Петро РАДЕЙКО, для Волі народу
Українці споконвіків були самодостатніми. Нам не потрібні були ні царі, ані чиновники, бо ми знали своє коріння й тому були господарями в своїй хаті. А проте зараз маємо час, коли кожен день готує нам виклики (чи завдання), які мусимо приймати (та вирішувати), аби скласти  іспит на державну зрілість і національну гідність. Час вимагає від нас громадянської відваги та моральної самоповаги до себе, а отже – активізації в суспільному житті.

Якщо дивитися правді ввічі, прогрес та відносне матеріальне благополуччя зіпсували людину, а бездуховність або ж фальшива соціально-інтернаціональна культура притлумила у ній самосвідомість та національну свідомість. Це свого часу зауважив ще Олег Ольжич. Людина повинна бути якісно оновленою. Тепер нам потрібна не політична революція, а революція цінностей. Бо коли немає домінуючих цінностей, котрі б змінювали державу, немає й політиків принципових та ідейних.

Брак тяглості – зв'язку між минулим і сучасним – мабуть типовий для нашого суспільства в усі періоди життя. А цю недугу констатував уже Роман Рахманний. Україна як держава має свою велику й повчальну історію. Ми повинні не лише відчувати, що вона постійно крокує вслід за нами, а й завжди мати її перед очима, щоб бачити – головним уроком минулого є боротьба. І навіть, якщо вона закінчується поразкою, тим не менш, вона будує імунітет народу, в основі якого – спротив всякому поневоленню.

Як і люди, нації очищаються і зміцнюються нещастями. Нам вкотре кидають виклик визискувачі, як казав Іван Франко – соціальні п'явки (у вищих ешелонах виконавчої влади немає жодного етнічного українця!), що й пальцем не кивнуть для добра тої нації, серед якої живуть. Приймаймо цей виклик! "Воріженьки" самі не щезнуть, "як роса на сонці". Чи не слід задуматись над тим, що колісниченки, ківалови, чечетови й табачники є віддзеркаленням нашого морально-етичного рівня? Чому ми не боїмося ганьби України, а найбільше переживаємо за власну шкуру?

Пам'ятай, що саме ти, згідно зі статтею 5 Конституції України, є "носієм суверенітету і єдиним джерелом влади" та маєш право "здійснювати владу безпосередньо". Користуйся ним. Чиновник – твій найманий працівник і зобов'язаний працювати на тебе… Однак не політики, а тільки самі громадяни можуть поверну втрачену гармонію сімейних, родинних і суспільних стосунків. Викорінюймо в собі заздрість, що заважає нам стати згуртованою нацією. Обороняймо нашу мову, культуру, традиції та звичаї. Відкиньмо комплекс жертви та меншовартості, працюймо і будуймо власне життя! Не достатньо змінити владу, потрібно змінити себе та своє ставлення до оточуючих. Потрібно спільними силами відігнати спільне людське лихо.

Петро Радейко

Коментарі

 

Add comment

Security code
Refresh