В опозиції підрахували, у скільки разів Янукович покращив життя Ахметову
Партія регіонів та президент Віктор Янукович не виконують своїх передвиборчих обіцянок. Їхнє "покращення життя вже сьогодні" виявилося покращенням лише для своїх.
Таку думку Gazeta.ua висловив народний депутат від фракції "НУ-НС", лідер Народного Руху України Борис Тарасюк.
"Альтернативи немає, оскільки лише українська влада може захистити національні інтереси та кожного громадянина. Ця влада не українська. Я впевнений, що ми переможемо, оскільки Україна для нас - понад усе", - зазначив політик.

Наприкінці правління Леоніда Кучми нацдеми стали політичними статистами, що були змушені рятувати себе від суспільного небуття різноманітними альянсами із впливовішими силами. Помаранчева революція 2004-го дала їм останній (унікальний – улюблене слівце Ющенка) шанс здобути друге політичне дихання. Новообраний президент символізував саме цю частину політичного спектру. Результат 2005–2009 років – тріумфальне повернення Януковича до влади. Ющенко втілив усю непослідовність нашої націонал-демократії, її схильність до дрібного інтриганства, яке її представники вважають високою політикою. Нині ці люди знову намагаються оживити політичний труп екс-президента, воліють не згадувати, як Ющенко за допомогою «універсалів» та «меморандумів» повертав в українську політику Януковича і Партію регіонів, геть деморалізованих після Майдану.

Олег К. РОМАНЧУК, шеф-редактор журналу "Універсум", для Радіо Свобода
«Украинский выбор»: для кого чи для чого?  
«Борьба за Украину продолжается и будет все больше и больше рызыгрываться… Выход для Украины – это федерализация. Это русский язык – второй государственный, и это компромис», – саме так спрогнозував майбутні стосунки між Києвом і Москвою скандально відомий Костянтин Затулін у березні 2007 року.
Відтоді до основних складових проекту поглинання України, розробленого на Луб’янці і в Кремлі додалися наміри такого собі громадського руху (так званого «Украинского выбора») федералізувати Україну. І не тільки. Йдеться про нагально ініційований (Владіміром Путіним?) політичний проект

28 липня - день пам'яті святого князя Володимира Великого - свято, яке люблять усі кияни. І не тільки тому, що він сприяв утвердженню християнства на наших землях. Пам'ять рівноапостольного князя пов'язує кожного з часами Київської Русі, розквіту її державності й культури. Багато чого і в топонімії Києва пов'язано з його пам'яттю. "Візитні картки" столиці - Володимирська гірка з пам'ятником князю, однойменна вулиця, руїни княжої Десятинної церкви і, нарешті, Володимирський собор - все це місця, де полюбляють бувати у вільний час кияни і прагнуть відвідати насамперед гості міста.

Федір ВЕНИСЛАВСЬКИЙ, Сергій ГІЗІМЧУК
Прелюдія до виборів: щира благодійність чи відвертий кримінал?
 Згідно з Конституцією України, носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в державі визнається народ, який через періодичні та вільні вибори наділяє частиною своєї влади державні органи і органи місцевого самоврядування, котрі, відповідно, зобов’язані діяти від імені, а найголовніше — в інтересах народу. Це теоретично. Однак саме рівень збігу конституційної теорії з реальною практикою є основним критерієм визначення рівня демократичності та правового характеру держави. Проте на практиці реалізація ідеї народовладдя в Україні наштовхується на істотні проблеми, оскільки влада дедалі частіше сприймає народ не як джерело своєї легітимації, а як об’єкт, волею якого можна успішно маніпулювати задля свого самозбереження та самовідтворення під час різноманітних виборів.

Врятуймо національну спадщину Великого Бориса Гмирі!
Арештована квартира-музей легендарного українського митця Бориса Гмирі (м. Київ, вул. Хрещатик, 15, кв. 33). Сталося це через не сплачений кредит, що спадкоємиця Гмирі Ганна Принц витратила на видання унікальної праці: «Борис Гмиря. Дневники*Щоденники. 1936-1969» обсягом 890 стор. Наклад книги обіцяло викупити Міністерство культури, та цього не зробило...
На фото: Обкладинка цієї унікальної праці.
Відомо багато випадків ведення щоденників письменниками, поетами, політичними діячами, але зовсім мало – співаками, особливо такого вселенського масштабу, як Б.Гмиря.

Святослав СТЕЦЕНКО, полковник запасу
Мало літер про головне
1. Про проект "Україна"
Або ж український цивілізаційний проект, візія, український стрибок – не має значення. Шукати цей проект не потрібно. Він є. Він є об'єктивно, як єдиний можливий. Його сутність неодноразово сформульована багатьма мудрими.
Ми не маємо умов для революційних технологічних проривів – тож не слід ними зараз перейматися. Ми не зможемо захопити будь-який стратегічний зовнішній ринок, оскільки нас на нього просто не пустять - тож не слід цим зараз перейматися.