Велике інтерв'ю LIGA.net із представником України в мінській переговорній групі Євгеном Марчуком - про шанси на зміну формату переговорів, неминучості компромісів, рейтинговому страху політиків і шкоду "розгнузданої демократії" у воєнний час
Відверта розмова з Євгеном Марчуком на тлі військового загострення в Авдіївці, яке розтягнулося в часі на кілька днів - з моменту закінчення чергового засідання в Мінську в середу до обміну враженнями про телефонну розмову президентів України і США в неділю вранці.
За плечима одного з ключових учасників переговорів України в Мінську досвід роботи прем'єр-міністром, секретарем РНБО, першим главою незалежного СБУ і міністром оборони. У складі української делегації навряд чи знайдеться більш компетентний, і, що зараз не менш важливо, обізнана про механізм роботи російської дипломатії і спецслужб людина. Отже, очевидно, що коли нове керівництво постреволюційної України звернулося до нього за допомогою у справі найважливіших переговорів з усіма сторонами російсько-української війни в Донбасі, а також західними партнерами, це не викликало питань навіть у самих ревних борців за люстрацію. В інтерв'ю ЛІГА.net Марчук методично і докладно виклав свою думку про необхідні заходи і дії для якнайшвидшого врегулювання конфлікту. Особливу увагу він приділив якості роботи влади під час війни. Дісталося всім.

"Якщо хтось вважає, що новий президент США Трамп зараз тільки й думає, як би безпосередньо влізти в гарячий військовий конфлікт України і Росії, то він дуже помиляється"

- Чому загострення в Авдіївці відбулося саме зараз?
- 29 січня, коли о 04:30 ранку почалася ескалація, представник України в СЦКК (спільний центр контролю і координації, куди входять генерали України, РФ) вийшов на представника РФ, запропонував йому зустрітися обговорити ситуацію. Російський офіцер не виявив ніякого інтересу і від зустрічі ухилився. З нашого боку була спроба вийти на спільні дії, щоб зупинити ескалацію. Раз цього не сталося, і генерал російських збройних сил у складі СЦКК ухилився від співпраці, ми розшифровуємо це так, що РФ не тільки не була зацікавлена ​​в придушенні ескалації, а й ініціювала цей конфлікт. Моя суб'єктивна думка - ескалація конфлікту з важкими втратами з обох сторін наклалася за часом на важливі закордонні візити президента України Петра Порошенка - до Фінляндії, і, особливо, в Німеччину.
З точки зору політико-стратегічної це була демонстрація впевненості з боку Путіна, і ще один поштовх для демонтажу проукраїнської коаліції у Європі, а, по суті, нормандської четвірки. Це пов'язано ще і з тим, що Росії відносно вдався сирійський гамбіт - вони повернули ситуацію у свою користь практично без США. Плюс ініційована Росією зустріч в Астані лідерів зацікавлених сторін по врегулюванню кризи в Сирії. Результат не важливий. Важливий факт російської ініціативи. Офіційний візит Путіна до Японії прорвав ізоляцію Росії від країн Великої сімки (G7).
Тобто, у Росії є невеликий зовнішньополітичний оптимізм, заснований на серії мікроперемог. Правда, ціна цих перемог - життя сотень російських військових, але ціна для Росії - не найголовніше. До того ж у них зараз великі небезпідставні сподівання на поліпшення відносин із США при новому президенті Дональдові Трампі.
Повний текст

Інф.: liga.net

Коментарі