Чому Владімір Путін зрадив ідеям Степана Бандери, які практично втілювали в життя Михайло Горбачов і Борис Єльцин, до чого це призвело і що нам в Україні, з цим робити?
В ефірі німецької радіостанції в Кельні у 1954 р. на запитання кореспондента про цілі боротьби Організації Українських Націоналістів, Степан Бандера відповів:
"Найважливішими цілями цієї боротьби є:
1. Знищення більшовицького панування.
2. Вилучення України з СССР і ліквідація радянської імперії узагалі.
3 Ліквідація комунізму, комуністичної системи і режиму".

Переглянувши у відкритому доступі історію кінця ХХ – початку ХХІ століття можна без зусиль знайти підтвердження того, що кремлівські лідери, спочатку М. Горбачов, а потім Б. Єльцин послідовно втілювали в життя наведені вище настанови поборника української державності Степана Бандери. Були ліквідовані комуністична система і комуністичний режим, підписано Біловезьку угоду, якою проголошено розпуск СРСР і так далі.
Підкреслюю, все було зроблене кремлівськими лідерами без тиску ззовні, тому що настав час покінчити з гнилою комуністичною системою. Українці, в останні 100 років, ніколи не атакували Росію і її регіони, ніколи силою не привласнювали собі  російські землі і нікого силоміць не примушували реалізовувати цілі українських націоналістів...

Щодо Владіміра Путіна, який був офіційно призначений Борисом Єльциним своїм наступником, то він також ніде не заявляв про відмову від обраного курсу Кремля на декомунізацію. Більш того, він визнав Україну як самостійну державу у її кордонах на 1991 рік.
Виникає питання: чому призначений «послідовниками ідей Степана Бандери» новий лідер Росії Володимир Путін, який визнав Україну як самостійну державу в її кордонах на 1991 рік, раптом відмовився від обраного Кремлем курсу й атакував Україну, захищаючи бандитський режим, насаджений Януковичем і його ОПГ? Чому при цьому захоплення українських територій, геноцид українців і татар видається за героїзм, а захист українцями своїх земель трактується як  фашизм?
Відповідь одна: у Москві відбулась заміна влади, заснованої на ліберальних цінностях,   її захоплення відбулося, такими ж бандитами як Янукович, ще гіршими за нього. Ця бандитська влада може існувати тільки в умовах постійної боротьби з демократичними цінностями і демократіями в усьому світі, бо без цієї боротьби вона просто зникне.

Із-за відсутності конструктивної, для людей, цивілізаційної ідеології вся ця боротьба обгортається брехливими нападками на ідеологію свободи, яку сповідують народи, що прагнуть вивільнитись з-під ярма Московії.
І саме під прикриттям цієї імперської брехні 15 жовтня 1959 року в Мюнхені, за наказом Кремля, було вбито Степана Бандеру – Голову Проводу Організації Українських Націоналістів, а сьогодні знищуються захисники України на українській землі і в катівнях російських буцегарень.
У згаданому на початку статті інтерв’ю С. Бандера так сформулював ідею української державності:
«Відновлення Самостійної Української Держави в національних етнографічних кордонах із демократичною системою урядування, яка гарантувала б усім громадянам України демократичні свободи в усіх ділянках життя, а головно - в ділянці духовного, культурного, політичного й соціального буття».

То хто насправді фашисти і нацисти - послідовники С. Бандери чи створене В. Путіним терористичне угрупування «русский мир», яке розпустило свої метастази по всьому світу, роблячи ставку виключно на людей, схильних до авантюризму й бандитизму в інтересах особистого кримінального збагачення?

Ви чули коли-небудь від українських націоналістів: «все буде Волинь»? Чи щось подібне. Ні. Натомість усі куточки України після приходу до влади прокремлівської банди Януковича заповнила фраза «все будет Донбасс», а це ж ніщо інше, як реалізація концепції «русский мир». Ну, і у що це вилилось?
Протистояти в ідеологічній боротьбі з фашистською ідеологією «русского мира» і її метастазами типу «все будет Донбас» можна тільки, послідовно просуваючи на ідеологічному і конституційному рівні ідеологію українського демократичного націоналізму, в тому числі на прикладі боротьби єврейського народу за відстоювання своєї держави.
Написати ці рядки мене надихнуло ухвалення Кнесетом конституційного закону "Основний закон: Ізраїль - національна держава єврейського народу"
Закон визначає Ізраїль як історичну батьківщину євреїв та їхній "національний дім", в якому вони реалізують своє право на національне, культурне, релігійне та історичне самовизначення. Право на самовизначення в Ізраїлі, відповідно до закону, належить виключно єврейському народу.
"Ізраїль - це національна держава єврейського народу, і ми поважаємо права всіх наших громадян", - заявив Біньямін Нетаньяху після ухвалення закону19 липня 2018 року.
Ось Вам приклад послідовного, з 1948 року, відстоювання ідеї національної держави єврейським народом.
Так от без рішучого відстоювання ідей державницького демократичного і толерантного для всіх національностей, які проживають в Україні, націоналізму, Україна не відбудеться, скільки б воїнів не поклали своє життя на вівтар війни.

Чітка ідеологія – стрижень будь-якої держави.
То у мене питання: де ідеологічна, ментальна, інформаційна історіографічна боротьба за насадження української державної ідеї. Де Ви, українці?
З 90-х років минулого століття я б’юсь, як можу, проти комуністичного режиму і насадженої ним ідеології утриманства, блюзнірства, подвійної моралі і тотального терору проти поборників волі. Бо саме ця ідеологія призвела до розвалу СРСР, вона веде до розпаду РФ і вона знищить Україну.
Наразі, у свої 73 роки, закликаю молодих українців: не біжіть з України, боріться за неї тут, ви ж маєте сили і хоробрість.
Чи українців перемогла ідеологія покидьків: «вкрасти і втекти»? Нинішні грабіжницькі часи цієї гидоти добігають кінця. Тому, що Захід не впустить в себе кримінальний «общак», а без приєднання до західних демократій і НАТО Україна не встоїть, її так і буде відгризати по кусках і знищувати зсередини вся ця олігархічна і навколоолігархічна гидота, яка була створена свого часу спецслужбами Кремля, і яка вважає українців вівцями, яких Бог створив, щоб їх голити, знімати з них вовну...

Якщо ми не хочемо повторення історії, коли одних крадіїв на державних посадах замінять інші, які продовжать гноблення українців, в основу виборчої компанії в Україні треба покласти ідеологію утвердження українського демократичного націоналізму як Доктрину волі, а не вестись на геббельсівські нападки Кремлівських вбивць, які борців за вивільнення з-під ярма називають фашистами, а захоплення чужих земель – боротьбою за спасіння людей.
І прикладом цього може стати послідовна ідейна боротьба євреїв за Ізраїль, за своє місце в світі.
Щоб не переказувати тексти інших авторів, пропоную всім прочитати статтю Ігоря Солов’я «Закон про національну державу єврейського народу. Ідейна битва за майбутнє Ізраїлю», з тезами якої я повністю погоджуюсь.

Олександр Скіпальський, Голова Спілки офіцерів України, генерал-лейтенант

Коментарі