Інф. Волі народу
Відповідь на питання про роль інтелігенції в українському суспільстві шукають у розмові відомий письменник Микола СЛАВИНСЬКИЙ та один із керівників Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина», кандидат економічних наук, дослідник вітчизняної історії, прозаїк Ярослав ФЕДОРЧУК (на фото)
– Ярославе Петровичу! Знаю й шаную Вас і як політичного діяча, і як науковця, котрий з року в рік досліджує складну історію рідного краю. Без перебільшення, це воістину подвижницька праця: багатотомний цикл видань «Трагедія українсько-польського протистояння на Волині 1938 – 1944 років», а також уже популярне художньо-документальне двокнижжя «Волинянин». Скажіть, будь ласка, коли Ви насправді відчули себе інтелігентом?
– Мій батько пройшов довгу, важку, воістину мученицько-подвижницьку дорогу українського селянина. Знав порядки царської Росії, відчув зневагу до українця пихатих польських окупантів, був свідком кривавого розгулу перших «совєтів»…
Володимир ЛАРЦЕВ, голова Товариства мешканців багатоквартиринх будинків, доктор філософських наук, для Радіо Свобода
Янукович намагається створити ручне «громадянське суспільство»
Масові акції протесту приватних підприємців, чорнобильців, афганців, «дітей війни», учителів, медичних працівників, водіїв автобусів і низки інших соціальних прошарків і категорій громадян, що прокотилися по Україні в 2011 році, змусили владу усвідомити, що головну загрозу для неї представляють не опозиційні політичні партії, які правлячому режиму наразі успішно вдалося загнати в «резервацію», а нові громадські організації, що набирають силу на хвилі протестних настроїв, що піднімаються.
Микола СЛАВИНСЬКИЙ, для Волі народу
На вулицях міста пролилася кров. Президентський кортеж летів, мов зграя соколів. Чи беркутів, коршаків, грифів, а може, й невтомних стерв’ятників! Як не захоплюватися: велич, швидкість, довжина! Відразу й не виміряєш, не охопиш зором, не осягнеш! П’ять, десять, п'ятнадцять… двадцять із гаком автомобілів… Гак той – аж за поворотом. Сила, міць, могутність! Неперевершено! Куди там Путіну, Обамі, не кажучи вже про європейських лідерів. Таки всім кортежам кортеж! Найдорожчий, найзахищеніший, найбільший. Занести до книги рекордів. Негайно! Бо й справді, навально, нестримно мчить вулицями, вимерлими, ніби після чорнобильської катастрофи.
Іван МОСЬПАН, для Волі народу
І збоку бантик…
В тому, що регіонал Вадим Колесніченко по духу власівець, я давно не сумнівався. А от що й по змісту, то я це вже на виставі у Шустера побачив. Всі люди сиділи, як люди. А Колесніченко виділявся. І не тільки своєю посмішкою, а й бантиком. Мовляв, гляньте на мене: я і збоку бантик. Коли подали посмішку Колесніченка крупним планом, виявилося, що його бантик - звичайна власівська лєнточка, яку стали вручати після масової зради русскіх офіцерів і генералів (такої масової зради світ не знав).
Екс-міністр закордонних справ Володимир ОГРИЗКО переконаний, що етнічна державність є першоосновою громадянської нації. Нам же хочуть довести, що етнічна державність — минуле чи вже позаминуле століття, що сучасний тренд — це таке собі космополітичне суспільство громадян-безбатченків, об’єднаних лише паспортом. Тобто, пропонують створювати суспільство «неетнічних» громадян, без українського начала. Виникає просте запитання: а що ж буде його культурологічною основою?
Свої обгрунтовані думки на цю тему В. Огризко висловив у газеті «День» у контексті дискусії, що розгорнулася після публікації статті Л. Лук’яненка та відповіді на неї політолога В. Крюкова
Продовжуємо публікацію звернень Ради Оборони і Допомоги Українцям Українського Конґресового Комітету Америки (РОДУ УККА) до громадян України в Україні та за кордоном у рамках акції «Голоси патріотичних українців», яка проводиться з метою забезпечення чесних виборів в український парламент.
Публікуємо нижче черговий лист УККА до співвітчизників.
Лист 8
УНІКАЛЬНА ЗЛОЧИННІСТЬ НЕУКРАЇНСЬКОЇ ВЛАДИ
У світовій історії навіть не знайти такого прикладу, щоб державна влада, обрана загально більш-менш у демократичний спосіб, так жорстко, а то навіть жорстоко, переслідувала та карала свій народ.
Микола СЛАВИНСЬКИЙ, для Волі народу, фото УНІАН
Сьогодні – перше травня. З маленької літери. Червоний день календаря пахне потом і перегноєм. Українці ударно працюють: орють городи, всіма засобами й силами забезпечують майбутній урожай картоплі, борються з ненаситними шкідниками. Інакше діють захисники трударів: проводять у Києві маніфестації. Мовби за радянських часів, колонами пройшли Автономна спілка трудящих, незалежна профспілка «Захист праці», ба навіть студентська профспілка «Пряма дія». Пишнотілі функціонери в модних костюмах, пітніючи від спеки, закликали один одного не розслаблятися
|