Стрес здатний принести користь організму та змусити мозок працювати більш ефективно в довгостроковій перспективі, - стверджують автори нового дослідження.
Єдина умова правильного "користування" стресом - він не повинен бути постійним або занадто тривалим.
На думку професора інтегративної біології Університету Каліфорнії в Берклі Даніели Кауфер, певна кількість стресу значно підвищує концентрацію уваги, когнітивні здібності, а також коригує поведінку в потрібну сторону. Дослідження, проведене під її керівництвом, доводить, що короткостроковий нехронічний стрес вдосконалює можливості мозку.

У ході експериментів, що проводяться на щурах, вчені помітили, що після коротких стресових ситуацій у щурів стовбурові клітини перетворювалися на нові нервові клітини, і через два тижні, коли нові клітини ставали достатньо зрілими, щури демонстрували значно більшу кмітливість і розумову активність.

Доктор Кауфер додала, що на її думку саме стрес допомагає нашому мозку не розслаблятися і працювати з високою концентрацією уваги.

Доктор Кауфер цікавив як короткостроковий, так і хронічний стрес, і те, який вплив на організм вони надають. У центрі уваги вчених були нервові стовбурні клітини в гіпокампі дорослого щура. Нервові стволові клітини є різновидом клітин загального призначення, або клітин-попередників, які залежно від хімічного впливу, здатні розвиватися в нейрони, астроцити чи інші клітини мозку. Зубчаста звивина медіальної і нижньої поверхні півкулі головного мозку — одна з усього лише двох зон головного мозку, в яких можуть утворюватися нові мозкові клітини у дорослої особини, і вони надзвичайно чутливі до впливу глюкокортикоїдних гормонів, що виробляються в момент стресу.

Дослідження підтвердило дані про те, що хронічний стрес сильно підвищує рівень глюкокортикоїдів, що пригнічує виробництво нових нейронів у гіпокампі, погіршуючи пам’ять. Крім цього, збільшується ризик багатьох хронічних захворювань, включаючи депресію, серцеві захворювання і ожиріння. Але ці дані були відомі лікарям і раніше. Що ж стосується короткострокового стресу — ніяких фундаментальних знань на цей рахунок у лікарів не було.

Доктор Кауфер піддала піддослідних щурів досить серйозному для них, але недовгому стресу, і простежила за тим, що відбувалося з їх мозком. У щурів дійсно підвищився рівень стресового гормону кортикостерону до таких же одиниць, як при хронічному стресі, але лише на кілька годин. Після цього кількість мозкових нервових клітин у щурів збільшилася практично вдвічі, особливо в тій самій зоні — зубчастої звивини медіальної та нижньої поверхні півкулі головного мозку.

Після цього вчені перевіряли пам’ять щурів. Виявилося, що їх пам’ять значно покращилась, про що свідчили тести, проведені через два тижні. А ось через два дні після випробуваного стресу щури не продемонстрували жодних поліпшень у своїх здібностях.

З точки зору виживання, виробництво нових нервових клітин у мозку не може допомогти тварині відразу після або в момент стресу, оскільки виробництво клітин займає певний час — два тижні. Але в природі, де стресові ситуації трапляються дуже часто, це допомагає мозку працювати швидко і перебувати у високій концентрації.

У цілому говорячи про результати дослідження, доктор Кауфер вважає їх оптимістичними — зрештою, якщо стрес здатний зробити нас краще, потрібно цим користуватися. Інше питання — в яких дозах і як інтерпретувати загальний результат.

Інф.: lifer.com.ua, фото: ru.tsn.ua

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити