Українським "Рембо" називають Івана Ремболовича – отамана півсотні Вільного козацтва на Чернігівщині в 1918 р., начальника зв’язку Дієвої армії УНР, учасника Другого зимового походу Української повстанської армії Юрка Тютюнника в листопаді 1921 р., командира саперного куреня дивізії “Галичина”, учасника підпілля ОУН на Прикарпатті в 1944 – 1949 роках, зокрема на Коломийщині та Гуцульщині. Арештували Івана Ремболовича 7 листопада 1949 р. в Космачі на Гуцульщині, розстріляли 8 вересня 1950 р. у Станіславові (тепер м. Івано-Франківськ).
Подробиці трагічної долі героя - у новому дослідженні Романа Коваля “Іван Ремболович”.

Для чого ж потрібний „Русскій мір” Росії? По вченому кажучи - для реінкарнації... Простіше і ясніше - для відродження Московської імперії.
Чому не потрібний „Русскій мір” Україні? Він загрожує державності України. „Русскій мір” в Україні - це не тільки найактивніший вилов довірливих, наївних та покірних, як біблейські овечки, українських душ у лоно московської церкви, його патріархату, а й одурманення українського люду через ідеологію, яку проводить в Україні (а тепер уже й Молдові, Польщі) головний ідеолог екс-імперії, громадянин Російської Федерації пан Гундяєв, що накинув на себе рясу священника і повісив хреста на груди з патріаршим саном Кіріл.

23 серпня 2004 року Указом Президента України було встановлено щорічне державне свято для вшанування  Державного Прапора – одного з трьох офіційних державних символів, що символізують суверенітет держави. Державний Прапор України – стяг із двох рівновеликих горизонтальних смуг синього і жовтого кольору із співвідношенням ширини прапора до його довжини 2:3.
До цього День прапора святкувався тільки в Києві на муніципальному рівні.

Рік тому, 23 серпня 2011 року, напередодні Дня Незалежності України,  влада здійснила арешт  невинних  членів ГО "Патріот України", котрі мешкали у Василькові,  звинувативши їх у "тероризмі". Невинна українська молодь і до сьогодні знаходиться у СІЗО. Комітет захисту політичних в’язнів  ухвалив рішення 23 серпня 2012 року провести мітинг на підтримку новітніх політичних в’язнів з вимогою їх звільнення. Акція проходить під назвою "1 рік у катівнях системи".

Мітинг відбудеться 23 серпня у Києві біля фронтону приміщення  СБУ України на вул. Володимирській, 35. Початок о 13.00. 

Громадян України закликають провести 23 серпня вишиванковий флешмоб
Громадян України закликають 23 серпня – в останній робочий день перед 21-ю річницею Незалежності України – підтримати вишиванкову ініціативу і одягти вишиванки. За словами ініціатора акції Артема Стельмашова, вишиванковий флешмоб сприятиме зростанню патріотизму серед українців.
"Впевнений, що одягнути вишиванку на це свято має кожен українець. Значення народних традицій особливо зростає у кризові часи. Відхід від традицій і втрата історичної національної пам’яті відкриває дорогу до маніпуляцій свідомістю громадян нашої країни. Звернення до традицій народу є природним механізмом самозахисту і самозбереження кожного українця", - вважає він.

22 серпня 1992 р. Державний центр Української Народної Республіки в екзилі урочисто склав свої повноваження, передавши їх владі відновленої держави Україна.
На Сесії Верховної Ради України з нагоди складання повноважень Державного Центру Української Народньої Республіки в екзилі його уповноважена делегація на чолі з останнім Президентом УНР Миколою Плав’юком (який, на жаль, недавно відійшов у вічність) передала українській владі Грамоту   про припинення діяльності ДЦ УНР в екзилі та Заяву про правонаступництво України від УНР, клейноди УНР, відзнаку Гетьмана Мазепи та інші державні атрибути УНР.

Українські соцмережі розриваються новими креативними мемами про бабусю й кота. Гасла проти партії влади стають дедалі гострішими.
Після того, як політичні бігборди "Взнала, що внук голосував за "регіони"..." з бабусею та котом в Дніпродзержинську серйозно занепокоїли місцеву владу, самі герої плакату стали сенсацією в інтернеті. Понад половина повідомлень в українських соціальних мережах – про бабусю й кота, вустами яких народ намагається висловити усе наболіле про владу й ситуацію в країні, - повідомляє Дойче Веллє
"Інтернет - це простір, здатний породжувати ідеї іншого рівня, які не можуть народити політики. І ось коли ці ідеї виплескуються в реальне життя, це стає для політиків страшним, незрозумілим, загрозливим – тоді вони починають неадекватно діяти», – так пояснив у коментарі DW відомий блогер Роман Шрайк шалений успіх білборду.

Україна залежна
У ці дні, коли ми відзначаємо 21-шу річницю Незалежності нашої держави, чи не кожен свідомий громадянин ставить перед собою низку непростих питань. Зокрема, чи маємо ми саме таку Україну, за яку боролися наші діди і прадіди? Чому, маючи власну державу, українці бідують на рідній землі? У чому, нарешті, головна проблема сучасної України?
З цими запитаннями кореспондент сайту "Дух волі" звернувся до кандидата в народні депутати, заступника голови Української республіканської партії Ростислава Новоженця (на фото).
- Колись Юліан Бачинський, один з ідеологів націонал-демократії, створюючи у 1895-му році разом з Іваном Франком першу на теренах сучасної України політичну партію, написав програмний документ "Україна невільна". Як не прикро, багато тез, виголошених понад століття тому, залишаються для нас актуальними і тепер, - відповідає Ростислав Новоженець.

Ми маємо сьогодні сумно усвідомити: у нас вибір один: або ми знову раби, або ми знову вільні люди. За 21 один рік такого морального падіння, до якого нас довели табачники, колісніченки, ківалови, єфремови, азарови під патронатом гаранта, Україна ще не зазнавала. Безсоромні, наглі азарови, чечетови, корнілови і їхні доморощені холуї – типу Литвина і Колісниченка – гірше окупантів. Бо підступніші, бо брехливіші.
У нас навіть у 1989 році, за тоталітарного режиму, українська мова була державною!
То  в  якому ж режимі ми тепер живемо? Відповідь однозначна - колоніальному.

У серпні 2012 року в Україні зафіксовано рекордне зростання рівня патріотизму. 82% українців вважають себе патріотами України.
За останніх півроку кількість українців, які вважають себе патріотами своєї країни, зросла з 73 до 82%. Про це свідчать результати останнього дослідження Соціологічної групи «Рейтинг». Слід зазначити, що найбільш відчутне зростання почуття патріотизму фіксується на сході країни, Донбасі, а також на Заході і Півночі. На Півдні - навпаки фіксуються зворотні тенденції.