Київ продовжує отримувати військову допомогу США, незважаючи на те, що у Пентагону закінчуються гроші, запевнила посолка України в США Оксана Маркарова.
Але в інтерв'ю Голосу Америки вона сказала, що Україні «потрібно більше зброї», а для цього терміново потрібно ухвалити нові законопроєкти.
«Тому, всі очі зараз на Конгрес США», – сказала представниця України, маючи на увазі пакет допомоги Україні на 61 мільярд доларів, який уже декілька місяців не можуть схвалити американські законодавці.
Якщо ми не бачимо нових виділень, постачання насправді йдуть, зниження немає. Чи означає це що нам достатньо зброї? - ні
В середині грудня Міністерство оборони США повідомило, що в його розпорядженні залишається близько 4-х мільярдів доларів, які Пентагон може використати на виділення допомоги Україні.
Ці додаткові кошти виникли через перерахунок допомоги Україні, який зробили у відомстві і з'ясували, що це призвело до збільшення суми, якою міг оперувати Пентагон на допомогу Україні.
Водночас міністерство оборони США вже не має коштів на те, щоб поповнювати власні запаси після надання допомоги Києву.
Як пояснила в інтерв'ю Голосу Америки Оксана Маркарова, з трьох програм, за якими США співпрацює з Україною, USAI (Ukraine Security Assistance Initiative/Ініціатива сприяння безпеці України ред.) та FMF (Foreign Military Financing/Іноземне військове фінансування ред.), дві – це закупівлі, а Presidential Drawdown Authority (PDA - Уповноваження Президента про виділення ред.) – це виділення зі складів готової зброї.
"У бюджеті, окрім програми на виділення, яка просто надає повноваження президенту та Міноборони США виділяти (готову зрою, – ред.), є також і сума закладена на відновлення (поповнення власних запасів США, після надання допомоги Україні, – ред.). Зараз ми в ситуації, коли нібито повноваження додаткові ще є, а от коштів на поповнення вже немає", – пояснює Маркарова у розмові з журналісткою Голосу Америки Катериною Лісуновою.
За словами посолки, головним пріоритетом для українського посольства є погодження Конгресом пакета на 61 мільярд доларів. Бо Пентагон і так робить усе можливе.
"Насправді, департамент оборони США і особисто міністр Остін,… роблять дуже багато для того, щоб в будь-якій ситуації, максимально нам допомагати. Деякі підрозділи дуже активно виділяють із власних запасів. Однак, ми теж повинні розуміти, що чим швидше буде ухвалено цей законопроєкт (про $61 млрд. додаткового фінансування, – ред.), тим менше нам буде треба просити звичайних службовців тут, проявляти героїзм. Вони теж повинні діяти абсолютно в межах своїх правил", – каже дипломатка.
Водночас навіть, якщо нових виділень наразі немає, Київ продовжує отримувати допомогу від США із попередніх закупівель.
"Дуже багато виділень які були влітку, особливо які закуповувались по програмі USAI, - пам’ятаєте були великі пакети по 3 мільярди доларів, по 2 мільярди доларів? – це все були закупівлі. Тому постачання тривають. І якщо ми не бачимо нових виділень, постачання насправді йдуть, зниження немає. Чи означає це що нам достатньо зброї? - ні", – пояснює посолка.
"Нам потрібно більше зброї, для цього терміново потрібні нові законопроєкти і повноваження для виділення з власних запасів і також нові закупівлі. Тому, всі очі зараз на Конгрес США", - наголошує Маркарова.
Чи є альтернативні джерела грошей?
Тим не менш, через затримку в Конгресі пакета допомоги Україні, все більше експертів обговорюють альтернативні варіанти фінансування для Києва. Однією із таких опцій називають конфіскацію та передачу Україні заморожених російських активів. Загалом йдеться про понад 300 мільярдів доларів, більша частина яких заморожені на території країн Євросоюзу.
Ми всі працюємо над планом "А". І план "А" включає як отримання додаткової допомоги, так і конфіскацію. Конфіскація російських активів – це не план "Б"
Відповідаючи на запитання чи дійсно можуть російські активи стати альтернативним джерелом фінансування для Києва, Маркарова зауважила, що це частина єдиного процесу.
За словами посадовиці, арешт російських активів не варто розглядати окремо від додаткової допомоги, доля якої нині залежить від американських законодавців.
"Це все єдиний план "А", – каже Маркарова.
"Ми всі працюємо над планом "А". І план "А" включає як отримання додаткової допомоги, так і конфіскацію. Конфіскація російських активів – це не план "Б". Ми над цим працюємо ще з минулого року. Це не "або-або". Тобто, ми працюємо і над конфіскацією суверенних активів і над конфіскацією приватних активів, як в Україні та і в США", – сказала українська дипломатка.
Вона додала, що допомога від партнерів, у тому числі бюджетна, енергетична, гуманітарна, – "це така ж важлива частина цього плану".
Допомога зброєю повинна збільшитись
Нам треба і зберегти рівень підтримки і збільшити його і зайнятися дуже швидко співвиробництвом, власним виробництвом і конфіскувати російські активи
Дипломатка пояснює, що відповідно до характеру бойових дій, українським військовим потрібно дуже багато озброєння і навіть тих масштабів, які надавались партнерами на початку повномасштабного вторгнення було недостатньо. Отже, тут потрібно підходити до питання комплексно.
"Навіть із безпрецедентною допомогою минулого року, нам недостатньо снарядів, нам недостатньо всього. Тому, нам треба і зберегти рівень підтримки і збільшити його і зайнятися дуже швидко співвиробництвом, власним виробництвом і конфіскувати російські активи. Тому що вони повинні за це заплатити", – каже Оксана Маркарова.
Конфіскація активів РФ як план “Б” для допомоги Україні, - коментар посолки Маркарової.
Вона вважає, що Конгрес погодить новий пакет допомоги Києву швидше ніж буде погоджена процедура передачі активів РФ. Відтак, російські активи навряд чи можна вважати альтернативним способом фінансування, якщо Конгрес і надалі затягуватиме погодження пакета на 61 мільярд доларів.
За словами Маркарової, яка свого часу очолювала міністерство фінансів України, передача російських активів Україні, навіть якщо рішення буде ухвалено швидко, буде «справою місяців».
«Це рішення вимагає участі дуже великої кількості країн», – пояснила Маркарова, додаючи, що хоча частина активів, яка є у Сполучених Штатах, не найбільша, дуже важливо, яку позицію займуть саме США.
«В цьому випадку, не тільки адміністрація активно обговорює це питання, але є два законопроєкти, які знаходяться в Палаті представників і в Сенаті, які присвячені саме цьому», – каже Маркарова.
Вона сподівається, що одразу після ухвалення пакета допомоги Україні, Ізраїлю та розв'язання бюджетних питань, які є першочерговими для уряду США, Конгрес приступить до законопроєктів про конфіскацію російських активів.
Нагадаємо, що після ракетних обстрілів 2-го січня, міністр закордонних справ Дмитро Кулеба закликав союзників якнайшвидше схвалити використання заморожених російських активів для допомоги Україні.
Видання Financial Times пише, що США запропонували робочим групам країн "Групи семи" дослідити для цього юридичне підґрунтя.
Журналісти наводять документ, який обговорюватимуть країни G7 на зустрічі у лютому, в якому йдеться, що арешти заморожених активів Москви були б законними як "контрзахід, щоб спонукати Росію припинити її агресію".

Катерина Лісунова
Інф.: Голос Америки

Коментарі