Володимир Вермінський: «За Вкраїну милу!»
Коли випадкового зустрічного українця запитати, хто найкращий в Україні виконавець пісень патріотичної тематики, що ми почуємо у відповідь?
Якщо хтось скаже: «Важко відповісти», то це означатиме, що він не чув цих пісень у виконанні співака й композитора Володимира Вермінського. Ті ж, хто знайомий з його творчістю, скоріше, не задумуючись, назвуть ім’я Володимира – яскравого майстра «не традиційного» нині патріотичного пісенного жанру. Бо хто одного разу почув пісні у виконанні Володимира, назавжди потрапляє в полон його сильного, проникливого, мелодійно-магнетичного голосу. Тому що В. Вермінський співає душею.
В основному, Володимира Вермінського знають за альбомами з патріотичної тематики. Це відомі альбоми: «Йшли селом партизани» та «Йшли селом партизани-2», а також альбом «Колядки».
Володимир Вермінський народився і живе неподалік міста Тернополя.
Закінчив Тернопільське музичне училище, Харківський інститут мистецтв, навчаючись на вокальному та диригентсько-хорових факультетах.
Брав участь у багатьох престижних всеукраїнських, міжнародних конкурсах та фестивалях естрадної пісні.
Ось лише деякі з них, де був відзначений Першою премією:
”Боромля”1999 р. (м. Суми), ”Пісенний вернісаж”, 2000 р. (м. Київ),
”Червона рута” 2002 р. (м. Київ), ”На хвилях Світязя”, 2003 р. (м. Луцьк).
Найвизначнішою перемогою Володимира Вермінського як співака є золота та бронзова медалі на чемпіонаті світу з видовищних мистецтв у США Лос-Анджелес шт. Каліфорнія 2003 р., де він представляв Україну в номінаціях естрадна пісня та сучасна класика.
Після фестивалю - успішні гастролі містами США.
За період творчості в доробку музиканта 10 магнітоальбомів, безліч концертів на Україні та за її межами, виступи поряд з такими відомими артистами естради, як В. Шинкаруком, В. Зінькевичем, П.Дворським, О.Добрянською, К.Бужинською, Астраєю, О.Сєровим, Б.Кіровим, Н.Бучинською, С.Гігою, ВІА “Кобза”,ВІА "ВАТРА", ВІА"ДРЕВЛЯНИ", "Чорні черешні", “Краяни”, ”Шао-Бао”,"Мандри" та багатьма іншими...
5 грудня 2009 року нагороджений дипломом та медаллю лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана та Левка Лепких (за реалізацію історично-пізнавального, концертно-естрадного проекту "Відлуння криївки", 2009 р.).
Володимир Вермінський є не тільки автором і виконавцем, він є чудовим організатором і генератором творчих ідей, патріотом своєї Батьківщини.
Українська діаспора у всьому світі на різних континентах знає і цінує його талант, творчість, відданість за пропаганду української повстанської пісні. Він у постійному в пошуку, тому завжди цікавий у своїй творчості.
А починалося все так. Володимир Вермінський народився в сім’ї, де завжди звучала пісня. У дитинстві він часто чув її від матері й батька. Його дідусь був талановитим диригентом і художником. У такій атмосфері зростав майбутній музикант, співак і композитор. Закінчивши музичну школу по класу баяна, він створив самодіяльний ВІА, з яким 10 років грав і співав у школі, в клубах, брав участь у звітних концертах тощо.
Після повернення з лав радянської армії навчався у Тернопільському музичному училищі по класу хорового диригування, а згодом - у Харківському інституті мистецтв. Під час навчання працював як соліст-вокаліст хору оперної студії, стаціонарного та церковного хорів. Після закінчення інституту працював диригентом-хормейстером самодіяльного хору. Під час навчання його не покидає думка реалізувати себе в естрадному жанрі.
Одного дня він вирішує змінити напрямок своєї діяльності і, як більшість артистів, працює в одному з приватних ресторанів. Спочатку не легко дається репертуар і зміна манери виконання з класики на естраду, та згодом все стає на своє місце.
Сім років роботи в ресторані не проходять безрезультатно. Володимир зважується на серйозний крок: залишившись без роботи, вирішує піти іншою дорогою. Це темрява шоу-бізнесу, до вершини якої доходять одиниці.
Перший фестиваль артиста – «Боромля-99», звідки він привіз свою перемогу - Першу премію за пісню Анатолія Житкевича та Олега Майовського «Птаха» і власну пісню «Літо не зима».
З піснею «Птаха» він завойовує призові місця на багатьох фестивалях і конкурсах. Ця пісня на крилах понесла його в далеку країну мрій, країну шоу-бізнесу США, за виконання якої на чемпіонаті світу з видовищних мистецтв у Голівуді отримує золоту медаль, а за виконання пісні «Карії очі, чорнії брови» - бронзову медаль.
Після повернення із США у 2004 році створює ВІА «КРОК», з яким записав у студії декілька композицій, що увійшли до альбому «Чари весни».
Це пісні : «Жовтий лист» В. Івасюка, В. Громцева;
«Червона рута» В. Івасюка;
«За Вкраїну милу» невідомого автора.
На жаль, цей колектив довго не проіснував у зв’язку з відсутністю розуміння з боку тодішньої місцевої влади.
Після невдалої спроби з ВІА «КРОК», його не покидала думка створити професійний колектив, який володів би високим рівнем майстерності виконання.
Так наприкінці листопада 2006 року народився гурт, який дістав назву «АКЦЕНТ».
Для Володимира Вермінського це був прорив і водночас протиставлення живого виконання фонограмному. Він кинув виклик фонограмним артистам і довів усім музикантам і особисто собі , що він це може зробити.
Програма, яку він разом із гуртом «АКЦЕНТ» презентував 1 березня 2007 року на головній сцені м. Тернополя в ПК «БЕРЕЗІЛЬ», пройшла успішно. Такої рекламної кампанії, сценічного оформлення, світла і живого звуку Тернопіль від своїх артистів не чекав. Це було справжнє свято пісні і творчої особистості. Концерт пройшов настільки вдало, що 15 травня цього ж року на прохання шанувальників відбувся ще один концерт у драматичному театрі м. Тернополя, і знову з аншлагом.
А далі цілий рік студійної роботиз гуртом «АКЦЕНТ» над альбомом «НАТАЛІ», який побачив світ і був презентований на головній сцені міста 13 травня 2008 року.
З 28 червня по 6 липня 2008 року Володимир Вермінський дарував свої пісні, свій талант українській громаді в Торонто на щорічному фестивалі «Золотий клен», куди був запрошений «Лігою українок Канади» та кредитною спілкою «Будучність».
У репертуарі Володимира Вермінського кожен може зустріти ліричні пісні своєї юності, можливо, і першого кохання. Це - відомі шлягери ХХ- сторіччя, власні пісні та пісні сучасних авторів:
поета-пісняра Анатолія Житкевича та композитора Олега Майовського,
поета Мирослав Воньо та композитора Олексія Сердюка,
поета-пісняра Анатолія Фіглюка,
поета-пісняра, лауреата премії ім. В.Стуса лауреата Всеукраїнської літературно-мистецької премії імені братів Богдана та Левка Лепких - Олександра Смика.
7 жовтня 2008 року Володимир Вермінський та Гурт-"АКЦЕНТ" розпочали роботу над новим проектом - "Відлуння Криївки". Ініціатором і автором проекту якому належить більшість пісень альбому, виступив поет-пісняр Лауреат премії Василя Стуса, Лауреат премії Богдана і Левка Лепких - Олександр Смик. Цей альбом не тільки цікавий, але й відіграє значну роль у формуванні патріотичного духу нашої молоді, її поглядів з огляду на минуле, на героїчну боротьбу визвольних змагань УПА наших дідів і прадідів, на вимушену еміґрацію, війну в Афганістані і т.д... Загалом CD-"Відлуння Криївки" - є своєрідним екскурсом у минуле, викладений новим музичним баченням для розуміння широким загалом. Альбом вийшов відразу в аудіо та відео форматах CD&DVD. Робота над підбором пісень і записом CD і тривала 1рік і 5 місяців.
11 березня 2010 року CD&DVD "Відлуння Криївки" надійшли у продаж. Протягом 2009 року Володимир Вермінський, Олександр Смик та гурт "АКЦЕНТ" мали можливість зустрітись на концертах і відкритих майданах із вдячною публікою, яка була відвертою і щирою.
Слоган альбому «Відлуння криївки» - «Жива ідея – живе слово – живий звук», а також заклик: «Па’мятаймо своїх героїв!» І це не просто слова. Після концертів гурту на сцену вискакують дітлахи з вигуками: «Слава Україні! Героям слава!». Патріотичні пісні нікого не залишають байдужими, відроджуючи (особливо у молоді) на генному рівні героїчний український дух.
Через пісні В. Вермінського та гурту «Акцент» немов звертаються до нас душі загиблих героїв: «Ми боролися за волю України в часи лихоліття. Захистіть же її у мирний час!»
У публікації використані матеріали сайту verminskyy.com.ua
Коментарі