Верховна Рада скасувала переведення годинників в Україні
Верховна Рада в другому читанні підтримала законопроєкт №4201 про обчислення часу, який скасовує сезонне переведення годинників. Восени Україна востаннє перейде на зимовий час - і на ньому залишиться.
Як повідомила заступниця голови фракції "Слуги народу" в парламенті Євгенія Кравчук, "за" проголосував 261 депутат.
"Як це працюватиме? Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або "київський час", - написала вона у фейсбуці.
"Більше жодних збоїв біологічних ритмів і "звикань" до зміни часу", - додала депутатка.
Своєю чергою, депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко зазначила, що їхня фракція під час голосування утрималася.
Автором законопроєкту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення годинників і залишитись жити за зимовим, за його словами - природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради.
Він подавав такий законопроєкт 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читання.
Але це трапилось на початку березня, за кілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам законопроєкт повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього також забракло голосів.
Історія питання переведення годинників
В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року - наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня - на зимовий.
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію.
Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Утім світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.
Але головне, казав Стефанчук - це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров'я українців. Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
"Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб", - писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
ЄС теж переживає за біоритми та з 2019 року скасував обов'язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.
У 2011 році спробувала перейти на "постійний літній час" Росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і "питання часу" вважали одним з елементів торгу.
У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
"Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч", - говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.
Через "зимовий час" влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Щоб усім було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, "що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території".
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович вказував на те, що через "зимовий час" ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
"Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга", - говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.
Як показували попередні соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42% схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17% пропонували відмовитись від літнього часу, а 25% - від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не визначились, як бути.
Інф.: BBC
Як повідомила заступниця голови фракції "Слуги народу" в парламенті Євгенія Кравчук, "за" проголосував 261 депутат.
"Як це працюватиме? Восени ми перейдемо на зимовий час і залишимось на ньому, тобто UTC+2 або "київський час", - написала вона у фейсбуці.
"Більше жодних збоїв біологічних ритмів і "звикань" до зміни часу", - додала депутатка.
Своєю чергою, депутатка від "Європейської солідарності" Ірина Геращенко зазначила, що їхня фракція під час голосування утрималася.
Автором законопроєкту є Руслан Стефанчук. Він згадав про ідею скасувати переведення годинників і залишитись жити за зимовим, за його словами - природним для України часом, після того, як став новим головою Верховної Ради.
Він подавав такий законопроєкт 2020 року, і його навіть ухвалили у першому читання.
Але це трапилось на початку березня, за кілька тижнів до переходу на літній час. Ідея Стефанчука провалилася, а сам законопроєкт повернули на доопрацювання та повторне друге читання. Однак 2021 року для нього також забракло голосів.
Історія питання переведення годинників
В Україні час двічі на рік змінювали з 1981 року - наприкінці березня переходили на літній, а в останній тиждень жовтня - на зимовий.
Традицію переводити годинники у Європі запровадили після Першої світової війни. Таким чином хотіли заощадити електроенергію.
Переведення годинників улітку давало можливість довше користуватись денним світлом. Згодом ця потреба відпала, а у 1970-х, під час нафтової кризи, знову стала актуальною.
Утім світ давно винайшов інші дієві способи заощаджувати електроенергію. За оцінками чеських вчених, переведення годинників дозволяє заощадити лише 0,34% електроенергії.
Переведення годинника створює багато незручностей для залізничників та авіадиспетчерів, які мусять постійно двічі на рік змінювати розклад рейсів.
Але головне, казав Стефанчук - це вплив цієї традиції на біологічні ритми та здоров'я українців. Свого часу про це говорила і колишня очільниця МОЗ Уляна Супрун, а також різні дослідження.
"Після переведення годинникових стрілок у громадян погіршується самопочуття, знижується працездатність, спостерігається значне загострення хронічних хвороб", - писав Стефанчук у пояснювальній записці до свого законопроєкту.
ЄС теж переживає за біоритми та з 2019 року скасував обов'язкове для всіх країн переведення часу. Однак ці плани досі не реалізовані, і більшість країн Європи продовжують переводити годинники.
У 2011 році спробувала перейти на "постійний літній час" Росія, а слідом за нею й Україна. Тодішній український президент Янукович торгувався з Росією з низки проблем і "питання часу" вважали одним з елементів торгу.
У 2020, коли законопроєкт подали вперше, у профільному комітеті стверджували, що за даними науковців, саме UTC+2 (тобто зимовий час) є природним для України. Але деякі активісти були проти.
"Для українців це означає, що цілих пів року в Україні буде на годину скоріше наступати ніч", - говорила колишня політична діячка Тетяна Чорновіл.
Лунало багато голосів, що літні світлі вечори через це опиняться у минулому.
Через "зимовий час" влітку рано світатиме. У липні сонце сходитиме о 2.52 ночі, а заходитиме о 19.12. Це буде особливо відчутно на сході.
Щоб усім було добре в усіх регіонах, Стефанчук пропонував дописати у закон, "що органи місцевого самоврядування в разі необхідності можуть рекомендувати час початку робочого дня для підприємств, установ та організацій усіх форм власності на відповідній території".
Але є ще одна причина для невдоволення. Депутат від "Європейської солідарності" Володимир В'ятрович вказував на те, що через "зимовий час" ми не зможемо синхронізовано жити з Європою.
"Коли в Україні буде перша година, у Бухаресті, який західніше, буде друга", - говорив політик під час обговорення законопроєкту Стефанчука у Раді.
Як показували попередні соцопитування, українці також не могли дійти спільної думки щодо цього питання. Наприклад, опитування Research & Branding Group, проведене у жовтні 2021 року, показало, що 42% схвалювали ідею відмовитись від переведення годинників.
Але 17% пропонували відмовитись від літнього часу, а 25% - від зимового. Ще третина опитаних вважали за краще залишити все як є, а 26% не визначились, як бути.
Інф.: BBC
Коментарі