Брехня, що вбиває
Продаж зброї всередині країни вже сам по собі є злочином. У жодній країні світу не існує легальної схеми продажу озброєнь та бойової техніки на внутрішньому ринку.
"Укроборонпром" порівняно оперативно й по-своєму чітко відреагував на публікацію в DT.UA статті "Тінь війни". Державний концерн, чиї підприємства й посередницькі фірми під час воєнних дій продавали зброю захисникам України, подав до суду на тижневик "Дзеркало тижня. Україна", автора статті Дмитра Менделєєва та  активіста-волонтера батальйону "Азов" Світлану Зварич. Не відстало й Міністерство оборони. Обидві організації вирішили захистити свою ділову репутацію.

Ми не втомлюватимемо читачів докладним розбором позовної заяви, яка сама в собі несе доказ незаконної діяльності концерну і його підприємств: завдяки тимчасовому  виконувачеві обов'язків генерального директора концерну С.Пінькасу, редакції вдалося отримати  практично повні дані про згадані в "Тіні війни" договори реалізації на внутрішньому ринку зброї та бойової техніки.

Пункт №1. До відома Міністерства оборони, "Укроборонпрому" та  інших комерційних структур, масштабний продаж зброї всередині країни вже сам собою є  злочином. У жодній країні світу не існує легальної схеми продажу озброєнь та бойової техніки на внутрішньому ринку. Ще раз акцентую увагу на тому, що цю продукцію мають право купувати на внутрішньому ринку тільки військові формування, створені відповідно до законодавства. Це означає, що всередині країни жодна комерційна структура — ні державна, ні приватна, ні фізична, ні юридична особа — не мають права купувати зброю і бойову техніку для власних потреб.

Усе майно військового і подвійного призначення, вивільнене  Генштабом Міноборони як зайве, може бути реалізоване виключно за межами України. Зняти зброю і бойову техніку з обліку у військах можна тільки після передачі цього майна іноземному покупцеві. На практиці ж відбувається інакше. Один із таких епізодів згадувався в попередніх матеріалах про історію з ТОВ "НВК "Техімпекс" (див. DT.UA, №41 від 09.11.2013 р.), яке за такою ж схемою, за сприяння ДП "Укроборонсервіс",  спочатку купило на внутрішньому ринку авіадвигуни, а потім через той-таки   "Укроборонсервіс" продало їх як власне майно на зовнішньому ринку. Дельта від цієї операції, за підрахунками Держфінінспекції,  становила 4,6 млн грн. При цьому двигуни територію військової частини не залишали, а контракт з іноземним покупцем "Укроборонсервіс" підписав задовго до купівлі військового майна "НВК "Техімпекс" на внутрішньому ринку. Але при цьому зазначимо, що такі незаконні угоди здійснювалися в мирний час. А ось  продавати зброю під час війни своїм же воїнам — це не просто злочин. Це — блюзнірство. До речі, у матеріалах позовної заяви "Укроборонпрому"  "Техімпекс" знову згадується як покупець майже 27 тисяч автоматів АКМ.

Пункт №2. Усе військове майно, згадане в попередньому матеріалі "Тінь війни", було продане уповноваженими підприємствами на внутрішньому ринку. "Необхідно  назвати "героїв", які особливо відзначилися в розпродажі військового майна. Так, за даними на перше півріччя, тільки у 2014 р. державна фірма "Укрінмаш" на внутрішньому ринку продала 35900 автоматів АКМ (калібр 7,62 мм), 1237 гранатометів РПГ-7У, майже 5 тис. авіаційних ракет, 60 протитанкових ракетних комплексів "Фагот". Ще одне державне підприємство, "Промоборонекспорт",  продало на внутрішньому ринку десять БТР-70, підприємство "Спецтехноекспорт" — 23 безпілотники "Рейс". Кому пішли 10 тис. касок і два вертольоти Мі-8? Перелік продавців і "товарів" досить розлогий". Про те, що перелік розлогий, свідчить звіт Міноборони про відчужене військове майно через уповноважені урядом підприємства, підписаний директором департаменту фінансів МО (копію
повного переліку див. на сайті). Ви можете повірити, що з цим звітом керівники "Укроборонпрому" не ознайомлені?

Ба більше, пункт №3. Позивачі стверджують, що зброя продавалася до офіційного оголошення АТО, а не після. Буквоїди не помітили "зелених чоловічків" у Криму, тисяч  найманців і сотень професійних інструкторів іноземної держави на Донбасі. Постає  запитання: а кому ж тоді зброя продавалася на внутрішньому ринку? При тому  що зброєю та  бойовою технікою наші захисники мають бути озброєні  безплатно, а не за гроші добродійників. Із бюджету на ці потреби виділено астрономічні кошти. Однак   державні й  уповноважені урядом структури не зупинили продажу зброї, якої так бракує фронту, ні до, ні під час АТО. Про що свідчать дати реалізації контрактів у графах зазначеного переліку. Ба більше, навколо цього майна кружляють  ділки різного штибу, які пропонують потенційним покупцям свої послуги. Дійшло  до того, що покупцям пропонують особливу послугу — вивести військове майно з бойового складу. Природно, що без корупціонерів у погонах і державних комерсантів таке практично провернути  неможливо.

Саме з такими діячами й зіштовхнулася Світлана Зварич, яка забезпечує за благодійні кошти поставки зброї та  бойової техніки добровольцям, що беруть участь у бойових діях на сході країни. Їй слово:
— Є у нас державний концерн "Укроборонпром". На його сайті є розділ "місія". У цьому розділі вказано, що одним із завдань державного підприємства є "найбільш повне задоволення потреб Збройних Сил України та інших військових формувань у новітніх зразках озброєння, здійснення модернізації, ремонту та утилізації". Щоб виконувати цю почесну місію, державний концерн об'єднав десятки підприємств оборонного комплексу. Здавалося б, коли ж іще якнайповніше задовольняти потреби ЗСУ та добровольчих формувань новітнім озброєнням, модернізувати й ремонтувати техніку, як не в часи бойових дій? Однак українське воєнне життя показало, що цю місію державний концерн виконати не може. А це означає, що потрібні зміни, потрібні негайні й продуктивні реформи.

І Міністерство оборони, і місіонерів треба реформувати. Потрібна кардинальна зміна матеріально-технічного забезпечення, потрібні зміни в порядку передачі техніки та зброї військовим формуванням, потрібна державна підтримка новітніх військових розробок та військового виробництва. А ще потрібен глибокий аналіз і висновки щодо нинішніх ситуацій, коли "інші військові формування", якими є добровольчі батальйони, зі стрілецькою зброєю протистоять ворожим танкам, у зоні бойових дій їздять шкільними автобусами тощо. І це в той час, коли Інтернет рясніє оголошеннями про продаж військової техніки з припискою — "щойно з конверсії".

Чесно кажучи, після виходу статті "Тінь війни" ми очікували відвертої розмови з місіонерами, які монополізували місію якнайповніше задовольняти потреби Збройних сил України та інших військових формувань новітніми зразками озброєння, яких немає у добровольців. Однак замість аналізу, замість спроб отримати інформацію про посередників, про місця продажу, про обставини, до нас надійшов… позов від державного концерну "Укроборонпром" і Міністерства оборони про захист ділової репутації. Загалом, ділову репутацію цим двом інституціям краще обстоювати серед бійців і офіцерів, які воюють на фронті. А там оцінка, хоч і щира, але мало цензурна.

Державний концерн "Укроборонпром" обурився "успішним "збройним" шопінгом", коли в липні цього року за безготівкові гривні Благодійного фонду для добровольців було закуплено 200 автоматів (АКМ 7.62) і 20 кулеметів КМ на заводі "Маяк", який входить до державного концерну "Укроборонпром". Договір було укладено 28 липня 2014 р. А тепер увага: "Укроборонпром" у позові стверджує, що зброю було закуплено до початку АТО! Тобто 28 липня 2014 р., на день укладення договору, ніякого АТО не було! Ось так — не було в нас сотень убитих і поранених, не було російських і проросійських бойовиків! Не-бу-ло!

Дмитро Менеделєєв
Повний текст

Інф.: DT.UA

Коментарі