 Подобається їм чи ні – українські політики є державними службовцями. Вони отримують зарплатню з бюджету за те, що мають слугувати інтересам народу і держави. Цей основоположний принцип демократії закріплено й у Декларації про державний суверенітет, і в Конституції.
Проте один склад парламенту за іншим продовжує захищати виключно власні корисливі інтереси, роблячи все можливе, щоби підірвати цю основу, а громадськість, здається, не відає, що саме народний уряд робить від імені народу. Детальніше
 Юрій ПАЛЬЧУКОВСЬКИЙ, для ВН
Ситуація в Україні красномовно свідчить про те, що наявна система державної влади себе вичерпала.
Усім, хто вболіває за долю України, необхідно діяти спільно і чітко донести до народу головне: за допомогою якого механізму можна змінити систему влади в державі.
Пора усвідомити, що жодній, окремо взятій, політичній партії це не під силу. Ця проблема, також, не зводиться лише до голосування на виборах і, навіть, не до зміни виборчого законодавства. Тут варто наголосити на потребі трансформації державного правління від плутократії (влади клану багатих людей) до реального народовладдя (коли влада має слугувати народові й бути підзвітною йому). А це можливо лише у разі зміни і виборчого законодавства, і Закону про політичні партії і, головне, за умови постійної злагодженої взаємодії демократичних сил – всього громадсько-політичного активу України.
Роман ЧЕРНІГА
доктор фізико-математичних наук, для ВН
За тиждень до виборів 31 жовтня авторові цих рядків довелося побувати в приватних справах на Львівщині. Паралельно поцікавився у знайомих та рідних про передвиборну агітацію. Не претендуючи на повну і всебічну характеристику, подаю те, що побачив і про що дізнався. Опускаю, при цьому, інформацію про боротьбу за міського голову Львова, бо про це вже багато написано.
Перш за все, було би неправдою сказати, що всі вулиці Львова та прилеглих районів, де довелося побувати (Городоцький, Самбірський та Пустомитівський), були обвішані агітацією лише Партії регіонів.
 Олесь ГРИБ, громадський діяч, для ВН
Загальновідомо, що Верховна рада України є однією з трьох гілок влади, покликана творити закони. Поділ влади на три гілки – фундаментальне досягнення людства в боротьбі з авторитаризмом задля права громади і кожної людини зокрема. Але закони поділяються на основні - конституції - які формуються волею народу через Установчі або Національні збори, і похідні від них, які ухвалюються парламентами на грунті основних. Як українське суспільство визначає взаємини цих двох категорій законодавства?
 Звернення громадян України
до політичних партій, громадських організацій,
до української інтелігенції
ПРО НЕОБХІДНІСТЬ СИСТЕМНОЇ ВЗАЄМОДІЇ ДЕМОКРАТИЧНИХ СИЛ
ДЛЯ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА УТВЕРДЖЕННЯ
УКРАЇНСЬКОЇ ДЕРЖАВИ
Сьогодні Україна, як ніколи, в небезпеці!
Антиукраїнські сили, що прийшли до влади неконституційним шляхом, ведуть цілеспрямований процес руйнаціїї України. Відповідальність за це лягає, насамперед, на українську громадсько-політичну та інтелектуально-культурну еліту, яка через свою незгуртованість випустивши ситуацію з-під контролю, допустила ці сили до влади.
Олесь ГРИБ, громадський діяч, для ВН
В інтернеті крик, в Інтернеті гвалт:
«Партія регіонів» запроваджує «російсько – українську» двомовність!
Всі – під стіни Верховної ради! Будемо кричати «ганьба» і «геть»!
Хіба це не логічне завершення «голосування проти всіх» на заклик недолугуватого Ющенка, який, щоб насолити Юлії Тимошенко,
заклав Україну, розчистивши дорогу Януковичу?
 01.10.2010
Відповідно до ст. 11 Конституції України влада зобов’язана сприяти консолідації української нації. Натомість, під прикриттям лицемірних заяв Януковича про єдність українофобська влада цілеспрямовано діє в протилежному напрямі: на розкол України. Яскраве свідчення цього – представлений регіоналом О.Єфремовим, представником блоку Литвина С. Гриневецьким та комуністом П. Симоненком проект нового закону «Про мови в Україні», спрямований на знищення української мови, державний статус якої закріплений у ст.10 Конституції України.
Законопроект нібито має на меті встановити рівноправність усіх мов, що вживаються на території України у відповідності з «Європейською хартією регіональних або меншинних мов». У мовне законодавство вводиться поняття «регіональна мова», якій хочуть надати, фактично, ті ж права, що й державній.
|
