройшли базову загальновійськову підготовку.
Закон скасовує право на відстрочку для військовозобов’язаних, у яких на війні загинули дід, баба, нерідні сестра чи брат.
Ті, хто отримав ІІ та ІІІ групу інвалідності після 24 лютого 2022 року (крім військовослужбовців), підлягають повторному медичному огляду для визначення придатності до служби.
Змінилися також підстави для відстрочки при догляді за особою з інвалідністю. Адвокат Дарія Тарасенко так пояснює ці норми:
"Якщо військовозобов’язаний здійснює постійний сторонній догляд за своїм родичем 1-го ступеня споріднення (мати, батько, дружина, син, донька) з І групою інвалідності – право на відстрочку є незалежно від того, чи є інші родичі.
Якщо військовозобов’язаний здійснює постійний сторонній догляд за своїм родичем 2-го ступеня споріднення (брат, сестра, баба, дід, онуки) з І групою інвалідності, то для відстрочки треба довести, що родичів першого ступеня спорідненості немає взагалі або вони "неспроможні".
Щодо догляду за особою з інвалідністю ІІ групи – право на відстрочку матимуть тільки родичі 1-го ступеня споріднення, які здійснюють такий догляд, і за умови, що ніхто більше доглядати не може.
Онук, який залишився єдиним родичем дідуся з ІІ групою інвалідності, права на відстрочку не матиме. Щодо догляду за особою, яка потребує постійного догляду за висновком ЛКК, – таку підставу для відстрочки пропонують скасувати (скасували, - ред.)".
 
Заходи впливу на військовозобов'язаних
Впродовж 60 днів після набуття законом чинності військовозобов’язані українці мають оновити свої дані у ТЦК та СП.
Передбачено нові заходи впливу на військовозобов'язаних, які ігнорують повістки, як тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України, обмеження на право керування транспортом, а також арешт на кошти та інші цінності, що є на рахунках/зберіганні у банках, інших фінансових установах, електронних гаманцях тощо.
Тобто військовозобов'язаних-порушників оштрафують за керування автівкою та не дозволять зняти гроші з рахунку, але відбирати автомобіль та гроші не будуть. Рішення про застосування таких засобів впливу ухвалює не ТЦК та СП, а виключно суд.
Якщо в період мобілізації військовозобов’язаний чи резервіст не виконує  своїх обов’язків, то ТЦК та СП звертається до поліції для здійснення адміністративного затримання та доставлення особи. Якщо Нацполіція не зуміла цього зробити за 15 днів, то ТЦК та СП надсилає військовозобов’язаному/резервісту вимогу – або на електронний кабінет (якщо він там зареєстрований), або на пошту.  
Вимога буде вважатися врученою при розписці адресата або відмітки пошти про відмову чи неможливість вручити лист. Після цього в 10-денний термін військовозобов'язаний повинен з’явитись до ТЦК та СП чи до закордонної дипломатичної установи України. Якщо він цього не зробив, ТЦК та СП отримує право звертатись до суду для накладення санкцій.
Ще одне нововведення – той, хто має право на відстрочку, раніше міг бути мобілізований за своїм бажанням, а тепер може бути призваний лише за контрактом. Це ймовірно завадить інцидентам, що мали місце раніше, коли на військовозобов'язаних тиснули або "підсували на підпис" добровільну згоду на мобілізацію.

Виїзд за кордон
Якщо раніше обов’язок стати на військовий облік за кордоном мали ті, хто проживав там тимчасово, то тепер це повинні робити і військовозобов'язані, які проживають за кордоном постійно.
При виїзді з України прикордонники мають право вимагати військово-обліковий документ (приписне посвідчення, військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов’язаного).
Без військово-облікового документа чоловіки, віком 18-60 років, за кордоном не зможуть звернутись за консульськими послугами до дипломатичних представництв України. Виключеннями є лише оформлення посвідчення особи на повернення в Україну, консульські дії щодо дітей, другий з батьків яких є іноземцем або особою без громадянства, нотаріальні дії з питань оформлення спадщини тощо.
Що вже прийняли раніше?
Реєстр "Оберіг" та електронний кабінет військовозобов’язаного
Закон 10062 про електронний кабінет військовозобов'язаних був ухвалений у січні 2024 року, а підписаний президентом на початку квітня. До реєстру внесуть персональні і службові дані призовників, військовозобов’язаних і резервістів.
Також нормами закону передбачені персональні електронні кабінети для військовозобов'язаних, що, за словами заступниці міністра оборони, запрацюють уже влітку цього року. Завдяки електронному кабінету громадянин зможе уточнити чи актуалізувати інформацію щодо себе в реєстрі "Оберіг".
Згадали про "Оберіг" та електронні кабінети і в щойно ухваленому законі 10449. Так, громадяни, які перебувають на військовому обліку, повинні в добровільному порядку зареєструвати свій електронний кабінет призовника, військовозобов’язаного чи резервіста.  
Серед нововведень - можливість вручення повістки через електронний кабінет. Навіть якщо громадянин не побачить надісланої е-повістки, вона все одно вважатиметься врученою. Доставлення повістки про виклик до ТЦК та СП до електронного кабінету військовозобов'язаного вважатимуть днем отримання повістки.
Зниження призовного віку
2 квітня 2024 року президент України Володимир Зеленський підписав закон, який знизив призовний вік з 27 до 25 років. Адвокатка Дарія Тарасенко пояснила, що тепер призовники ставатимуть військовозобов'язаним з 25 років.
"Між призовниками і військовозобов'язаними є різниця. Вона полягає у тому, що призову на військову службу за мобілізацією підлягають тільки військовозобов'язані і не підлягають призовники. Відповідно, чоловік у статусі "призовник", не може бути призваний на військову службу за мобілізацією, а чоловік у статусі "військовозобов'язаний" – може. Тому, власне, зміни стосуються 25- і 26-річних. Нічого не зміниться для тих, хто старше 27 років. Вони були і залишаються військовозобов'язаними.
Нічого не змінилось і для тих, які ще не досягли віку 27 років, але і до прийняття цього закону були військовозобов'язаним. Зміни торкнуться тих, кому зараз 25-26 років і які ще тиждень тому вважались призовниками, а зараз – військовозобов'язані. Вони можуть бути призвані на військову службу за мобілізацією.
Військовозобов'язані, які мають підстави для відстрочки від призову на військову службу, мають подати до ТЦК та СП відповідні документи, які підтверджують наявність підстав для відстрочки від призову. Тому, якщо у 25-річних є підстави для відстрочки від призову, наприклад навчання у виші, і вони хочуть скористатись правом на відстрочку, то не варто чекати, коли ви потрапите до ТЦК. Зберіть документи і повідомте, що у вас є право на відстрочку", – пише юристка.
Статус обмежено придатного
Міноборони роз'яснило, що чекає на військових та військовозобов'язаних, які мали статус "обмежено придатний" після підписання президентом закону №3621-ІХ 3 квітня.
Скасування статусу "обмежено придатний" не означає автоматичного переходу до іншого статусу (придатний чи не придатний).

Військово-лікарська комісія, ВЛК
Закон набирає чинності через місяць після опублікування, а саме 4 травня 2024 року. Українці, які визнані "обмежено придатними", мають повторно пройти ВЛК впродовж 9 місяців після набуття чинності закону, тобто до 4 лютого 2025 року.
Після того, як закон набув чинності, уряд має три місяці на прийняття відповідних нормативно-правових актів, які визначають оновлений перелік захворювань для визначення придатності чи непридатності до військової служби. Військові, визнані непридатними, будуть звільнені з військової служби. А військові, визнані придатними, продовжать проходити військову службу. Військовозобов'язані,  визнані непридатними, виключаються з військового обліку. А ті, яких визнають придатними, можуть проходити службу.

Тетяна Яворська
Інф.: Експресо

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити