Батьки та освітяни оцінюють емоційний стан учнів краще, ніж він є насправді.
Лише 2-4% батьків, учителів та представництва адміністрації закладів освіти вважають, що учні мають скоріше тривожний чи дуже тривожний стан. Водночас серед самих учнів та учениць цей показник сягнув 12%.
Про це свідчать результати дослідження "Війна та освіта. Два роки повномасштабного вторгнення", яке презентували Міжнародний благодійний фонд savED у партнерстві з Міністерством освіти і науки України.
За результатами дослідження, лише 57-60% учнівства, батьків, учителів і представництва адміністрації шкіл вважають, що школярі почуваються спокійно під час освітнього процесу. Зокрема, не більше третини кажуть про "дуже спокійне самопочуття". Ще 31-39% стверджують, що школярі однаково часто почуваються спокійно і тривожно.

Батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти
Серед опитаних учнів 67% почуваються спокійними або дуже спокійними. Однак показник для учениць значно нижчий – 48%.
Краще в емоційному плані почувається учнівство у західних областях України – 65%, проти 54% із центральних, північних та 52% – із у прифронтових регіонів.
У дослідженні також йдеться, що батьки оцінюють емоційний стан дітей краще, ніж самі діти.
Так, серед учнів та учениць лише позитивні емоції за останні два тижні на момент проведення опитування мали 37%.
Водночас 51% батьків висловили думку, що їхні діти за цей період мали тільки позитивні емоції /почуття.
Якщо говорити про конкретні емоції, то серед позитивних найбільш поширені такі:
    спокій (52% серед учнівства і 35% на думку батьків);
    радість (46% і 39%);
    оптимізм (41% і 42%);
    упевненість (39% і 33%);
    задоволення (33% і 31%);
    натхнення (32% і 27%).

Психологічна підтримка учнів
За словами 26% учнівства (32% серед дівчат і 20% серед хлопців) і на думку 23% батьків, учні й учениці скоріше або дуже сильно потребують психологічної чи емоційної підтримки. З них з впевненістю про таку потребу говорять 4% і 2% відповідно. Ще 36% і 49% кажуть, що потреби скоріше немає, хоча певну користь від неї вбачають.
Ще 36% дівчат і 49% хлопців кажуть, що дуже сильної потреби у психологічній допомозі немає.
Серед батьків, які сказали про скоріше наявну або дуже сильну потребу у психологічній допомозі, 37% відповіли, що їхня дитина вже отримує таку підтримку. Однак абсолютна більшість з них має на увазі рідних і друзів, а не залученість психолога.
88% представників та представниць адміністрації стверджують, що у них у школі є психолог чи психологиня. Стільки ж опитаних кажуть, що будь-який учень може звернутися, а 73% – що може звернутися будь-хто з учителів.
В рамках дослідження загалом було опитано 1397 учнів та учениць, 1288 батьків, 1141 педагогів, 146 представників адміністрацій шкіл, 64 представники органів місцевого самоврядування в усіх областях України.
Респонденти й респондентки всіх п’яти груп досить рівномірно представляють (за регіоном розташування школи) три макрорегіони України: 30-32% залежно від групи представляють Захід, 33-38% – Центр/Північ, 33-36% – прифронтові області. Також з-поміж учнівства, батьків, учительства і представників та представниць адміністрації близько 71% припадає на міста/селища міського типу, близько 29% – на села і селища.

Інф.: Українська правда

Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити