Українці не хочуть повертатися з Польщі
Більшість громадян України, які приїжджають до Польщі на роботу, позитивно оцінюють місцевий ринок праці і налаштовані залишитися в країні на довший термін.
Про це свідчать результати дослідження агентства з працевлаштування East West Link, які має у своєму розпорядженні УНІАН.

Альона СКИБА, журналіст, Воля народу
Станом на 31 жовтня 2012 року офіційний сайт Міністерства юстиції України подає в єдиному реєстрі громадських формувань 3541 громадську організацію. Що сьогодні відбувається в кулуарах подібних установ, спеціально для “Волі народу” дізнавалася Альона Скиба.
Діяльність громадських організацій люди, як правило, не сприймають серйозно, а то й взагалі не можуть пригадати назви жодної з них. У кращому випадку називають розкручені Фонд Віктора Пінчука та Фонд Олени Франчук “Антиснід”, не визнаючи  їхнього впливу на формування громадянського суспільства. Після “амнезії” владних авторитетів на обіцянки, дані народові, дехто в громадські організації взагалі не вірить. А дехто обурюється і відмовляється розмовляти на цю тему.

"Дайте кисню": у Маріуполі прокинулося громадянське суспільство
Металургійні заводи-велетні перетворили півмільйонний Маріуполь на "газову камеру". Іншого способу боротьби за життя, аніж громадські протести, вже немає, вважають активісти екологічного руху.
Кожні два дні маріупольцям роздають офіційні рекомендації: пити молоко, полоскати горло содою та не виходити на вулицю без респіратора.
Про це йдеться у статті Каріни Оганесян для DW.DE.

Існує механізм доступу громади до законотворчості, завдяки якому, попри опір влади волі народу, можна добитися позитивних змін у законодавстві. Для роботи його необхідна тільки громада – об’єднання людей з метою оптимізації соціального боку життя. Фактично, все залежить від нас.
Сила громади витікає з чесності та гідності кожного її учасника. Правове поле функціонує тільки тоді, коли є хотіння дотримуватися законів. А хотіння це виникає із чесності та гідності громадян, а також розуміння, навіщо потрібні ті чи інші правила, в чому їхня користь для кожного в суспільстві. Добра воля є тоді, коли людина знає, чого хоче від життя, розуміє, що вона не одна, і треба уживатися з іншими в суспільстві

"Танки" на службі демократії
6 листопада у київській книгарні "Є" відбулася зустріч з Александром Смоляром, політологом, головою правління Фонду імені Стефана Баторія (Польща). Тема зустрічі: "Роль аналітичних центрів у формуванні громадянського суспільства". Зустріч відбулась у рамах спільного проекту журналу "Український Тиждень", який представляв відомий журналіст Юрій Макаров, та Польського інституту в Києві.
Пан А. Смоляр розповів про місію, можливості й досягнення неурядових аналітичних центрів (think tanks) у Польщі і відповів на численні запитання присутніх.

Олег ЧОРНОГУЗ, письменник, для Волі народу
Нарешті, дочекався. Тепер я хоч одному об’єктивному досліднику на колишніх постколоніальних просторах можу потиснути руку і взяти у свої українські обійми. Ви не повірите, кого саме „взяти в обійми”. Саме того... Да! Таки „да”, як кажуть в Одесі, кращого філолога нашого часу і невтомного дослідника української історії в жанрі мови Анатолія Вассермана, який так піклується про долю не свого народу, а наших: російського і українського та їхню єдність під девізом: „Навіки разом!!!”. Того самого Анатолія Вассермана, який перші паростки слави здобув на телешоу (виставі) „Що, де, коли?”. 

Українці — хто ми і звідки? На це питання відповість унікальний телевізійний проект власного виробництва каналу "Україна" — "ДНК-портрет нації". Фільм розповість про масштабне генетичне дослідження з використанням новітніх технологій та із залученням кращих світових лабораторій і експертів, яке було проведено з ініціативи каналу "Україна". Проект поєднує формати науково-популярного фільму, реаліті-шоу, програми журналістських розслідувань, а також історичної кіно-реконструкції.
З ініціативи телеканалу "Україна" вчені-генетики зібрали зразки ДНК у жителів по всій Україні — від Луганська до Ужгорода, від Ялти до Чернігова. У генетичному дослідженні взяли участь, як звичайні люди з різних куточків України, так і багато відомих українців: Олег Скрипка, Остап Ступка, Руслана Писанка, Василь Вірастюк, Альона Вінницька, Олександр Пономарьов та інші.

Як піцою, суші та пивом можна популяризувати українську
Українофоби слушно зауважують: навіщо вчити українську мову, якщо у столиці без особливих проблем ви отримаєте обслуговування у закладах харчування, побачите рекламу та інші інформаційні матеріали переважно російською?
У відповідь активісти ініціативи “Дріжджі” переконують адміністрації барів, кав’ярень, ресторанів переходити на українську.

У інститутів громадянського суспільства, всього громадського активу України з’явилася можливість через Інтернет у голосовому режимі поділитися думками та пропозиціями стосовно практичних змін у нашій країні.
Для цього створена нова комунікаційна система ТімСпік - TeamSpeak communication system (скорочено TS), спілкуваня в якій відбувається у формі діалогу.
На відміну від Skype і інших подібних програм, у ТімСпік немає обмеження в кількості учасників голосової онлайн-конференції.

Олесь ГРИБ, для Волі народу                                                             
Моя дорога Канада
У  багатьох казках  існують  казкові засоби для     відмикання замків – чи то заповідне  слово, чи якась там "розрив трава" - одним  словом,  замки з  послужливим клацанням тут – таки і відчиняться, а рипучі  металеві або й камінні двері  покірно  запрошують увійти. І  у мене, в цілком реальному житті, а не у якійсь там вигадці, завівся  свій секрет долання перешкод, правда,  замки його не  дуже - то й бояться,  хіба що на людей  певної категорії він діє безвідмовно. І ця категорія називається "українці".
У телефонній слухавці щебече  російською мовою жіночий голосок. Мені пропонують на вигідних умовах  підключення до інтернету. Я мовчки слухаю привабливе щебетання, а потім кажу:
- Ви пробачте мені, але я народився і виріс у Канаді, тому із сказаного вами я мало що зрозумів. Чи не могли б ви  повторити все українською мовою?