Наступний Президент України має стати першим гарантом додержання Конституції, а не її руйнівником, - політичний експерт
Політексперт Михайло Роль: В Основному Законі є все необхідне для зміни олігархічної системи на демократичну
Україна в контексті політичних викликів та перспектив.
Портал "Слово Громади" запитав у незалежних політичних експертів, що вони вважають найбільшими успіхами та актуальними викликами, які стоять перед Україною як державою. Авторська позиція подається зі збереженням позиції авторів, що не є позицією порталу "Слово Громади".
На думку незалежного політичного експерта Михайла Роля: "Найбільшим викликом для України, звичайно, є кривава війна Московії проти України. Великий прорахунок політиків і аторитетних громадських діячів полягає в тому, що на самому початку війни вони не наполягли на неухильному виконанні Будапештського меморандуму державами-його гарантами і на виконанні Конституції України Президентом України. Чим раніше повернемось до принципів верховенства міжнародного і вітчизняного права, тим краще.
Другим викликом для держави, на думку М. Роля, є цинічне і системне невиконання Конституції України органами влади з часу її прийняття. В Основному Законі є все необхідне для зміни олігархічної системи на демократичну. Адже головними параметрами системи є ВЛАДА і ВЛАСНІСТЬ. За чинною Конституцією влада в Україні належить народові (носію суверенітету - верховної влади, ст. 5). Цю владу народ має здійснювати через систему територіальних громад - первинних суб'єктів влади (ст. 140). Національна власність за Конституцією теж належить народові (ст. 13, 14, 142) через механізм територіальних громад - публічних власників національного багатства. У цивілізованих державах Європи територіальні громади є юридичними особами і мають реальну владу і публічні реєстри власності. В Україні всупереч Конституції і Європейській хартії міцевого самоврядування досі панує не влада територіальних громад, а "рядянська влада" - влада органів місцевого самоврядування, які ніколи не створювалися (не засновувалися) тергромадами у відповідності із ст. 143 Конституції. Територіальні громади в Україні не є юрособами, що не дозволяє оформити на них власність громад. Натомість юрособами є органи місцевого самоврядування, причому юрособами приватеного права, тобто комерційними структурами. Такі структури не підконтрольні громадам і працюють лише на власне збагачення. Необлікована власність тергромад відкриває шлях для її дерибану непідконтрольними тергромадам органами".
Щодо перпсектив української державності то, на думку експерта, всі "Українські державотворчі перспективи стануть можливими, коли Україна стане повністю незалежною. Це станеться після перемоги у війні (повернення Криму і окупованих територій Донбасу, відновлення контролю над україно-російським кордоном). Також важливим є надання Україні Томосу від Вселенського Патріарха, що відкриє дорогу до незалежності Української Церкви".
Також важливо не змінювати Конституцію України всупереч волі народу, та ще й в умовах війни. Важливо, щоб наступний Президент України став першим гарантом додержання Конституції, а не її руйнівником.
Інший експерт, Юрій Шуліпа, директор міжнародної спілки «Інститут національної політики», переконаний, що акутальні виклики для України можна перерахувати в наступному порядку:
На першому місці - російська агентура, а разом з нею і військова, політична, правова, інформаційна та економічна агресія проти України. Росія застосовує усі можливості для того, щоб знищити українську державність.
На другому місці - олігархат, монополізація цілих галузей бізнесу, відсутність в країні реальних реформ і нормальних умов для ведення бізнесу.
На третьому місці - низький ріст економіки, виїзд активного населення за кордон, і як причина неефективне державне управління.
Водночас, політолог Ю.Шуліпа, вважає, що протидіяти вищезазначеним викликам потрібно, насамперед. через створення всіх необхідних сприятливих умов для залучення в країну іноземних інвестицій. Для цього, необхідно демонополізувати частину ринків, знизити податки, законодавчо прибрати зайві збори і істотно спростити митні та інші бюрократичні процедури. Як ніколи, важливо зараз відкрити українські ринки для іноземних капіталів. Актуальним, з точки зору політичного експерта, залишається
необхідність посилення ролі спецслужб у протидії агресивним викликам Росії, зокрема для великих можливостей боротьби з російською агентурою. Модернізувати збройні сили і досягти на даному етапі від заходу статусу військового союзника США поза НАТО. Потрібно створити під егідою держави і за допомогою інших структур інформаційну корпорацію з протидії російській пропаганді, залучення до участі в різних ток-шоу авторитетних фахівців, які б називали події, що відбуваються своїми іменами.
Завершити хоітлось думкою сценариста Ростислав Піхо, який виходячи із свого творчого амплуа запропонував своєрідний нестандартного підхід, таким чином розширивши та окресливши нові підходи до вирішення "наболілих" проблем. Зокрема, на його думку: "Виклики різнобічні, особливо в умовах такого мінливого часу, що проживає наше покоління. Політично не прогнозовані ситуації, світові ціни на енергоресурси, ціни на споживацькі товари та послуги, навіть такі локальні природні явища як погодні катаклізми - усе тісно переплетено та носить в підсумку глобальний вплив на життя людей та народів. Україна, звісно, не виняток. Ми стикалися і будемо стикатися з щораз новими та важчими змінами, породженими як діяльністю людини з одного боку, так і повним нехтуванням чи несвоєчасним бажанням тих же людей діяти негайно і рішуче".
Резюмуючи Р.Піхо завважує, що: "Єдине, що нам слід прийняти як незмінну аксіому - це те, що наші виклики, є лише нашими. І кому їх вирішувати, як лише не нам. Перекладати їх на плечі інших, чи ховатись за їхнім авторитетним досвідом та вагою - це щонайменше неповага до власної гідності та самостійності(особливо в преддвер'ї такого величного свята як День Незалежності). Тут під словом "інших" мається на увазі як наших політичних друзів, союзників та фінансових донорів на заході, чи десь іще; так і "владоможців" будь-якого рангу свого суспільства. Як би сумно це не звучало, та нам бракує віри. Віри найперше в себе та свої сили. Як казав один російський класик Лев Толстой: "Щоби повірити в добро, потрібно почати робити його". Тож якщо ми хочемо успішно та переможно долати усі виклики та труднощі, кращого шляху як почати вести "здорове" політичне, бізнесове та громадянське життя, засноване на нормах моралі та пошани до гідності один одного - просто немає. І неважливо які попереду чекають нас "часи", ми з честю та притаманною нам ідентичністю самобутнього народу здолаємо будь-які життєві іспити та займемо почесно місце серед держав, які "відбулися".
Інф.: slovo-grom.com.ua
Україна в контексті політичних викликів та перспектив.
Портал "Слово Громади" запитав у незалежних політичних експертів, що вони вважають найбільшими успіхами та актуальними викликами, які стоять перед Україною як державою. Авторська позиція подається зі збереженням позиції авторів, що не є позицією порталу "Слово Громади".
На думку незалежного політичного експерта Михайла Роля: "Найбільшим викликом для України, звичайно, є кривава війна Московії проти України. Великий прорахунок політиків і аторитетних громадських діячів полягає в тому, що на самому початку війни вони не наполягли на неухильному виконанні Будапештського меморандуму державами-його гарантами і на виконанні Конституції України Президентом України. Чим раніше повернемось до принципів верховенства міжнародного і вітчизняного права, тим краще.
Другим викликом для держави, на думку М. Роля, є цинічне і системне невиконання Конституції України органами влади з часу її прийняття. В Основному Законі є все необхідне для зміни олігархічної системи на демократичну. Адже головними параметрами системи є ВЛАДА і ВЛАСНІСТЬ. За чинною Конституцією влада в Україні належить народові (носію суверенітету - верховної влади, ст. 5). Цю владу народ має здійснювати через систему територіальних громад - первинних суб'єктів влади (ст. 140). Національна власність за Конституцією теж належить народові (ст. 13, 14, 142) через механізм територіальних громад - публічних власників національного багатства. У цивілізованих державах Європи територіальні громади є юридичними особами і мають реальну владу і публічні реєстри власності. В Україні всупереч Конституції і Європейській хартії міцевого самоврядування досі панує не влада територіальних громад, а "рядянська влада" - влада органів місцевого самоврядування, які ніколи не створювалися (не засновувалися) тергромадами у відповідності із ст. 143 Конституції. Територіальні громади в Україні не є юрособами, що не дозволяє оформити на них власність громад. Натомість юрособами є органи місцевого самоврядування, причому юрособами приватеного права, тобто комерційними структурами. Такі структури не підконтрольні громадам і працюють лише на власне збагачення. Необлікована власність тергромад відкриває шлях для її дерибану непідконтрольними тергромадам органами".
Щодо перпсектив української державності то, на думку експерта, всі "Українські державотворчі перспективи стануть можливими, коли Україна стане повністю незалежною. Це станеться після перемоги у війні (повернення Криму і окупованих територій Донбасу, відновлення контролю над україно-російським кордоном). Також важливим є надання Україні Томосу від Вселенського Патріарха, що відкриє дорогу до незалежності Української Церкви".
Також важливо не змінювати Конституцію України всупереч волі народу, та ще й в умовах війни. Важливо, щоб наступний Президент України став першим гарантом додержання Конституції, а не її руйнівником.
Інший експерт, Юрій Шуліпа, директор міжнародної спілки «Інститут національної політики», переконаний, що акутальні виклики для України можна перерахувати в наступному порядку:
На першому місці - російська агентура, а разом з нею і військова, політична, правова, інформаційна та економічна агресія проти України. Росія застосовує усі можливості для того, щоб знищити українську державність.
На другому місці - олігархат, монополізація цілих галузей бізнесу, відсутність в країні реальних реформ і нормальних умов для ведення бізнесу.
На третьому місці - низький ріст економіки, виїзд активного населення за кордон, і як причина неефективне державне управління.
Водночас, політолог Ю.Шуліпа, вважає, що протидіяти вищезазначеним викликам потрібно, насамперед. через створення всіх необхідних сприятливих умов для залучення в країну іноземних інвестицій. Для цього, необхідно демонополізувати частину ринків, знизити податки, законодавчо прибрати зайві збори і істотно спростити митні та інші бюрократичні процедури. Як ніколи, важливо зараз відкрити українські ринки для іноземних капіталів. Актуальним, з точки зору політичного експерта, залишається
необхідність посилення ролі спецслужб у протидії агресивним викликам Росії, зокрема для великих можливостей боротьби з російською агентурою. Модернізувати збройні сили і досягти на даному етапі від заходу статусу військового союзника США поза НАТО. Потрібно створити під егідою держави і за допомогою інших структур інформаційну корпорацію з протидії російській пропаганді, залучення до участі в різних ток-шоу авторитетних фахівців, які б називали події, що відбуваються своїми іменами.
Завершити хоітлось думкою сценариста Ростислав Піхо, який виходячи із свого творчого амплуа запропонував своєрідний нестандартного підхід, таким чином розширивши та окресливши нові підходи до вирішення "наболілих" проблем. Зокрема, на його думку: "Виклики різнобічні, особливо в умовах такого мінливого часу, що проживає наше покоління. Політично не прогнозовані ситуації, світові ціни на енергоресурси, ціни на споживацькі товари та послуги, навіть такі локальні природні явища як погодні катаклізми - усе тісно переплетено та носить в підсумку глобальний вплив на життя людей та народів. Україна, звісно, не виняток. Ми стикалися і будемо стикатися з щораз новими та важчими змінами, породженими як діяльністю людини з одного боку, так і повним нехтуванням чи несвоєчасним бажанням тих же людей діяти негайно і рішуче".
Резюмуючи Р.Піхо завважує, що: "Єдине, що нам слід прийняти як незмінну аксіому - це те, що наші виклики, є лише нашими. І кому їх вирішувати, як лише не нам. Перекладати їх на плечі інших, чи ховатись за їхнім авторитетним досвідом та вагою - це щонайменше неповага до власної гідності та самостійності(особливо в преддвер'ї такого величного свята як День Незалежності). Тут під словом "інших" мається на увазі як наших політичних друзів, союзників та фінансових донорів на заході, чи десь іще; так і "владоможців" будь-якого рангу свого суспільства. Як би сумно це не звучало, та нам бракує віри. Віри найперше в себе та свої сили. Як казав один російський класик Лев Толстой: "Щоби повірити в добро, потрібно почати робити його". Тож якщо ми хочемо успішно та переможно долати усі виклики та труднощі, кращого шляху як почати вести "здорове" політичне, бізнесове та громадянське життя, засноване на нормах моралі та пошани до гідності один одного - просто немає. І неважливо які попереду чекають нас "часи", ми з честю та притаманною нам ідентичністю самобутнього народу здолаємо будь-які життєві іспити та займемо почесно місце серед держав, які "відбулися".
Інф.: slovo-grom.com.ua
Коментарі