На тлі постійних чуток про перемовини України та росії, схоже, потенційні переговорні аргументи Києва потроху посилюються. Очевидно, що не останню роль тут грають Збройні Сили України.
Так, напередодні заступник начальника Головного оперативного управління Генерального штабу ЗСУ, бригадний генерал Олексій Громов офіційно повідомив, що українські військовослужбовці вийшли на узбережжя річки Дніпро, що дозволяє українській армії контролювати територію, наближену до тимчасово окупованого Криму.

А перед цим, нагадаємо, російські окупанти ганебно втекли з Херсону. Разом з тим почала з`являтися інформація, що колаборанти вже нібито почали тікати з Мелітополя Запорізької області та переносити свої центи південніше, ближче до Кримського півострова.
Блогера Олександра Коваленка оцінити, наскільки загрозливими для росії можуть бути ці новини від Генштабу і події на Херсонському напрямку.

— Чи можна говорити, що після такої заяви від Генштабу путін вже почав втрачати сухопутний коридор в Крим, який був однією з цілей його вторгнення в Україну?

— Так, ми можемо казати про те, що окупанти поступово втрачають поки не контроль, але можливість безпечно знаходитися саме в цій зоні. Справа в тому, що після звільнення правобережної частини Херсонщини на лівобережній відбуваються дуже цікаві події.

— Що мається на увазі?

— По-перше, ми зараз можемо спостерігати те, що вони (російські окупанти, — Авт.) мають вже зараз проблеми з логістикою. Тому що на південний плацдарм постачання матеріально-технічного забезпечення, сил та засобів здійснюється виключно через Кримський міст. Він не працює зараз ефективно, тому що там залізнична колія одна, функціонує вона у реверсному форматі, і повноцінно таку велику групу військ не може забезпечувати, щоб у них було все необхідне.

Другий аспект: після того, як війська рф тікали з правобережної Херсонщини, вони втратили багато техніки. І цю техніку необхідно компенсувати, тобто відновлювати боєздатність підрозділів. Але знову ж таки, як їх відновлювати, якщо вони ефективно не можуть компенсувати втрати, що відбуваються щодня?!

До речі, це саме забезпечення передових підрозділів має вплив на здійснення як наступальних операцій, так і оборонних. Тому коли логістика та забезпечення було нівельовано, вони не могли навіть тримати оборону і змушені були тікати (з Херсону, — Авт.). На правому березі цей процес відбувався спочатку з нівелювання їхніх можливостей. Зараз ми бачимо, що на лівобережжі це вже також відбувається.

І третій момент. Після звільнення правобережної частини Херсонської області, наша (як мінімум) ствольна артилерія може впливати (зараз кажу не про максимальний радіус, одразу попереджаю не про максимальну відстань впливу вглиб території ворога) на безпечну для нас відстань на 10-20 кілометрів на лівому березі. Щоб забезпечувати прикриття артилерією, забезпечувати вогневий вплив, при цьому маючи мінімальні ризики того, що буде знищено нашу артилерію контрбатарейною боротьбою ворога.

— А максимально про які відстані може йти мова?

— Додам, що також приблизно на таку ж саму відстань — 10-20 км — ми можемо контролювати повітряний простір саме по лівобережжю. Тобто мінімізуючи використання авіації росіян. Таким чином, 10-20 км це саме той умовний буфер безпеки, в якому можуть здійснюватися (ЗСУ, — Авт.) якісь операції. Тобто це операційна зона, контрольована у вогневому плані.

Якщо ми кажемо про максимальні відстані, то наша ствольна артилерія фактично може тримати вогневий контроль на відстань до Скадовську, по лінії від міста. А якщо ми кажемо про реактивні системи залпового вогню, такі як, наприклад, M142 HIMARS, то це — навіть північно-західна локація тимчасово окупованого Криму. Це комбіновано може говорити про те, що фактично майже вся лівобережна частина Херсонщини і частково навіть Крим можуть знаходитися саме під нашим вогневим впливом. Це дійсно може вносити свої корективи по ефективному використанню логістики в подальшому російськими окупантами.

Інф.: https://telegraf.com.ua/

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити