
Минув рік, як на нашому політичному небосхилі з’явився так званий сірий кардинал Віктор Медведчук і проголосив про створення громадського руху "Украинский выбор" (на численних сітілайтах і білбордах усі написи лише російською мовою). Хоч усім з перших днів було зрозуміло, що це реалізація антиукраїнського проекту Москви, з якою Медведчук навіть устиг поріднитися. Автор темників, глава адміністрації президента часів пізнього кучмізму, лідер олігархічної партії СДПУ(о) і сам олігарх...
Не уповноважував його український народ говорити від його імені. Здавалося б, що раз тобі московськими наставниками відведена роль інструмента для російського тролінгу в українському політикумі, то й будь там підштрикувачем і підбурювачем розбрату, як кажуть у народі, знай цвіркун свій припічок. Та Медведчукові все нетерпеливиться стати "виразником інтересів народу".