Юліан Бачинський - український політичний і громадський діяч, публіцист, член Української радикальної партії, а з 1899 року — Української соціал-демократичної партії, дипломат. Народився 28.03.1870 в с. Новосілка на Тернопільщині, помер у 1940, в Ленінградській області в'язнем ГУЛАГу.
У 1895 році Юліан Бачинський опублікував книгу "Ukraina Irredenta" ("Україна уярмлена"), в якій, на підставі аналізу еміграції українців-галичан, став першим хто обґрунтував потребу створення української соборної держави під девізом: "Вільна, велика, політично самостійна Україна, одна, нероздільна від Сяну по Кавказ!"

У листопаді 1917 р. при Центральній Раді було створено геральдично–прапорну комісію на чолі з Дмитром Антоновичем. 25 лютого 1918 року затверджено Герб УНР - Тризуб, за проектом Василя Кричевського на основі Герба Володимира Великого. 22 березня того ж року Центральна Рада ухвалила відповідний закон. Цим засвідчений не лише високо-фаховий підхід до питань геральдики, а й величезна повага до наших пращурів і неперервність нашої тисячолітньої державницької традиції.
Голова Центральної Ради Михайло Грушевський завжди наголошував на відновленні української державності у 1918 році, а не її започаткуванні. Обговорюючи питання національного герба, Грушевський писав:

Віртуальний тур по музею можна здійснити тут
Іноді за кордоном можна натрапити на доволі-таки несподівані історичні артефакти. Під час однієї з останніх вакацій у британській столиці я поїхав на Ліверпуль Роуд 200, де є приміщення Української інформаційної служби. Метою, яка не давала спокою ще зі студентских років, було побачити оригінал посмертної гіпсової маски Степана Бандери. На мій превеликий подив, у музеї виявились не менш цікаві артефакти — костюм, у якому він був убитий, особисті речі, а також елементи інтер’єру кабінету провідника ОУН. Було б моральним злочином не скористатися нагодою й не поповнити наш безпрецедентний проект віртуальних музеїв на сайті "Україна Incognita" ще одним, цього разу не менш унікальним і, на превеликий жаль, маловідомим в Україні музеєм.

Українська жінка – особливий феномен. Він не має аналогів у світі. Хоча, що тут говорити: кожна жінка це особливий феномен, але українська – і поготів.

Українка мила, привітна, скромна, трохи мрійлива. Природна грація, вишуканий смак, витонченість в почуттях – усе це однаково властиво всім нашим жінкам.

Стародавні літописи описують українських княгинь як вродливих і мудрих правительок. Однак, найбільший комплімент літописці роблять їх розуму та новаторським ідеям. Детальніше+ВІДЕО

У "Повісті временних літ" ми зустрічаємо відомості про перших київських князів Аскольда й Діра та хрещення Аскольда у Константинополі. Також літопис нам повідомляє і про смерть Аскольда від Олега та утвердження на київському престолі династії Рюриковичів.
Князю Олегу вдається встановити контроль над торговим шляхом із "варягів у греки", захопивши племена, які знаходились на цьому шляху (древлян, сіверян, тиверців). Активну позицію зайняв Олег і у зовнішній політиці, воюючи з Хазарським каганатом та Візантією.
По смерті Олега заступив на київський престол Ігор. Він продовжив політику свого попередника, де княжому флоту відводилася чи не головна військово-дипломатична місія. Достовірно відомі походи Ігоря на Константинополь (Царгород) у 941 та 943 рр. Ігор загинув у 944/45 р. під час повстання древлян.

На території сучасної Дніпропетровщини було аж п'ять Запорізьких Січей
Дніпропетровськ, який українські патріоти вже дано пропонують перейменувати на Січеслав, відзначив день народження радянського діяча Григорія Петровського, ім’ям якого компартійна влада нарекла місто. Днями (4 лютого, або 23 січня за старим стилем) йому виповнилося 135 літ. До честі керівництва міста та області слід сказати, що воно зробило вигляд, нібито забуло про цю дату, і не влаштовувало цього разу покладанням квітів до його пам’ятника.
Згадали Григорія Петровського, як і належить "червоним", місцеві комуністи. Вони завжди дибки стають, коли хтось називає місто Січеславом, а не Дніпропетровськом,

Державний Прапор України затверджено Постановою Верховної Ради України N 2067-XII від 28 січня 1992 р.
Державний Прапор – один з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
Значення синього та жовтого кольорів на прапорі традиційно трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці і достатку. Акт Соборності України 22 січня 1919 року проголошувався в Києві під жовто-синіми прапорами (жовта смуга, яка символізує сонячне сяйво, розміщена вгорі).

9 лютого у Москві Східно-Європейський Антикварний Дім проведе аукціон "Монети, ордени, медалі". Серед лотів - срібленики та гривні часів Русі. Українські музейники наголошують, що пам'ятки Руської держави мають повернутися в Україну. Побіжно вони зазначають, що те, яким чином згадані пам'ятки потрапили до Москви, лишається загадкою.
"До наших днів дійшло дуже мало подібних раритетів! В українських музеях зберігається буквально кілька екземплярів подібного рівня!", - пише журнал "Музеї України".
Працівники музейної сфери звертаються до перших осіб держави та всіх, хто має можливість викупити експонати, посприяти у поверненні князівських речей Україні. Про це пише gazeta.ua (Фото: domantik.ru). Детальніше

Історія та традиції свята        
Йордана (або Ордана, Водохреща, Богоявлення) — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке православні та греко-католицькі християни відзначають 19 січня. З ним пов’язують хрещення на Йордані Христа.
Коли Ісус Христос досяг 30-річного віку, він прийняв хрещення в річці Йордан. Вийшов на берег, а з небес почувся голос Бога-Батька, який назвав Ісуса своїм Сином. І на нього зійшов Святий Дух в образі голуба. Звідси ще одна назва — Богоявлення. Православні та греко-католики вважають, що саме це свято засвідчує таїнство Святої Трійці. Адже в цей день, за християнським вченням, з’явився Бог у трьох іпостасях: Бог Отець — в голосі, Син Божий — у плоті, Дух Святий — у вигляді голуба.

Президія Верховної Ради України 15 січня 1992 р. затвердила музичну редакцію національного гімну України. В статті 20-й Конституції України зафіксовано: "Державний гімн України – національний гімн на музику М. Вербицького".
6 березня 2003 року Верховна Рада ухвалила Закон "Про Державний гімн України", змінивши перший рядок оригіналу "Ще не вмерла Україна" на "Ще не вмерла України ні слава, ні воля…" Затверджений Гімн України, який діє і нині, – це перший куплет і приспів Павла Чубинського.