Ірина Фаріон: з приводу висловлювань Януковича про державний статус російської мови
На тлі абсолютної поразки у всіх царинах державного життя у Януковича зосталася лише мовна карта, яку він розігрує з таким самим непрофесіоналізмом, тупістю і щирим рабством власної натури. Доведеться тому васалові Москви вкотре нагадати, і зокрема зі свого відкритого листа до нього 21 лютого 2010 року, очевидні речі:
 
1. Двомовність України не є природним етнічно-суспільним явищем. Це наслідок понад трьохсотлітнього імперсько-російського терору щодо самої мови (близько 200 указів про її всезагальну і часткову заборони) – себто лінгвоцид, і винищення носіїв цієї мови – українського селянства голодом та інтеліґенції – репресіями – себто геноцид.

Україна - це особистості, які формують обличчя її історії. 29 березня 1998 р. у Нью-Йорку померла Квітка Цісик, українська співачка в еміграції, лауреатка премії "Оскар".
Кві́тка Ці́сик (англ. Kvitka Cisyk, "Kacey" or "Cassie" Cisyk; * 4 квітня 1953, Квінз, Нью-Йорк — † 29 березня 1998, Мангеттен, Нью-Йорк) — американська співачка українського походження (сопрано), виконавиця українських народних і популярних пісень.
Вона прожила все життя у США, та слухаючи її пісні не залишається сумнівів, наскільки вона любила Україну. Її голос викликає бурю емоцій та пронизує до глибини душі. Її творчість вкотре доводить, наскільки багата наша культура і заставляє гордитись словосполученням “я українець”.

Сьогодні треба рахувати кожен багнет - «Громадянська позиція»
Протистояти «бульдозерній» владі можна лише об’єднуючи людей, а не роз’єднуючи. В цьому переконані лідери партії «Громадянська позиція».
На брифінгу після закінчення об’єднавчого з’їзду «Української партії» і «Громадянської позиції» Ігор Насалик і Анатолій Гриценко заявили журналістам, що робитимуть все для реального об'єднання опозиції.
«Зупиняти «бульдозер» Януковича, який нищить демократію, треба об’єднуючи ряди, а не роз’єднуючи їх. Для нас немає жодного значення, представлена опозиційна партія в парламенті чи ні, в КОДі чи не в КОДі. Треба об’єднувати всіх.

Інф. Волі народу, фото "Української правди"

Сьогодні в Київському Будинку вчителя відбувся черговий XI-й з’їзд партії ВО «Батьківщина». Він, скоріше, нагадував форум об’єднаної опозиції, адже членами його Президії були: О. Турчинов, А. Яценюк, В. Кириленко, Б. Тарасюк, С. Соболєв, С. Луценко (брат Ю. Луценка) та інші.
З’їзд, на якому були присутні 143 делегати, гості та представники ЗМІ,  проходив під гаслом «Україні – волю!». Відкрив з’їзд О. Турчинов привітанням від Юлії Тимошенко з-за грат.

Микола КОХАНІВСЬКИЙ, громадський діяч, для Волі народу

"Комітет визволення політв'язнів" разом зі Свободою та небайдужими громадянами 29 березня організував виїзд до Яготина. У цьому місті московскій патріархат, вже вкотре, незаконно намагається привласнити, церкву Київського патріархату. Яготинська громада запросила нас допомогти у відстоюванні храму. КВП взяв на себе організацію автобуса для доставки патріотів у Яготин. На жаль, на збори людей у нас було всього декілька годин, тому автобус був не повний. Але і цих активістів вистачило, щоби влаштувати в Яготині "гаряче засідання" сесії місцевої ради.

Рекордний телемарафон української пісні на Першому стартує 29 березня о 5:30!
29 березня о 5:30 в Інтернеті та 31 березня о 12:30 в ефірі Першого Національного та телеканалу "Ера" стартує рекордний телемарафон української пісні "Пісня об’єднує нас!".
Уперше в історії українського телебачення в один час і в одному місці об’єднаються найкращі українські співаки і наймелодичніші українські пісні, Україна – та весь світ!
55 годин без перерви (з трансляцією в Інтернеті – 110 годин), 2012 учасників, 3 тисячі пісень, трансляція на 155 країн світу – телемарафон "Пісня об’єднує нас!" зробить Україну світовим рекордсменом у категорії "найдовший музичний телевізійний марафон національної пісні у прямому ефірі".

Віктор ТУПІЛКО, фундатор музею "Смолоскип" (м. Донецьк)

Олекса Гірник. Протест ціною життя: спалився за Україну 
В ніч на 21 січня 1978 року, в день Злуки, Олекса піднявся на Чернечу гору в Каневі. З собою мав дві каністри з бензином і запальничку.
Був мороз – 15 градусів, багато снігу. Охорона музею Тараса Шевченка сховалася в теплі, та й Олекса розрахував свої дії так, щоб йому ніхто не заважав – тому вибрав нічний час.
Чотири рази обійшов (залишилися сліди в снігу) навколо могили Тараса Шевченка. Спустився до схилу гори, звідкіля видно Дніпро. Розкидав близько тисячі заздалегідь виготовлених власноруч листівок.
Підійшов до самого краю гори. Облив себе бензином. Дістав ножа і запальничку. Натиснув на гачок запальнички – все тіло палахнуло факелом.   Детальніше