Не треба заглядати далеко у майбутнє, щоб побачити негативний вплив штучного інтелекту
Тривога щодо загрози з боку штучного інтелекту, як правило, зосереджується на віддаленій точці в майбутньому, коли увесь світ опиниться «у полоні» так званого універсального штучного інтелекту.
Це момент, коли машини зможуть міркувати та виконувати операції на людському чи навіть надлюдському рівнях у більшості видів діяльності, включаючи навіть критичне мислення та творчість. Однак причини турбуватися про захоплення світу штучним інтелектом є вже зараз, пише The Washington Post.

Деякі аналітики зосереджували увагу на потенційній небезпеці для людської цивілізації з боку штучного інтелекту у майбутньому. Такі попередження вже лунали від підприємців Білла Гейтса та Ілона Маска. Насправді слід боятися - не того, яким ШІ може стати, а того, яким він вже є зараз.

Майже весь прогрес у галузі штучного інтелекту на сьогодні має небагато спільного з так званим універсальним штучним інтелектом. Наразі прогрес зосередився на вузьких завданнях. Можливості ШІ поки не передбачають реалізацію найстрашніших прогнозів, проте наслідки можуть бути згубними вже зараз.

ШІ витісняє робітників. Дослідження, проведене аналітиками Джонатаном Хазеллом та Паскуалем Рестрепо виявляє, що компанії, які збільшують рівень використання ШІ на 1 відсоток, зменшують кількість живих працівників також приблизно на 1 відсоток.

І, звичайно, ШІ надає нові технології моніторингу, що використовуються корпораціями та урядами, часто в негативному аспекті. Він також використовується в системі правосуддя США для прийняття рішень про внесення застави, а деколи навіть для винесення вироків. Штучний інтелект часто «викривляє» публічний дискурс у соціальних мережах, заважаючи функціонуванню сучасних демократій.

Вплив ШІ на ринок праці може бути найбільш критичним. Для прикладу, колись економіка США забезпечувала хороші робочі місця, виплачуючи гідну заробітну плату та гарантуючи безпеку роботи і можливості побудови кар’єри для робітників із різним досвідом та навичками. З кінця Другої світової війни до середини 70-х років у Сполучених Штатах спостерігалося не тільки значне зростання зайнятості, але й стрімке зростання заробітної плати.

Це зростання зупинилося задовго до розвитку ШІ. З 1980-х років середня заробітна плата впала у відносну стагнацію. Люди, які не здобули вищої освіти, почали заробляти менше.

У той період автоматизація та скорочення робочих місць, а також перехід компаній в інші країни спричинили занепад. Але зараз ШІ пришвидшує ці негативні тенденції. Багато роботодавців, орієнтованих на скорочення витрат, скористаються будь-якою можливістю, щоб усунути робочі місця за допомогою нових технологій та автоматизації.

Деякі економісти вважають, що страх автоматизації та витіснення працівників ШІ – це перебільшення. Вони стверджують, що в міру того, як робота стає більш автоматизованою за допомогою ШІ, отриманий приріст продуктивності сприятиме зростанню попиту на робочу силу в інших частинах економіки, а іноді навіть у тих самих компаніях, які здійснюють автоматизацію, керовану ШІ.

Якби технології ШІ були справді достатньо продуктивними в завданнях, які вони виконують сьогодні, цей аргумент мав би певну вагу. Сучасні технології ШІ не просто далекі від універсального штучного інтелекту, вони часто провалюють виконання завдань, які вже повинні були стати нормою, наприклад, розпізнавання обличчя чи розуміння мови. Це означає подвійну шкоду для ринку праці, оскільки технології ШІ витісняють живих працівників і не створюють збільшення попиту на робочу силу, який повинен забезпечити значний приріст продуктивності.

Інші сфери застосування ШІ, ймовірно, посилять зростання влади корпорацій над робочою силою. ШІ дозволяє покращити моніторинг робітників.

Застосування ШІ при прийнятті державних рішень, а саме в системі кримінального судочинства, викликає не менше занепокоєння. Факти свідчать про те, що алгоритми часто успадковують, а іноді й посилюють наявні упередження та несправедливість.

В такому разі ШІ завдає шкоди демократичному дискурсу та політиці. Це пов’язано не лише з алгоритмами дезінформації в соціальних мережах, але й і з розширенням здатності компаній та урядів контролювати та маніпулювати поведінкою мільйонів людей, що принципово не відповідає справжній демократії.

Кожна нова технологія створює виклики, що вимагають критичних рішень, які визначають, хто виграє, а хто програє, і чи переваги насправді виправдовують шкоду.

Це твердження звучить справедливо для ШІ, і не лише через наслідки його впливу в усьому суспільстві та впливу на сфери, які повинні залишатися далекими від регулювання технологіями, такі як система правосуддя, для прикладу.

Існує безліч різних способів, за допомогою яких можна прогнозувати майбутнє ШІ: чи почне ШІ активніше працювати, щоб витісняти живих працівників і стежити за людьми, або він буде спрямований на розширення людських можливостей, створюючи нові перспективи для робітників?

Цей вибір потребує контролю з боку суспільства та уряду, щоб запобігти зловживанням технологіями та регулювати їх вплив на економіку і демократію. Якщо вибір залишається в руках найгучніших прихильників ШІ, це може принести негативні наслідки для суспільства.

Найкращий спосіб змінити цю тенденцію - визнати відчутну шкоду, яку ШІ може приносити вже зараз, резюмує видання.

Нагадаємо, що штучний інтелект виявився здатний маніпулювати людьми. Учені з Австралії провели три експерименти зі штучним інтелектом і з'ясували, що він може навчитися маніпулювати людьми. В рамках цих експериментів нейромережа грала в ігри проти людей.

Анастасія Гурин
Інф.: zn.ua



Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити