Ізраїль завдав удару по 
ядерних об’єктах Ірану, зокрема Фордо та Натанз, які є ключовими для іранської ядерної програми.
Цьому передувало відпрацювання ізраїльськими ВПС операцій із залученням винищувачів F-35 і F-15, а також розвідувальних дронів, що вже використовувалися під час операції "Дні покаяння" 26 жовтня 2024 року, коли Ізраїль завдав ударів по іранських військових об’єктах у відповідь на ракетну атаку Ірану.
Евакуація американського персоналу з Іраку та Кувейту, про яку повідомили Reuters і Al-Monitor, а також підвищення бойової готовності баз США в Катарі, ОАЕ та Йорданії, свідчать про серйозне сприйняття загрози.
За даними The Wall Street Journal, американська розвідка отримала інформацію про можливі іранські удари у відповідь по американських об’єктах у регіоні в разі ізраїльської атаки. Іран погрожує застосувати сотні балістичних ракет, здатних досягти Ізраїлю, а також активізувати свої проксі-групи. Це підвищує ймовірність того, що ізраїльський удар може спровокувати ланцюгову реакцію, втягнувши в конфлікт Ліван, Ірак, Ємен і навіть американські сили.
Чи потрібна адміністрації Трампа ця війна? Залишаюся з думкою, що ні. Трамп, який повернувся до влади в січні 2025 року, робить ставку на дипломатію та "жорсткі санкції", щоб змусити Іран погодитися на нову ядерну угоду. Його адміністрація встановила дедлайн для переговорів – 15 червня – і погрожує "безпрецедентними наслідками" у разі провалу.
Проте війна суперечить інтересам Трампа з кількох причин.
По-перше, швидких результатів досягти неможливо: за оцінками американської розвідки, опублікованими в The Washington Post, ізраїльський удар може затримати іранську ядерну програму лише на тижні чи місяці, не знищивши її.
По-друге, ресурсів для повномасштабної війни бракує: військовий бюджет, за даними Пентагону, обмежений для нових масштабних операцій.
По-третє, фактор виборів 2026 року та внутрішні заворушення в США, ускладнюють політичну підтримку війни, адже американська громадськість переважно виступає проти нових конфліктів на Близькому Сході.
До того ж успіх відносин США з країнами Затоки, зокрема Саудівською Аравією та ОАЕ, залежить від запевнень Трампа, що регіон залишиться стабільним. Ці країни отримали обіцянки американської адміністрації щодо економічної співпраці та захисту від іранської загрози без війни.
Якщо конфлікт спалахне, домовленості можуть бути зірвані, а ціни на нафту, за прогнозами Goldman Sachs, можуть зрости до $100–120 за барель, що вдарить по глобальній економіці та іміджу Трампа як "peacedealer".
Непростий вибір для Дональда Трампа. З одного боку, Ізраїль, ключовий союзник, чинить тиск на США, вимагаючи підтримки в разі удару. Прем’єр-міністр Біньямін Нетаньяху стикається з внутрішньополітичною кризою і може використати удар по Ірану для зміцнення своєї позиції. З іншого боку, Трамп ризикує втратити контроль над ситуацією, якщо Ізраїль діятиме самостійно. За даними Foreign Policy, США можуть обмежитися дипломатичною та логістичною підтримкою (наприклад, постачанням боєприпасів), але пряма участь у війні малоймовірна через внутрішні обмеження.
Інф.:
ЕкспресоКоментарі
