Зрадили Україну - отримали подяку від Путіна

Це про таких "патріотів" писав Тарас Шевченко у 1841 році у своїй історичній російськомовній трагедії "Никита Гайдай": "В ком нет любви к стране родной, Те сердцем нищие калеки, Ничтожные в своих делах И суетны в ничтожной славе". А згодом, звертаючись до мертвих і живих, і ненароджених земляків своїх, навіки затаврував це зрадницьке плем’я словами: "раби, підніжки, грязь Москви".
У Кремлі чудово знали, що, принаймні, двоє у списку відзначених – це автори ганебного мовного закону, справжні розкольники України на етнічному ґрунті. Тож присуджена затятим українофобам медалька – це все ті ж тридцять срібняків, які отримав Іуда. Але на відміну від нього наші зрадники не знають мук совісті й на осині вішатися не збираються.
А ось в Одесі їх таки показово «повісили». Пригадую, як у день ухвалення російської мови як регіональної на Одещині приміщення облради масово пікетували просвітяни, працівники культури й мистецтва, політичні й громадські діячі. Під час мітингу свободівці вдалися до символічного «повішення» найбільш одіозних українофобів. Надавши зображенням російського двоголового орла схожості з Віктором Януковичем, Миколою Азаровим, Сергієм Ківаловим, Вадимом Колесніченком, одеським губернатором Едуардом Матвійчуком і заступником голови облради Олексієм Гончаренком, вони накинули їм на шиї мотузки і повісили на стилізовані шибениці.
За прийнятим із грубезними порушеннями конституції у липні минулого року законом Ка-Кі (Калесніченка – Ківалова) у багатьох містах і регіонах під виглядом регіональної була запроваджена на рівні офіційної російська мова. Це викликало обурення й шквал протестних акцій по всій країні – від Криму до Карпат. Хвиля невдоволення не влягається й нині. Наша анемічна парламентська опозиція, з вини якої регіоналам за підтримки комуністів вдалося ухвалити закон без обговорення й поправок, намагається нині виправити це становище, запропонувавши альтернативний законопроект.
А тим часом у Москві та проросійські шовіністичні організації в Україні потирають руки від задоволення, спостерігаючи, який розбрат посіяв закон Ка-Кі. Вони мають намір розколоти Україну, щоб потім бодай шматками приєднати її до новоявленої імперії чи то під виглядом «русского міра» чи то Євразії. Про це мріє і народний депутат-регіонал Олег Царьов. Це він у дещо завуальованому вигляді висловив, відповідаючи на привітання з путінською нагородою: «Російська мова - мова Пушкіна нас об’єднує. У нас спільна історія, спільне минуле великої країни, спільна пам’ять. Ми маємо осмислити наше минуле, жити й розвиватися далі».
Вадим Колесніченко на запитання, як він зустрів повідомлення про нагороду медаллю Пушкіна, відповів напівжартома, мовляв, улаштує з цієї нагоди чаювання для друзів і пригостить усіх цукерками «Казки Пушкіна». Він не лише мріє, а й робить все для того, щоб про Україну невдовзі можна було сказати словами віршованої казки свого улюбленого поета: «Там русский дух... там Русью пахнет!».
Отож і шанує Москва тих своїх прислужників, які ладні подібні казки перетворити в Україні на дійсність. Чотири роки тому В.Колесніченка було нагороджено орденом Дружби Російської Федерації, потім він став ще й лауреатом премії «Співвітчизник-2009». Орденом Дружби Росія відзначила і Сергія Ківалова. Любить і шанує цю двійню своїх однодумців і наш президент Віктор Янукович. Особливо він вдячний О.Ківалову, який перебуваючи на посаді голови Центрвиборчкому, фальсифікував результати волевиявлення народу і безпідставно проголосив Януковича президентом. Це й спричинило помаранчеву революції, а під тиском Майдану Верховний Суд України був змушений звільнити «підрахуя» із посади і призначити повторні вибори. Однак такого цінного «кадра» наш гарант цінує досить високо. Торік він нагородив О.Ківалова державною премією в сумі 200 тисяч гривень, а нещодавно навіть призначив представником України у Венеціанській комісії.
Щодо горезвісного мовного закону, який усі вже давно називають справжнім зашморгом на незалежній Україні, то його досі не скасовано і навіть не виправлено. Створена президентом під тиском громадськості робоча група з удосконалення мовного законодавства, до якої входять і автори закону Ка-Кі, свого слова ще не сказала. А тим часом О.Ківалов та В.Колесніченко вже ополчилися проти будь-яких спроб змінити саму процедуру надання російській мові статусу регіональної.
У парламенті нового скликання вони обидва бойкотують вимогу опозиції послугуватися під час виступів державною мовою. Але легке життя там їм уже не світить, а боротьба за прийняття нового закону «Про функціонування української мови як державної та порядок застосування інших мов в Україні», поданий Володимиром Яворівським (фракція «Батьківщина»), Марією Матіос (УДАР), та Іриною Фаріон («Свобода») , буде дуже гострою. Опозиція пропонує дозволити використання регіональної мови там, де представники нацменшин становлять принаймні 50% населення. Законопроектом передбачено, що особи, які мають зайняти посади в державному управлінні, зобов'язані скласти іспит на знання української мови. Суди, освітні установи, телевізійні та радіокомпанії в Україні повинні послуговуватись українською мовою. Порушників мовного закону автори пропонують штрафувати. Є у проекті й окремий пункт, адресований українофобам у парламенті. Там сказано, що промовець, який не володіє державною мовою, може виступати іншою мовою, а переклад його виступу на українську, забезпечує апарат Верховної Ради.
Як довго будуть хизуватися О.Ківалов і В.Колесніченко у Верховній Раді медальками від Путіна, наразі невідомо. Але не виключено, що після її перевиборів, які збирається ініціювати опозиція, навіть і їхнього духу там не стане. А ми зі сміхом згадуватимемо, як у наш час вони захищали «рідну мову Пушкіна» своєю настирною рекламою, не гребуючи розміщувати її навіть на громадських туалетах.
Сергій Горицвіт, незалежний журналіст, для "Волі народу"
Коментарі