 Прикро, коли на виборах звичайні українці стають співучасниками злочину, іноді не свідомо виступаючи на стороні злочинців проти власної держави. Загалом, такі процеси складно назвати виборами, вони скоріше схожі на боротьбу свідомих громадян своєї держави з її ворогами, в ролі яких виступають такі ж українці – вчителі, лікарі, міліціонери, прокурори та судді.
Ось так і живуть українці пліч о пліч із ворогами у власній державі, де одні, від виборів до виборів самі себе призначають, а інші щодня поповнюють базу фальсифікаторів, заносячи їх в архіви Інтернету як ворогів держави, які спотворили свідоме волевиявлення народу і, можливо, вплинули на хід історії.
 На ознаменування 220-річчя переселення українських козаків на Кубань 15 червня розпочався п’ятиденний православний автопробіг "Козачий роз’їзд пам’яті". Керівником цього заходу призначено отамана проросійського "Войська Верных Казаков Черноморских имени Гетмана Богдана Хмельницкого", одеського письменника Олега Дряміна. Як зазначено в анонсі події, козацький загін-роз’їзд благословили Патріарх Московський і всія Русі Кирило та митрополит Одеський і Ізмаїльський УПЦ Московського патріархату Агафангел. Та це і не дивно, адже обидва вони – активні проповідники так званого "Русскава міра", тож їм до душі акція, задумана одеським українофобами не стільки як богоугодна і релігійна, а як політична.
Рейтинг вакансій з величезними зарплатами
Якщо хочеш мати гідний заробіток в Україну - влаштовуйся працювати на підприємства, що належать всесвітньо відомим компаніям. Причому сфера їх діяльності має бути присвячена торгівлі або дистрибуції різних товарів. Також непогані зарплати у лінійних фахівців, що спеціалізуються на інформаційних технологіях, фінансах і займаються юридичною практикою. Крім цього, роботодавці охоче і щедро оплачують роботу з продажу та просування їх продуктів та послуг.
 Варто перечитати бліц-інтерв’ю виконавчого директора Міжнародної комісії з оцінки злочинів нацистського і радянського окупаційних режимів у Литві Рональдаса Рачінскаса в сьогоднішньому номері "Дня". Наявність згадки про Норильське повстання в підручниках та публічному просторі — це індикатор, який свідчить, що ВОНИ — ТАМ, а МИ — досі ТУТ. Бо справа не в круглій даті..., - йдеться у статті в газеті "День". Наведений нижче фрагмент короткого виступу, здається, доволі вичерпний: Норильське повстання розпочалося в травні 1953 року. Цей унікальний вияв беззбройного спротиву тоталітарній системі став однією з причин демонтажу ГУЛАГу, появи дисиденства, зрештою, розпаду СРСР. Чому ми говоримо про Норильське повстання в контексті прав людини в Україні сьогодні? Детальніше
 Саратовський суд почав розгляд справи про дрібне хуліганство відносно опозиціонера за плакат ніби непристойного змісту. Непристойним здалося варті порядку необразливе українське слово "пiдрахуй". Про це повідомляє expres.ua з посиланням на Лента.ру.
"Обвинувачений юрист Михайло Шаповалов був затриманий 6 травня перед початком ходи і мітингу на підтримку в'язнів "Болотяної справи" з плакатом, на якому було написано: "Путин, пiдрахуй оставшиеся свободы дни!"
Кожен 5 українець не може дозволити собі відпочинок за кордоном
68% українців не планують відпочивати, а кількість тих, хто не має можливості виїхати, становить 21%. У 2011 році таких було 23%, різниця статистично незначна. Такі дані оприлюднив Київський міжнародний інститут соціології, повідомляє ubr.ua з посиланням на Подробности.
Кількість тих, хто не планує відпочивати, збільшилася порівняно з 2011 роком (66%), хто не має можливості виїхати, в 2011 році було 23%. Таким чином, число тих, хто планує поїздки за кордон, становить лише 2% усього населення України.
 Чиновники не бачать у громадських організаціях партнерів, а лише інструмент для досягнення своїх власних цілей, каже лідер місцевого КВУ Сергій Ткаченко. Адже проблема не тільки в програмі, вона значно глибше і починається з принципів роботи Громадської ради. Як відомо, це виборний консультативно-дорадчий орган при облдержадміністраціях, до якого входять громадські організації для участі в управлінні державними справами та здійснення громадського контролю за діяльністю органів влади, - йдеться у статті на DW.DE.
 Його робота складна. Він мусить не тільки шукати больові місця. Описуючи їх, він мусить шукати болючі точки тих, хто його прочитає, побачить і почує. Щоб читач після ознайомлення з текстом, репортажем чи сюжетом відчув гостру, непроминальну потребу здати кров для хворої дитини. Не давати хабара. Вийти на барикаду... Цього неможливо навчити. Але цього слід учитися. Стільки, скільки працюєш. Ледачий або нездібний піде сам. У бізнес (зокрема в медіабизнес), у PR, у політику. У продавці або водії таксі. Кажу про це без осуду чи жалю. В сучасній журналістиці забагато тих, хто потрапив у неї випадково й працює в ній за інерцією. І дефіцит тих, хто журналістиці конче потрібен. Про це в газеті "Дзеркало тижня" пише журналіст Сергій Рахманін. Детальніше
Ніхто не перевіряє безпеку в новобудовах
Українські новобудови вже 2 роки не перевіряє жодна державна інспекція. А все тому, що парламент кардинально змінив містобудівне законодавство.
До 2011 року, аби здати новобудову в експлуатацію, потрібно було зібрати кілька десятків підписів та дозволів. Тепер достатньо заповнити лише одну декларацію із даними про готовність об`єкта, - передає 24tv.ua. Достовірність цієї інформації не перевіряють, бо це не передбачено законодавством. Перевірити якість та безпечність новобудов неможливо, - визнають у Архбудінспекції, і покладатися доводиться лише на совість забудовника. Детальніше+ВІДЕО
|
|