Віталій КОРЖ,
народний депутат України, для
Волі народу

Народ ще є, але народовладдя немає 
Катастрофічна демографія чітко відбиває стан справ на селі й наслідки господарювання нинішньої влади. І озброєним оком не видно поліпшення (чи покращення) життя вже сьогодні. Пульс життя селян давно має мало спільного з пульсом інтересів тих, хто «рєшаєт вопроси» у високих і середніх кабінетах на столичному Печерську. 
Мої поїздки на зустрічі з мешканцями чотирьох районів Чернігівщини (в одному з них – і моє рідне село) відбуваються постійно, майже щотижня. Коли веду депутатський прийом громадян у якомусь населеному пункті, як правило, довідуюся, що наймолодшому мешканцеві вже понад 60 років.
 Особливо болючими були збори Великодирчинської сільради Городнянського району.
  Сільрада об’єднує три села: Великий Дирчин, Смячин і Конотоп. 438 громадян мешкають у 137 обійстях, 38 хат із відповідними ділянками – порожні.
Демографія – вбивча: упродовж 2011 року померло 16 осіб, не народилося жодної дитини. Там - 148 пенсіонерів, 47 школярів, 7 дошкільнят.

          Над головною сільською вулицею вночі де-не-де ще можна побачити лампочку, але нові немає кому вкрутити, бо й бажання такого ні в кого не народжується. Місцеве самоврядування розвивається як мокре горить: люди вже  розвинулися до поняття місцеве, але ще ніяк не можуть освоїти поняття самоврядування. Все впирається у постсовєцьку колгоспну свідомість: має хтось зробити, але не я. Так, селяни передали свої наділи в оренду й чекають на отримання оплати з урахуванням вартості землі, яка становить 19 094 грн. за гектар. Кінці власників великих фермерських господарств (одне з яких тут господарює на 6 200 га орендованих площ) тягнуться до столиці.
 Катастрофічна демографія чітко відбиває стан справ на селі й наслідки господарювання нинішньої влади. І озброєним оком не видно поліпшення (чи покращення) життя вже сьогодні. Пульс життя селян  давно має мало спільного з пульсом інтересів тих, хто «рєшаєт вопроси» у високих і середніх кабінетах на столичному Печерську.

Українське село не розвивається, а вимирає. Нинішня влада, як і попередні, про нього не дбає. Кажемо: не стане села – не буде України. І нічого не робимо для порятунку нашої основи основ. Причина одна: народ ще є, але народовладдя немає. Але я переконаний: воно обов’язково визріє і утвердиться.
 

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити