9-го листопада, у День української писемності та мови, у Києві, в Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка (вул. Грушевського, 4) відбулась наукова конференція на тему "Сучасне російськомовне українство і його етнопсихологічна типологія"
Організатором заходу виступив "Просвітницький Центр національного відродження ім. Євгена Чикаленка" (Голова – Юрій Гнаткевич, народний депутат України 1-го, 5-го і 6-го скликань, кандидат педагогічних наук).
Завдання конференції полягало в узагальненні нагромаджених даних про основні типи російськомовного українства, їхні кількісні, лінгвістичні та етнопсихологічні характеристики. Цікаво було підсумувати дані про психолінгвістичні особливості російсько-українського білінгвізму. Передбачалось уточнення деяких понять, зокрема таких: "русифікація", "зросійщення", "рідна мова", "рускоязичноє насєлєніє".
Важливими темами заходу стали взаємозв'язок російськомовності українців з їхньою національною самоідентифікацією. Нині став актуальним вплив мовного розшарування українства на національну безпеку української держави. У цьому зв’язку важливим є дослідження мовної складової гібридної війни, яку веде проти України російська держава.

Відкрив конференцію директор Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України, академік НАН України, доктор філологічних наук Микола Жулинський. Він повідомив, що саме в Інституті літератури писалася історична програма «Народного Руху України», а через багато років тут був перший штаб «Правого Сектору». Микола Жулинський нагадав, що однією з найвизначніших пам’яток нашої держави є «Пересопницьке Євангеліє» українською мовою, і що саме йому належить ідея складати на цій збереженій реліквії присягу Президента України. Це вже стало традицією.
Юрій Гнаткевич у своєму виступі наголосив, що мовна проблема – штучна. В Україні немає людей, які не розуміють українську мову.  Організатор конференції відзначив, що є три чинники впливу на утвердження державності української мови: влада, український бізнес (капітал), просвітництво. Він також наголосив на необхідності «інвентаризації», згуртування і взаємодії всіх українських сил, які стоять на захисті національних інтересів України.

Доктор психологічнимх наук Вадим Васютинський у виступі відзначив, що Україна поступово стає російськомовною. 18% українських громадян ідентифікують себе як «русскій». А 8% (так звані «сепаратисти») взагалі хотіли б, щоб Україна стала «другою Росією».
Екс-нардеп Іван Заєць наголосив, що гуманітарна політика влади не враховує національної складової. Він сказав, що нам потрібна нова – україноцентрична гуманітарна політика. Українська мова повинна реально стати засадничим елементом національної ідентичності. На це має бути скеровано законодавство, система інституційного забезпечення, просвітництво.

Громадський діяч, активіст Громадянського руху «Відсіч» Сергій Оснач презентував присутнім своє дослідження «Мовна складова гібридної війни». В тому дослідженні йдеться про вплив мовного чинника на світогляд громадян, рівень їхнього патріотизму та, відповідно, на національну безпеку.
Згідно з матеріялами дослідження, україномовні громадяни — менш вразливі до впливу російської пропаганди, рівень підтримки Незалежности серед них значно вищий, а рівень ностальгії за СРСР — значно нижчий, ніж серед російськомовних. Тому держава має забезпечити поширення української мови в усі сфери суспільного життя.

Директор програм НАУКМА Олексій Курінний у своєму виступі назвав головні чинники зросійщення України: збереження російськомовності еліт; російськомовність бізнесу; європейський тиск, який примушує українців бути толерантними до наступу на рідну мову. Олексій Курінний навів тривожну статистику: 42% громадян України спілкуються виключно українською, 36% - російською, 21% - білінгви. Він наголосив на першочерговості законодавчого гарантування україномовності на основі єдиної державної української мови.

Професор, правник, громадський діяч Володимир Василенко у своєму виступі наголосив, що причиною тривожної ситуації у мовній та іншій сферах є відсутність політичної волі влади, помножена на правовий нігілізм. Для влади вирішення мовної проблеми завжди було й буде «не на часі». Керівництво країни мало б наслідувати приклад лідера Чехії Масарика, який свого часу рішуче і назавжди відновив чеську мову. Володимир Василенко наголосив, що українське суспільство має потенціал, який необхідно задіяти.

Коротке слово було надане іншим учасникам конференції. Політичний експерт Михайло Роль, зокрема, наголосив, що настав час замість широко вживаного терміну «русифікація» використовувати слово «зросійщення», адже Україна і є Русь. А Росія (Московія) до Русі жодного стосунку не має.

За висновками конференції планується підготовка практичних рекомендацій для Президента та Кабінету Міністрів, Верховної Ради України, для розробників матеріалів до перепису населення. Висновки конференції будуть надіслані керівникам навчальних закладів, активістам українських національно-патріотичних організацій, які займаються просвітницькою діяльністю.

Інф. ВН

Коментарі