Єдність проти одноосібності
Людство має змогу врятувати світ. Об’єднавшисть задля спільної мети у подоланні глобальної загрози, воно мусить знайти відповіді на виклики долі.
До єдності, співучасті, єднання людства спонукають багато причин, але найбільше – природні та фізичні загрози, які швидкими темпами поширюються. Cучасне покоління українців уже суттєво відчуло на собі біологічні, військові, екологічні та економічні небезпеки. Вони чутливі і масштабні.
Скажімо, наслідки пандемії коранавірусу настільки величезні, що не піддаються обчисленню. Якщо людство не навчиться ефективно долатинебезпеки, а відтак, своєчасно передбачати і блокувати їх, то уже в нинішньому столітті воно опинеться в суспільстві, яке виробляє ризики. Загроза йде не від "звичайних" ризиків, що супроводжують різні види діяльності, а від невідомих, неконтрольованих і непередбачених.
Скоріше за все, будемо мати і ментальні проблеми, якщо вчасно не оговтаємося. Уже сьогодні соціологи б’ють на сполох. Їхні дослідження свідчать, що сучасні ментальні тренди населення орієнтовані на володіння, споживання, тілесну молодість, безжурність тощо. Ці мотивації є найбільше бажаними, тоді як налаштування на переборювання труднощів обмежуються вишукуванням способів їх пасивного уникнення. Щоб приймати правильні рішення і розбудувати новий кращий світ, потрібно усвідомити труднощі, які нас очікують. Пандемія коронавірусу змусила людство звернути увагу на реальні та фундаментальні проблеми, які ставлять нас у скрутне становище. Головне – не впасти в песимізм, який спричиняє покору людської волі перед страхами та незворотніми незгодами. Відчути власну силу, силу бажання змінитися. Людство має змогу врятувати світ. Об’єднавшисть задля спільної мети у подоланні глобальної загрози, воно мусить знайти відповіді на виклики долі.
Насправді, нам достеменно не відомі всі притаманні людині і суспільству можливості, які часто-густо бувають приспаними. Важливо належним чином їх активізувати. Нинішні часи вимагають розбудження та мобілізації прихованих властивостей, створених на здоровому глузді, міцних підвалинах знань, на відчуттях братерства і єдності. Коронавірус оголив наші вади і слабкі сторони. Недосконалості і недоліки можна подолати. Перш за все важливо зробити чесний і розважливий їхній аналіз, зрозуміти і визначити, наскільки вони значні. На цьому фоні виявити свої бодай потенційні чесноти та докласти зусиль задля їх утвердження. Цим ми наперед поборемо вади, упередимо небезпеки, не марнуючи свою енергію на боротьбу з ними.
Доброякісні риси мають взяти гору, адже їх зазвичай більше, вони сильніші, реальніші, більш властиві людині та суспільству. Усвідомлення своїх помилок є найкращим рушієм наших осягнень.
Явище коронавірусу поставило перед нами вимогу кардинально переформувати/перепрограмувати та перезавантажити наше ставлення до суспільного життя. Найперше бачимо, що ринкова економіка, на яку молимося, схильна до надмірного хаосу та ірраціоналізму і не забезпечує достатню безпеку і сталий розвиток суспільства і людини. Йдеться, зокрема, про відсутність стратегічного мислення, нездатність осягти перспективи розвитку та уможливити випереджаючі заходи задля безпеки. Капітал, налаштований на надприбутки, заплющує очі на потреби розвитку науки, особливо ті її напрями, які стосуються комфортного буття і благ людини, екології, медицини, освіти, культури тощо.
Ринок повинен бути. Але ж не так багато і… всюди. Адже нині майже вся медицина, значна частина освіти, культури, екології та інших гуманітарних галузей охоплені ринком. Усе це порушує засадничий соціальний принцип, мета якого - наше здоров’я, благополуччя та життєздатність.
Розсипається і віра в рятівну універсальність демократії. На наших очах і в наших руках вона перетворюється на нову тиранію, при якій політики маніпулюють масами і, накладаючи соціальні санкції, які не узгоджуються з їхніми вимогами, змушують до політичної корекції, яку визначають самі. Це виродження орієнтованої на загальне добро політики, і тепер правління меншості слугує просуванню індивідуальних, егоїстичних інтересів. Демократія потребує фундаменту з такими цінностями, які спонукають людей прагнути до добра.
Звичайно, демократія повинна бути. Але зовсім інша. Відповідальна, системна, практична, дійова, починаючи з первинних ланок, в основі якої закладена українська історична загальна формула народовладдя – НАРОДНА РАДА - суспільний та історичний політичний ідеал, цілісна система урядування країною. У цій формулі ключове поняття – рада, що означає "дати раду", знати і вирішувати, що нам робити, навести лад, довести справу до завершення, прийняти правильне рішення, здійснити правильний вибір, упоратись з проблемами, завданнями тощо. Вона несе в собі і принципи побудови влади і оціночну складову, яка характеризує не лише суб’єкта влади, але й увесь фундамент демократії - основи забезпечення загального блага, для всіх і кожного. Усвідомимо значущість і смисл поняття НАРОДНА РАДА, бо в політичному сенсі воно ключове. Як зазначають філософи та історики - коли хитаються поняття – народ виходить на вулиці, а уряди падають.
Для того, щоб змінити себе і суспільство, піднявши його на вищі соціальні сходинки, потрібно бути згуртованими, об’єднаними на основі чуття єдності, співучасті поскільки, постільки в умовах ризиків і загроз неподільність «Я і Суспільство» є основним чинником колективної та одноосібної безпеки. Мусимо завжди пам’ятати, що є частина нас, набагато більша за наше тіло, нашу особистість, наші розлади. Ми можемо навіть не знати глибини проблем, але змушені відчувати, що в самому центрі нас перебуває еталон сумління, до якого ми зобов’язані прислуховуватись.
Василь КУШЕРЕЦЬ, Голова правління Товариства «Знання» України, член-кореспондент НАПН України, доктор філософських наук, професор
Інф.: znannya.org.uaКоментарі
