Олександр РОМАЩЕНКО, для Волі народу
 
       Ще й досі українцям майже недоступна справжня, неміфізована, історія, навіть, якщо це стосується не таких вже й далеких часів. Але, варто зробити лише кілька зусиль, щоб помітити що майже вся та історія яку нам намагаються втовкмачити у голови «зшита білими нитками». Сьогоднішня влада, яка самовіддано намагається вислужуватися перед Москвою, так само яро, як і часів СРСР захищає міфізовану історію, яку писали «кремлівські фантасти» продовжуючи «славну традицію» російських псевдоісториків  імператорських часів.
       Однією з найбільш міфізованою, сфальшованою сторінкою нашої історії є події Другої світової війни, зокрема історія радянського партизанського руху.

Роман КОВАЛЬ, письменник, для Волі народу

Підполковника Армії УНР Ананія Волинця “радвлада” розстріляла 14 травня 1941 року. Через півстоліття Українська Радянська Соціалістична Республіка, іменем якої Москва засудила до розстрілу Ананія Волинця, зникла. Вона перетворилась на державу Україна, за яку боровся і поклав своє життя подільський отаман. І ось 27 серпня 1997 р. Генеральна прокуратура переглянула його справу. Заступник Генерального прокурора України Олександр Христенко завізував “Висновок у архівній кримінальній справі №3962” на Ананія Гавриловича Волинця, організатора Вільного козацтва, командира 61-го полку Дієвої Армії УНР. 
Заступник Генерального прокурора у “Висновку” визнав політичні мотиви боротьби Ананія Волинця, тобто, не заперечив очевидної істини, що Ананій Волинець зі зброєю в руках боровся за владу УНР. Та з усього тексту “Висновку” архівної кримінальної справи № 3962 випливає, що саме в цьому Христенко і вбачає злочин Ананія Волинця.
На фото: А. Волинець.

18 жовтня 1918 p. українська парламентарна репрезентація скликала у Львові збори всіх українських послів австрійського парламенту, галицького і буковинського сеймів, представників політичних партій, духівництва та студентства Галичини та Буковини. Збори обрали Українську Національну Раду як політичного представника українського народу в Австро-Угорщині, її головою (президентом) став Є.Петрушевич.
Метою Української Національної Ради було здійснення права на самовизначення українських земель в Австро-Угорській монархії.

15 років тому, восени 1996 року, в Україні ввели в обіг національну валюту - гривню.
Власне, перехід країни на гривню розпочався з 25 серпня 1996 року, коли був оприлюднений Указ Президента "Про грошову реформу в Украіні". З першого ж дня дії Указу у гривні перерахували всі ціни, тарифи, оклади, стипендії, пенсії, кошти на рахунках підприємств, а також банківські вклади.Протягом 15-ти днів - з 2 до 16 вересня 1996 року - в готівковому обігу одночасно використовувалися як гривні, так і купони. А після 16 вересня прийом карбованців було припинено. Курс гривні (UAH) до долара (USD) в перші дні становив 1,6.
Тривалий період, починаючи з вересня 1996 року, у гривні не було свого стилізованого графічного знаку.

70 років тому, 5 жовтня 1941 р. в Києві з ініціативи ОУН під проводом Андрія Мельника національні політичні партії скликали Установчі Збори, які обрали громадсько-політичний центр (передпарламент) - Українську Національну Раду (УНРаду) і її президію, очолену житомирянином Миколою Величківським (на фото). На місцях утворено обласні відділи УНРади.
Але 17 листопада гітлерівський Райхскомісаріат в Україні  заборонив діяльність УНРади, заарештував керівників її місцевих філій, і до 1943 вона існувала підпільно. Також існувала Українська Національна Рада у Львові (голова — Андрій Лівицький).      Детальніше    Детальніше

Олег БАГАН, Науково-ідеологічний центр ім.Дмитра Донцова, для газети "ДЕНЬ"

55 років тому, 3 жовтня 1953 року, пішов із життя перший ідеолог ОУН Юліян Вассиян 
Юліян Вассиян (1894—1953) належить до числа найоригінальніших і щедроідейних постатей нашої культури. У чомусь нетиповий українець — самозаглиблений, навдивовижу дисциплінований у праці, по-німецьки схильний до абстракції, широко узагальнювального мислення. Його доля парадоксально поєднала в одній людині талант кабінетного філософа-вченого і підпільного революціонера-пропагатора.

 Сергій РУДЮК, історик, для газети "День"

 Як створити образ ворога?
Першого вересня мільйони учнів та студентів Російської Федерації прийшли у навчальні заклади і розгорнули свої підручники, зокрема з історії Росії. У них вони знайдуть відомості не тільки про минуле народів, що проживають в межах РФ, але й про історію своїх сусідів, які нині живуть в незалежних державах. Ці відомості залишаться в пам’яті читачів назавжди, бо підручник — це один із небагатьох засобів масової інформації, який «працює» на десятиліття. Як стверджують науковці: «...образ інших народів або власний образ, який живе в нашій душі, залежить від того, як в дитинстві нас навчали історії. Це закарбовується на все життя».
Який же образ українського народу та його держави формують у свідомості багатонаціональної учнівської та студентської молоді Російської Федерації підручники історії, схвалені федеральним міністерством освіти ?

 17 вересня 2011 р., у філармонії м. Дрогобича Львівської обл. (вул. Тараса Шевченка, буд. 22), о 17.00, а також
18 вересня 2011 р., в Львові в Меморіальному музеї “Тюрма на Лонцького” (вул. Степана Бандери, буд. 1; вхід з вул. Брюлова), о 13.00, а ще
18 вересня 2011 р., в Народному домі м. Болехова Івано-Франківської обл. (вул. Січових стрільців, буд. 12), о 18.00
відбудуться презентації нової книжки Романа Коваля “Михайло Гаврилко: і стеком, і шаблею”.
У ній йдеться про забутого українського скульптора, художника і поета. В історію Михайло Гаврилко увійшов і як організатор війська – Українських січових стрільців, Сірої дивізії Армії УНР та повстансько-партизанського руху на Полтавщині.

 У Львівському історичному музеї відбулася презентація книги з інтригуючою назвою “Битви української середньовічної і ранньомодерної історії. Довідник”. Автор видання -молодий історик зі Стрия, кандидат історичних наук Віктор Мандзяк. Книга побачила світ завдяки меценатам – Благодійному фонду «Україна-Русь» (президент Ростислав Новоженець) і Благодійному фонду «Добре серце» (президент Олег Канівець).
У книзі в алфавітному порядку подано перелік місць, де відбулися військові події за участю українців. Довідник охоплює період від 527 по 1646 роки. Всього у книзі згадується 833 битви.

 Інф. ВН

Сьогодні, в день прийняття Конституції України, варто ще раз звернутися до нашої першої Конституції - Конституції Пилипа ОРЛИКА (1710 року).
Ми без коментарів наводимо лише деякі статті цієї Конституції, які актуальні досі і звучать як послання крізь століття і дороговказ нам, нащадкам славного гетьмана.

Про важливість єдиної Української православної церкви: