Сухопутний коридор до окупованого Криму, який Росія після 2022 року перетворила на головну артерію постачання своїх військ на півдні України, все більше стає її слабким місцем, пишуть Forbes та Financial Times.
Нові українські безпілотники з елементами штучного інтелекту проникають усе глибше в тил супротивника, порушуючи постачання пального, боєприпасів і підкріплень на півострів та на південну ділянку фронту.
За підрахунками аналітика Клемана Молена, лише за останні тижні українські сили завдали понад 125 ударів по ключовому маршруту постачання.
Основний потік російської техніки іде з Ростова-на-Дону через окупований Маріуполь – далі або на захід у бік Криму автомагістраллю М-14, або на північ у напрямку Донецька шосе H-20. Обидва маршрути сьогодні перебувають під постійним тиском українських дронів.
28 травня українська розвідка повідомила про нову серію ударів по сухопутному коридору "Крим-Донецьк". За даними ГУР, вони тримають під вогневим контролем трасу між окупованими Бердянськом, Мелітополем і Джанкоєм.
На оприлюднених кадрах видно, як горять російські паливозаправники, вантажівки та трали.

За даними Reuters, Росія вклала близько 11,8 млрд доларів в інфраструктурні проєкти на окупованих територіях, зокрема в транспортну систему "Азовське кільце", яка мала забезпечити стабільний зв'язок між Росією та Кримом. Ця система нині є однією з цілей української дронової кампанії.

Втім, як пише Forbes, завдання України полягає не в тому, щоб знищити кожну окрему вантажівку. Значно важливіше - порушити потік пального, боєприпасів і запасних частин, від якого залежить функціонування російського угруповання на півдні.
Моніторингова група Oko Gora, на яку посилається видання, повідомила, що лише за останні три тижні на трасах М-14 і Н-20 зафіксовано понад 60 знищених вантажівок і паливозаправників.
На ефективність кампанії вказує й оператор 20-ї бригади безпілотних систем ЗСУ Дмитро Путята. "Транспорт, який перевозить постачання та забезпечує ротацію військ активно знищується", - зазначив він у коментарі Forbes.
Додатковим підтвердженням стали заяви 412-ї бригади безпілотних систем Nemesis. Там розповіли, що російська влада була змушена обмежити рух важкої військової техніки на окремих ділянках траси Р-280, що з'єднує Маріуполь, Мелітополь і Крим.

Спроби перейти на ґрунтові дороги не розв'язують проблему: українські безпілотники здатні виявляти та уражати цілі поза межами основних магістралей.
Те, що українські дронові удари вже позначаються на постачанні півострова, визнають і російські військові блогери. Зокрема Володимир Романов назвав те, що відбувається, "початком наслідків" систематичних атак на нафтову інфраструктуру та паливозаправники, які забезпечують Крим.
Financial Times розглядає ці події як частину ширшої трансформації війни.

Видання зазначає, що масове виробництво безпілотників дозволило Україні частково компенсувати нестачу особового складу та змінити ситуацію на полі бою.
Співзасновник української компанії Fire Point Денис Штілерман розповів FT про нову тактику застосування безпілотників в окупованому Криму.
"Ми влаштовуємо засідки біля російських аеродромів".
За словами Штілермана, безпілотники FP-1 використовуються як носії для ударних квадрокоптерів, які можуть приховано чекати на появу літаків і атакувати їх безпосередньо на аеродромах.
Особливу увагу Financial Times звертає на розвиток безпілотників середньої дальності, здатних уражати цілі на відстані десятків і сотень кілометрів від лінії фронту.

Наслідки нападу на НПЗ у Туапсе
Український оператор дронів Дмитро Путята зазначає: поява таких систем значно спростила знищення складів, засобів ППО, радіолокаційних станцій і логістичних вузлів.
Міністр цифрової трансформації України Михайло Федоров заявив, що Україна "масштабує операції середньої дальності для систематичного знищення логістики та ліній постачання противника".
"Тил ворога більше не є безпечним місцем", - наголосив він.
Російський провоєнний телеграм-канал Rybar теж визнав: удари по Криму та окупованих територіях півдня стають "дедалі загрозливішими".
Автори каналу попереджають про ризик дефіциту окремих товарів на півострові та визнають, що обмеження вже торкнулися продажу пального. На їхню думку, атаки на вантажний транспорт у Криму безпосередньо впливають на боєздатність російських військ на південному напрямку.

Крим як одна з ключових точок війни
Ще ширший контекст пропонує британський аналітичний центр Chatham House.
Його експерти вказують: Крим залишається головним військовим і геополітичним вузлом російської стратегії в Чорному морі. А безпека всього Чорноморського регіону безпосередньо залежить від того, чи зможе Україна зберегти контроль над Одесою та не допустити остаточного закріплення Росії на узбережжі.
У Chatham House нагадують: Москва розглядає Крим не лише як символічний об'єкт, саме контроль над півостровом дозволяє Росії проєктувати силу далеко за межами регіону.
На думку аналітиків, анексія Криму у 2014 році стала частиною ширшої стратегії "керованої нестабільності", яку Кремль десятиліттями використовував на пострадянському просторі.
Цю оцінку поділяє і колишній командувач армії США в Європі генерал Бен Годжес.
"Шлях України до перемоги проходить через Крим", - неодноразово заявляв він.
У своїх останніх коментарях українському виданню Укрінформ генерал знову підкреслив, що "Крим є найважливішим місцем, точкою цієї війни".
І вирішальне значення має не стільки можливий штурм півострова, скільки послідовне руйнування його логістики та військової інфраструктури.
На його думку, удари по дорогах, складах, паливних базах, системах ППО та транспортних маршрутах мають поступово зробити утримання Криму для Росії дедалі складнішим і дорожчим.
У цьому контексті нинішня кампанія українських безпілотників все більше виглядає не окремою серією ударів, а частиною довгострокової стратегії ізоляції півострова, резюмують західні аналітики.
А сам Крим все більше перетворюється на центральний вузол боротьби за ініціативу на всьому південному напрямку.

Інф.: BBC

Коментарі