Жовто-блакитний, а не синьо-жовтий. Нові штрихи до дискусії про прапор

Сьогодні, у ці буремні часи державна символіка України набула особливого значення. На вулицях на кожному кроці майорять наші прапори. Однак поряд з ними ви можете побачити й інші стяги, які чомусь лякають деяких українців (для прикладу, чорно-червоний трактують не дуже позитивно). Хто зна, можливо, це просто необізнаність в історії, або ж банальне небажання дізнатися, що саме він символізує (адже сьогодні з вільним доступом до інформації, з Інтернетом та іншими технологіями це зробити не так уже й важко).
Виявляється, в народі національний прапор в Україні не один, їх використовуть аж три: офіційний синьо-жовтий, революційний червоно-чорний, та не зовсім звичний жовто-блакитний.
Усі ми знаємо, що офіційно наш державний прапор – синьо-жовтий. Чисте небо над полем пшениці – саме так вчать нас ще зі школи. Завжди вважалося, що українці є в основному хліборобською нацією. Але навіщо зводити все до чогось одного?
Ви, напевно, могли помітити, що на Майданах по всій Україні зустрічаються жовто-блакитні прапори. Здавалось би, це помилка неуважного мітингувальника. Але ви ніколи не замислювались над тим, як гармонійно це звучить – “жовто-блакитний”. Напевно, більшість із вас саме так його і називає!

Такий стяг використовувався ще до хрещення Київської Русі. В часи татарських нападів він зник і відродився згодом на гербах українських міст.
Дехто вважає, що вперше його затвердили офіційним державним прапором за часів Михайла Грушевського та Народної Республіки (а синьо-жовтим він став у часи правління гетьмана Скоропадського). Підтвердження цього факту, до речі, можна знайти в українській літературі:
"Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубони, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!"
(О. Олесь)

Втім, розглядаючи листівки 1917 року можна побачити обидва варіанти.
Свідчення використання жовто-блакитного прапора можна знайти і у книзі “При джерелах боротьби” Миколи Ковалевського – українського політичного діяча, члена Української Центральної Ради: “Я не можу забути одного епізоду під час першої української демонстрації в Києві 1 квітня 1917 р. Стрункими лавами йшли тоді київські українці під жовто-блакитними прапорами.”
Символічність його проста і зрозуміла: жовтий, або золотий колір означає вогонь, сонце, Ідеальне начало, а блакитний – Земля (з космосу вона виглядає саме блакитною), Матеріальне начало. Якщо зануритися у сакральні значення кольорів, з давніх-давен жовтий колір був активним, творчим, божественним, а блакитний навпаки – пасивним, консервативним. Тобто наші прадіди трактували це так: жовтий – Творець, а блакитний – створений ним земний світ. Погодьтесь, у цьому є залізна логіка.

Згідно китайськими стародавніми вченнями синьо-жовтий стяг – це панування “Закону занепаду”. Розповідають, що у 1992 році китайська художниця Мао Мао просила тодішнього президента Леоніда Кравчука змінити розміщення кольорів. Мовляв, синьо-жовтий прапор символізуватиме занепад і деградацію країни. Відповідно до китайської Книги змін “І-Цзин” таке поєднання кольорів символізує гексаграму “Пі” - одну з найгірших комбінацій, яка означає: “Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями”. У той час жовто-блакитний колір утворює гексаграму “Тай” - “Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток”. Кажуть, що пророцтва книги “І-Цзин” по сей день збуваються завжди. Що ж, маємо те що маємо.
Якщо ви не довіряєте східним віруванням - будь ласка. За православними канонами іконописання, які прийшли до нас з Візантії, золотий (жовтий) колір символізує Творця, Вищу духовність, а синій – земне, свободу вибору, яку ми отримали в дарунок від Бога.
Також науковці говорять про те, що головний колір герба (у нашому випадку – жовтий) та головний колір прапора (сьогодні – синій) повинні співпадати. Принаймні, так говорять закони геральдики, які стверджують, що прапори утворюють на основі гербів. То чому ж у нас все шкереберть?! Дехто вважає, що домінуючий синій колір дістався нам у спадок від червоно-синього стягу УРСР.
Деякі прихильники жовто-блакитного прапору вважають, що він може стати початком нової української держави, в той час, як інші побоюються, що через нього розкол стане ще глибшим.
Що ж, на останок хотілося би зазначити, що вас ніхто ні в чому не переконує. Ми свідомі люди і маємо право на власну думку, самостійно обираємо, у що вірити. Однак, хочеться вам побажати не бути упередженими, бути відкритими до нового і ставитись із повагою до переконань інших людей. Адже всі ми в цьому світі рівноправні.
Будьте національно свідомими українцями!
Женя Гунчевська
Інф.: uamodna.com
Коментарі