Грецію та Кіпр пов'язують невидимі нитки духовної спорідненості, наступність у православній вірі. У цьому є і свої плюси, і свої мінуси. Греки, що живуть на материку, близько до серця і з тривогою сприймають все те, що відбувається на острові, а ситуація там складається вкрай сумнівна.
Республіка Кіпр як сучасну процвітаючу державу з високорозвиненою фінансової та банківської системою практично знищено.
Сьогодні дуже багато греків-кіпріотів впевнені в тому, що острівна економіка виграла б у довгостроковій перспективі, якби країна не перейшла на євро.
У 2004-му країна стала членом ЄС, через чотири роки вступила до єврозони. Кіпр поступово перетворився на міжнародний центр з надання фінансових та консалтингових послуг. Однак, на думку багатьох експертів, нинішня криза на Кіпрі обумовлена його вступом в європейські структури. І зараз на острові сильніше, ніж у самій Греції, кровно пов'язаної з Кіпром, звучать голоси із закликом вийти з єврозони і навіть з Євросоюзу. Острів'яни виступають за повернення до кіпрського фунта, який був колись прив'язаний до англійського фунта і справедливо вважався сильною валютою та й сама економіка працювала дуже непогано.

Сьогодні дуже багато греків-кіпріотів впевнені в тому, що острівна економіка виграла б у довгостроковій перспективі, якби країна не перейшла на євро. Перехід на євро був на руку передусім Німеччини, яка забезпечила собі перевагу в торгівлі з іншими країнами. Закріпивши за собою статус локомотива країн ЄС, німці і тепер диктують всьому Євросоюзу свою волю. Чого варті безапеляційні заяви канцлера Ангели Меркель і міністра фінансів Вольфганга Шойбле про те, що в усьому нібито винні непомірні апетити Афін і Нікосії, які жили не по коштах.

Звичайно, є й така гостра проблема, як залежність кіпрських банків від ринку Греції та високий рівень наявності у них грецьких державних облігацій. Йдеться насамперед про два найбільші банки країни: Банк Кіпру та Кіпрській народний банк, також відомому як «лаїків банк». Саме вони понесли великі втрати в Греції в результаті падіння вартості грецьких держоблігацій на 50-55 відсотків.

В кінці 2011 року кіпрські банки мали борги близько шести мільярдів євро, а необхідні витрати на порятунок банківського сектора Кіпру перевищили можливості його державної скарбниці. Саме тоді уряд Кіпру і звернувся за допомогою до Росії, у якої на острові досить великі фінансові інтереси.

Росія пішла назустріч: був наданий кредит на суму 2,5 мільярда євро під 4,5% річних. Однак, цього виявилося недостатньо, і влітку минулого року кіпріоти знову звернулося з проханням про кредит на аналогічну суму. При цьому треба враховувати, що з 1 липня 2012 Кіпр заступав на пост головуючого в ЄС.

Єврочиновники, наскільки відомо, були категорично проти того, щоб Кіпр скористався «російськими дарами», і поставили умову: або пост голови, або допомога Кремля. Деталі інтриги достеменно невідомі, але, як би там не було, Кіпр вже як голова Євросоюзу знову попросив кредит у Москви: на цей раз мова йшла про п'ять мільярдів євро.

Кіпр так активно шукав підтримки у Москви, бо був свідком того, як «євротрійка» викручувала руки Греції, коли та опинилася в глибокій кризі. Уряд Кіпру розраховував витягнути з боргової ями не тільки банки, але і всю економіку острова. Але вже тоді в Москві розуміли, що кіпрський державний борг в рази більше - 17,5 мільярда євро - і 5 мільярдів питання ніяк не вирішують.

Враховуючи розмір кіпрської кризи, російська влада погодилася допомогти за умови, що і європейські структури будуть задіяні у вирішенні проблем острова. В цілому все складалося добре: 10 мільярдів євро дає ЄС, 5 мільярдів - Росія, плюс реструктуризація раніше отриманого від Москви кредиту в розмірі 2,5 мільярда євро. Але в Брюсселі не хотіли, щоб Кремль брав участь у цій операції порятунку.

Сам план Брюсселя з порятунку Нікосії був підготовлений з метою протидії зростаючої ролі Москви, її прагненню завдяки Кіпру проникнути всередину ЄС, найбільшого у світі торговельного блоку.

Не можна не відзначити і ще одну обставину: європейські кредитори зайняли вичікувальну позицію з питання надання фінансової допомоги Нікосії перед президентськими виборами на Кіпрі. Після перемоги у президентських перегонах Нікоса Анастасіадеса, який на відміну від свого попередника дистанціюється від Москви, стало ясно: Кіпр отримає від ЄС довгоочікуваний кредит у розмірі 10 мільярдів євро.

Відносо ціни питання, то все дуже просто: кіпрський криза буде вирішена ліквідацією Кіпрського народного банку та реструктуризацією Банку Кіпру. Що передбачає списання від 30 до 40 відсотків, а може бути, і більше, депозитів розміром понад 100 тисяч євро. Дрібні вкладники нібито не постраждають. Але на Кіпрі не забули, що перший план «порятунку Кіпру» містив «состріганіе» семи відсотків і з малих депозитів. І «стрижку» малих депозитів, які належали, що називається, кіпрському середняка, запропонував не хто-небудь, а ЄС, за законами якого вклади до 100 тисяч безумовно гарантуються владою.

Ця безсовісна «стрижка» депозитів продемонструвала, що Евросистема в цілому готова в разі необхідності під приводом фінансових проблем грабувати вкладників банку, не питаючи у них ні імені, ні звання.

Європейської солідарності і демократії можна сміливо говорити: «Прощай!» Сам наріжний принцип недоторканності власності був порушений. Під списання підпадуть рахунки як самих кіпріотів, так і іноземців. При цьому банківська система Кіпру в значній мірі залежить від зарубіжних вкладників, серед яких і російські компанії і бізнесмени. У банках Кіпру знаходилися також грецькі та англійські так звані пенсійні вклади, а також гроші військових, розквартированих на британських військових базах.

Але російські гроші там не затримувалися: Кіпр в основному використовувався як перевалочний пункт для їх переведення в Швейцарію, Великобританію і так далі. Проте Росія може втратити в кіпрських банках від 18 до 20 мільярдів євро. Наскільки мені відомо, зараз ці гроші намагаються врятувати всіма доступними способами. А виведення грошей з банків призведе до того, що відсоток «стрижки» депозитів буде тільки зростати. Ось чому міністр фінансів Кіпру Міхаліс Сарріс говорить про те, що обсяг списань з рахунків розміром понад 100 тисяч євро, може перевищити і 40 відсотків.

Кіпрський прецедент, як його ні затушовує, трапився. І не факт, що досвід Кіпр не буде поширено на інші проблемні країни. Принаймні, очолює єврогрупу міністр фінансів Голландії Йерун Дейсселблум вже заявив, що угода по Кіпру являє собою нову модель для дозволу майбутніх банківських проблем в єврозоні.

На тлі закриття банків і очікуваного списання депозитів на Кіпрі піднялася хвиля антинімецьких настроїв. Студенти проводять акції протесту під гаслами «У нас відбирають майбутнє». Дістається, звичайно, і ненависної «трійці»: Євросоюзу, МВФ і ЄЦБ. Люди, що стоять в чергах до банкоматів, а також власники фірм і магазинів, які не можуть ні платити за рахунками, ні перевести зарплату своїм співробітникам, звинувачують у всьому в першу чергу Ангелу Меркель і Вольфганга Шойбле. Кіпріоти і греки кажуть, що вони ведуть себе як слон у посудній лавці. Звучать заклики не купувати продукти з Німеччини, включаючи автомобілі Mercedes і BMW. На Кіпрі і в Греції навіть з'явилися карикатури, що зображають Меркель в образі а-ля Гітлер. Вичерпав кредит довіри і новий президент Нікос Анастасіадес, якого на Кіпрі інакше як «гангстером і бандитом з великої дороги» не називають. Адже ще в лютому за Анастасіадеса проголосувала більшість кіпріотів.

В цілому ситуація на Кіпрі складається важка, затягування поясів, можливо, продовжиться, і кіпріоти побоюються, що країна зіткнеться з неконтрольованим банкрутством, яке призведе до краху фінансової системи, розвалу економіки з усіма негативними політичними наслідками.

Інф.: ua-banker.com.ua

Коментарі