ЯК Я СТАВ НАЦІОНАЛІСТОМ, - Олег Чорногуз
Трапилося так, що у своїй ранній юності, коли я навчався на генерала у Чернівецькому загальновійськовому училищі, крізь мої душевні пори (якщо вони є у мене) пройшла і пронизала мої ще не затверділі - інтелект і серце - ідеологема про про "єдіний совєтський народ" "єдіну совєтську мову", яка чомусь, як у корови,називалася, язиком. І, звісно, «єдіную общность», гвинтиком якої був і я. І ходив у самоволку в курсантських погонах. Поклавши руку до грудної клітки, на те місце, де нібито ще в мене стукає зношене серце, я даю слово екс-офіцера господіну Канигіну, що я тоді дуже палко, як на першу любов, відгукнувся на цей партійний призив про «єдіний, народ», «єдіний язик»
