Після розпаду СРСР Федерація профспілок України отримала тисячі об'єктів нерухомості
Чи є справедливим, що це майно не стало державним. В Фонді держмайна, вважають, що ні. Як можна розв'язати цю суперечку?
Сотні санаторіїв, оздоровниць, туристичних центрів, готелів, спортивних баз, будинків культури та інших об'єктів нерухомості по всій країні. Серед них – Будинок профспілок на Майдані Незалежності, Жовтневий палац, готель "Турист" на лівому березі Києва, санаторій у Конча-Заспі.

Уся ця нерухомість коштує десятки мільярдів гривень і належить Федерації профспілок України (ФПУ), яка продовжує залишатися не тільки найбільшою, а й найбагатшою серед профспілкових організацій в Україні.

Таємниця її багатства в тому, що перед розпадом СРСР вона взяла під контроль майно тодішніх офіційних профспілок на всій території країни. Наприкінці 1990 року федерація володіла було майже 1 тис об'єктів нерухомості оціночною вартістю майже 2 млрд руб – тоді ще не знецінених.

Після розпаду СРСР в Україні з'явилося багато нових профспілок, а деякі вийшли з ФПУ. Було створено чимало підприємств й акціонерних товариств, які отримали низку об'єктів. Частина профспілкових об'єктів безплатно перейшла у комунальну власність, а понад 160 об'єктів були наче ліквідовані.

Зараз ФПУ – впливова організація, яка, на думку деяких представників влади, використовує свої потужності та можливості неналежним чином.

Раніше голова парламентського комітету з питань соціальної політики Галина Третьякова розповідала про схеми з відчуження майна і закликала реформувати профспілки.

Ексміністр розвитку економіки Тимофій Милованов звинувачував профспілки у "роботі на керівництво підприємств" та "паразитуванні на робітниках". Навіть у громадській раді ФПУ говорять про зловживання в роботі організації.

Держава через Фонд державного майна намагається довести в судах, що майно, передане профспілкам у 1990-х роках, є загальнодержавною власністю.

Натомість, у федерації всі ці заяви називають безпідставними, а дії Фонду держмайна вважають рейдерством.

Чи є вірогідність, що майно профспілок перейде до держави? Як оцінюють ці спроби представники федерації? Які аргументи вони наводять, і чому чинне законодавство не дозволяє розв'язати цю суперечку?

Трохи історії

У попередніх матеріалах УП пояснювала, з чого вийшли нинішні українські профспілки. Почалося все в царській Україні, де існували потужні профспілки, у тому числі більшовицькі. Більшовики перемогли й об'єднали всі радянські профспілки під керівництвом Всесоюзної Ради професійних спілок (ВЦРПС).

Ця організація мала б захищати соціально-економічні інтереси працівників, але частіше розв'язувала виробничі питання не в інтересах робітників. За її ініціативою часто проводилася боротьба за підвищення продуктивності праці, пропагувалися "ударництво" та посилення режиму економії.

ВЦРПС не організовувала страйків – які страйки могли бути в державі, якою керує пролетаріат?

Натомість радянські профспілки будували для пролетарів та інтелігенції санаторії, забезпечували лікування і дешеві путівки – усю ту соціальну інфраструктуру, про яку згадувалося на початку статті.

У 1960 році Українська республіканська рада профспілок – підпорядкована ВЦРПС організація – на додаток до численних готелів та ресторанів отримала від МОЗ УРСР сотні санаторіїв, будинків відпочинку та пансіонатів.

Після розпаду СРСР ВЦРПС замінила Федерація профспілок України (ФПУ), під крилом якої об'єдналися ексрадянські профспілки. Ця організація проголосила себе функціональною та юридичною правонаступницею радянського органу й отримала у власність майно радянських профспілок на території України.

Саме цей факт намагаються заперечити державні органи в судах. То хто ж справжній спадкоємець майна радянської структури: держава чи Федерація профспілок? Це питання залишається відкритим уже майже три десятиліття.

Тисячі об'єктів на мільярди гривень

У радянські часи профспілки служили додатковим елементом контролю та не потребували відкритості.

Зараз ФПУ так само не публікує звіти про виконану роботу щодо захисту прав членів та фінансову звітність. Також відсутня відкрита інформація про майно, яке перебувало під опікою Української республіканської ради профспілок, а нині – Федерації профспілок України.

За даними ФДМ, у 1990 році федерація отримала понад 1 тис суб'єктів господарювання. Йдеться лише про окремі підприємства, а кількість об'єктів нерухомості відома лише федерації – ця інформація непублічна.

У 1991 році фонд за дорученням уряду намагався інвентаризувати майно загальносоюзних громадських об'єднань колишньої УРСР, але зробити це йому не вдалося. Провести точні розрахунки фонд, за словами його керівника, не зміг через перешкоджання в доступі до об'єктів з боку федерації.

Більше інформації можна знайти в старих документах, коли федерація тільки починала свою діяльність, наприклад, у постанові федерації від 1993 року. Проте повної картини ці папери все одно не дають.

Зокрема, тоді до профспілкової власності належали "Укрпрофоздоровниця" – понад сотня оздоровчих лікувальних установ, "Укрпрофтур" – десятки готелів і турбаз, "Укрпрофпостач", який займається орендою. Також у списку – спортивні заклади, друкарня, ПАТ "Старт", фабрика одягу на Львівщині, інша нерухомість.

Сьогодні у власності ФПУ перебувають дві будівлі в центрі Києва – Жовтневий палац та Будинок профспілок. Федерації у столиці також належить тризірковий готель "Турист" на 332 номери та будівля на Контрактовій площі, 10. Це не повний список. Ринкова вартість лише першого об'єкта може перевищувати 1 млрд грн.

2012. Голова Федерації профспілок Василь Хара: Люди не зрадять нас, просто плюнуть нам в морду і скажуть "ви козли"
Як фінансується діяльність Федерації профспілок?

Вона отримує доходи від підприємств, внесків членів профспілок та продажу майна. Незважаючи на це, іноді ФПУ просить підставити плече державу: у 2015 році вона просила профінансувати оплату працівникам санаторно-курортних путівок.

ЕП надсилала у Федерацію профспілок запит про те, який доступ до майна мають члени профспілок, про перелік такого майна і динаміку його обсягу за тридцять років. Відповіді на ці питання редакція не отримала.

Законодавчі колізії

У статті 47 свого статуту ФПУ наголошує, що майно Української республіканської ради профспілок набуте нею "в порядку правонаступництва".

Правонаступницею УРРП тодішня Федерація незалежних профспілок України стала у жовтні 1990 року – ще до того, як Українська держава проголосила державним радянське майно на території України.

Таке право тоді, 18 листопада 1990 року, федерації надала Загальна конфедерація профспілок СРСР (Москва) – така ж спадкоємиця радянської організації профспілок. 16 січня 1992 року, як зазначалося у згаданому документі з переліком майна, вона підтвердила права федерації на майно.

Натомість у Фонді держмайна наголошують, що відповідно до статті 92 Конституції України правовий режим власності визначається винятково законами України, а закон стоїть на боці держави.

На розташоване на території України майно загальносоюзних громадських організацій колишнього СРСР, зазначили у ФДМ, поширюється дія закону України "Про підприємства, установи та організації союзного підпорядкування, розташовані на території України" та постанов Верховної Ради "Про майно загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР" і "Про майнові комплекси та фінансові ресурси громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташовані на території України".

У першій постанові від 4 лютого 1994 року зазначається: "Тимчасово, до законодавчого визначення суб'єктів права власності майна загальносоюзних громадських організацій колишнього Союзу РСР, розташованого на території України, зазначене майно є загальнодержавною власністю".  Повний текст

Інф.: epravda.com.ua


Коментарі

 

Додати коментар

Захисний код
Оновити