Це був чи не єдиний керівник радянської України, який не лише усвідомлював себе українцем, але й намагався утверджувати українську ідентичність.
Дехто, мабуть, скептично поставиться до тези про українізацію в 1963–1972 роках, коли
Петро Шелест (1908–1996) очолював партійну організацію Української РСР і був першою особою в республіці. Адже Шелест був типовим компартійним номенклатурником, який до того ж сприяв усуненню Микити Хрущова й приходу до влади "архітектора застою" Леоніда Брежнєва.