Немає жодного випадку в історії людства, щоб хтось виграв війну, захищаючись
Останнім часом майже нічого і не пишу, і не читаю.
Не пишу, бо немає можливості це реалізувати.
Не читаю, бо немає, що читати. Одні повтори. Змагання в риториці. Критика: всі проти всіх.
Принаймі я не знаю жодного випадку в історії людства:
щоб хтось виграв війну, - захищаючись;
щоб хтось розбудував свою націю, вічно захищаючи сусіднє ( це про домінування всього наносного штучного рузького (і не тільки) в Україні);
щоб, щоб ... навіть не буду усі щоб перелічувати.
Тому в українців лише один вихід: переходити в атаку і наступати по всіх фронтах.
Захищаючись, через недалекий час ми втратимо все. Тут без варіантів.
Атакуючи, є мала надія, що переможемо. Може, не зразу. Але переможемо.
В принципі, і все. Про що далі писати і говорити, захищаючись.
Найкраща імпровізація – детально продумана.
Найкраща атака – досконало підготовлена.
А влада України готує українську атаку у всіх сферах нашого українського життя?
Ні, зрозуміло, що – ні.
Я не хочу більше захищати українське.
Я хочу атакувати за українське!

Іван Тарх
Інф. із сторінки автора у Facebook

Коментарі