 В.РИНДЮК, молодший науковий спiвробiтник Уманського краєзнавчого музею
22 січня – день Соборності України
Щороку 22 сiчня весь український народ iз вдячністю згадує тих героїв, якi боролися за об’єднання усiх нацiонально-демократичних сил українства, хто словом i багнетом намагався вiдродити незалежну Соборну Українську державу. Ідея всеукраїнської єдності формувалася ще з часiв Київської Русi, Галицько-Волинської держави, визвольної вiйни пiд проводом Богдана Хмельницького, Гетьманщини.
Реалiзувалась ця мрiя внаслiдок української революцiї 1917- 1920 рокiв, пiд час якої з великою силою розкрилися свободолюбство i нацiональний дух українського народу
 Михайло РОЛЬ, політичний експерт, для "Української правди"
22 січня: IV-й Універсал проігнорувати не можна вшанувати
22 січня в Україні святкується як День Соборності (22 січня 1919 року відбулася історична Злука українських земель в одну Українську державу).Проте Злука б не відбулася без першого в новітній історії проголошення незалежності України IV-м Універсалом Центральної Ради УНР 22 січня 1918 року! Саме тоді після тривалого періоду поневолення незалежність Української держави була відновлена і її визнали 42 країни світу (включаючи більшовицьку Росію), в яких були відкриті дипломатичні представництва УНР.
22 січня 1918 року - забута Незалежність?
 Олексій Подольський, потерпілий у кримінальній справі щодо вбивства Георгія Гонгадзе м заявив про відвід судді-доповідачу Полтавцевій Г.А. У його Заяві, зокрема говориться: за головування саме цього судді вже приймалися ганебні рішення Київського Апеляційного суду, що фактично припиняли судове розслідування причетності Л. Кучми до злочинів, що були скоєні проти мене та Г. Гонгадзе. Саме цей суддя освятив безпрецедентне рішення Печерського суду, про те, що генерал О. Пукач вбивав Гонгадзе і катував мене без замовлення. 2 березня 2011 року, коли суддя Полтавцева власноруч дописала Кримінальний кодекс України новою термінологією та не існуючою в українському Праві кваліфікацією: вбивство за злочинним наказом, – починалося псевдосудове відмивання колишнього президента Л. Кучми.
 Демократичне об'єднання "Українська Національна Рада" оприлюднило своє бачення зміни системи влади в державі. У концепції ДО "УНР" наголошується на тому, що у відповідності з Конституцією України (ст.5) носієм суверенітету (верховної влади) в Україні є народ. Щоб народові скористатися своїм конституційним правом, повинен бути запроваджений орган народовладдя, який наразі підмінює Верховна Рада України. Адже за Конституцією народ не передає свій суверенітет нікому. Усі гілки чинної влади повинні бути підконтрольні народові і виконувати його волю. Детальніше
 Павло СІЧКАР, для Волі народу
Рабство прийнято вважати пережитком минулого. Але чи так це? Чи відчуваєте ви задекларовану рівність у правах з усіма іншими?
Як би це не було сумно, рабство все ще з нами. Тут, сьогодні і зараз. Більше того, воно має тенденцію до поглиблення. Хтось цього не помічає, хтось не хоче. А хтось дуже старається щоб усе так і залишилося.
Рабство - це система устрою суспільства, де людина (раб) є власністю іншої людини (господаря) або держави.
 14 січня — 130-та річниця від дня народження одного з творців літературної мови й Церкви українців митрополита Іларіона (Івана Огієнка). - мимм
Сучасники не випадково називали його людиною енциклопедичних знань, праці й обов'язку. Природжений хист ученого, педагога, державного, громадського, церковного та культурного діяча однаково успішно виявлявся у його діяльності і як мовознавця та літературознавця, і як перекладача та поета, і як редактора та видавця, і як ректора та міністра, і як православного митрополита та історика української церкви. Важко сказати, в якій із цих сфер діяльності Іван Огієнко залишив найпомітніший слід. Одне незаперечне: він чесно й віддано служив українській справі
 Сергій ГРАБОВСЬКИЙ
Інтелігентський "одобрямс" Януковичу
Ви будете сміятися, але певна частина української інтелігенції досі покладає певні надії на Віктора Федоровича Януковича чи, принаймні, бачить у ньому та його команді певні позитивні риси. При цьому йдеться зовсім не про Івана Драча, Оксану Забужко чи Дмитра Стуса, а про людей начебто притомних й освічених, причому дехто з них має небуденні біографії. Але…
Куди гірше, коли в числі новочасних марсіян, які ведуть розмову про чинну владу та про нинішню Україну з якихось фантасмагоричних позицій, раптом опиняються визнані інтелектуальні світочі та моральні авторитети нації.
|
