Кожен знає, що наш прапор жовто-блакитний! Чому ж офіційно все шкереберть?
Сьогодні, у ці буремні часи державна символіка України набула особливого значення. На вулицях на кожному кроці майорять наші прапори. Однак поряд з ними ви можете побачити й інші стяги, які чомусь лякають деяких українців (для прикладу, чорно-червоний трактують не дуже позитивно). Хто зна, можливо, це просто необізнаність в історії, або ж банальне небажання дізнатися, що саме він символізує (адже сьогодні з вільним доступом до інформації, з Інтернетом та іншими технологіями це зробити не так уже й важко).
 
Виявляється, в народі національний прапор в Україні не один, їх використовуть аж три: офіційний синьо-жовтий, революційний червоно-чорний, та не зовсім звичний жовто-блакитний.
 
Усі ми знаємо, що офіційно наш державний прапор – синьо-жовтий. Чисте небо над полем пшениці – саме так вчать нас ще зі школи. Завжди вважалося, що українці є в основному хліборобською нацією. Але навіщо зводити все до чогось одного?
 
Ви, напевно, могли помітити, що на Майданах по всій Україні зустрічаються жовто-блакитні прапори. Здавалось би, це помилка неуважного мітингувальника. Але ви ніколи не замислювались над тим, як гармонійно це звучить – “жовто-блакитний”. Напевно, більшість із вас саме так його і називає!
Вважається, що цей прапор має дуже давнє походження. Розповідають, що на наші землі його принесли трипільці під час переселення народів. Таке поєднання кольорів дійшло до самої Індії (придивіться уважніше, вся країна майорить саме жовто-блакитними барвами, а не навпаки).

Такий стяг використовувався ще до хрещення Київської Русі. В часи татарських нападів він зник і відродився згодом на гербах українських міст.
 
Дехто вважає, що вперше його затвердили офіційним державним прапором за часів Михайла Грушевського та Народної Республіки (а синьо-жовтим він став у часи правління гетьмана Скоропадського). Підтвердження цього факту, до речі, можна знайти в українській літературі:
"Українське військо, мов з могили встало,
Загриміло в бубони, в сурмоньки заграло,
Розгорнуло прапор сонячно-блакитний...
Прапор України! Рідний, заповітний!"
(О. Олесь)
Це тільки один приклад. Однак про жовто-блакитні стяги писали і Володимир Сосюра, і Улас Самчук і багато інших. Хоча більшість істориків заперечують цей факт, адже документи того часу не збереглися.
Втім, розглядаючи листівки 1917 року можна побачити обидва варіанти.
 


Свідчення використання жовто-блакитного прапора можна знайти і у книзі “При джерелах боротьби” Миколи Ковалевського – українського політичного діяча, члена Української Центральної Ради: “Я не можу забути одного епізоду під час першої української демонстрації в Києві 1 квітня 1917 р. Стрункими лавами йшли тоді київські українці під жовто-блакитними прапорами.”
Символічність його проста і зрозуміла: жовтий, або золотий колір означає вогонь, сонце, Ідеальне начало, а блакитний – Земля (з космосу вона виглядає саме блакитною), Матеріальне начало. Якщо зануритися у сакральні значення кольорів, з давніх-давен жовтий колір був активним, творчим, божественним, а блакитний навпаки – пасивним, консервативним. Тобто наші прадіди трактували це так: жовтий – Творець, а блакитний – створений ним земний світ. Погодьтесь, у цьому є залізна логіка.
Тоді виходить, у нашому випадку матеріальне панує над божественним, творіння над Творцем.

Згідно китайськими стародавніми вченнями синьо-жовтий стяг – це панування “Закону занепаду”. Розповідають, що у 1992 році китайська художниця Мао Мао просила тодішнього президента Леоніда Кравчука змінити розміщення кольорів. Мовляв, синьо-жовтий прапор символізуватиме занепад і деградацію країни. Відповідно до китайської Книги змін “І-Цзин” таке поєднання кольорів символізує гексаграму “Пі” - одну з найгірших комбінацій, яка означає: “Будьте пильні і передбачливими. Не беріться ні за одну важливу справу, тому що вона швидше не збудеться, чим збудеться. Ваше оточення не розуміє вас, ви без всяких підстав сваритеся з друзями”. У той час жовто-блакитний колір утворює гексаграму “Тай” - “Розквіт. Мале відходить. Велике приходить. Щастя. Розвиток”. Кажуть, що пророцтва книги “І-Цзин” по сей день збуваються завжди. Що ж, маємо те що маємо.
 
Якщо ви не довіряєте східним віруванням - будь ласка. За православними канонами іконописання, які прийшли до нас з Візантії, золотий (жовтий) колір символізує Творця, Вищу духовність, а синій – земне, свободу вибору, яку ми отримали в дарунок від Бога.
 
Також науковці говорять про те, що головний колір герба (у нашому випадку – жовтий) та головний колір прапора (сьогодні – синій) повинні співпадати. Принаймні, так говорять закони геральдики, які стверджують, що прапори утворюють на основі гербів. То чому ж у нас все шкереберть?! Дехто вважає, що домінуючий синій колір дістався нам у спадок від червоно-синього стягу УРСР.
 
Деякі прихильники жовто-блакитного прапору вважають, що він може стати початком нової української держави, в той час, як інші побоюються, що через нього розкол стане ще глибшим.

Що ж, на останок хотілося би зазначити, що вас ніхто ні в чому не переконує. Ми свідомі люди і маємо право на власну думку, самостійно обираємо, у що вірити. Однак, хочеться вам побажати не бути упередженими, бути відкритими до нового і ставитись із повагою до переконань інших людей. Адже всі ми в цьому світі рівноправні.
 
Будьте національно свідомими українцями!

Женя Гунчевська
Інф.: uamodna.com

Коментарі