Гнат Петрович Юра народився 8 січня 1888 року в селі Федвар (тепер — село Підлісне Олександрівського району Кіровоградської області). Із 1907 р. на професійній сцені в трупі С. Максимовича, де Юра зустрів свого творчого побратима й товариша в житті Семена Семдора. Далі Юра грав у театрі товариства «Руської Бесіди» у Львові (1913 — 1914), у Молодому театрі (1917) і в Театрі ім. Т. Шевченка в Києві (1919). Від 1920-го — у Театрі ім. Івана Франка, створеному під опікою УГА у Вінниці, перенесеному 1923-го до Харкова, а з 1926-го — до Києва. У цьому театрі Гнат Юра працював до 1961 року як художній керівник і режисер, підготувавши близько 100 вистав!
Детальніше - у статті на сайті видання "День".

Народній артистці України Галині Яблонській 2 січня 2013 р. виповнилося 85 років
З Галиною Яблонською мене познайомив поет Микола Самійленко у березні 1996 року. Я готував тоді вечір пам’яті Зеновія Красівського і мені потрібні були виконавці сценарного задуму. Пан Микола й запропонував народних артистів України Галину Яблонську, Павла Громовенка та заслужену актрису України Галину Данилову.
Той вечір у Спілці письменників був надзвичайний! Благословив його отець Ігор Онишкевич. Виступали Левко Лук’яненко, Ярослав Дашкевич, Ольга Витвицька, Микола Самійленко, Євген Сверстюк, Анатолій Сопільник, чеченець Максуд Хужбаров, кобзар Віктор Лісовол, бард із Запоріжжя Олександр Черненко…

Від його прізвища віє силою
29 грудня 2012 р. кобзареві Тарасові Силенку виповнилося 40 років. Свої витоки рід Силенків веде із древнього села Мисайлівка, що на Богуславщині. Тут народилася й Тарасова мати Леся. Крізь ліс, через річку Рось щодня ходила до школи в с. Дибинці. Уроки любила вчити в лісі. Кохалася у квітах. Коли не знала назв, – вигадувала сама. Зростаючи у традиційній українській родині, дівчина перейняла від батьків загострене почуття справедливості.

Володимир ШОВКОШИТНИЙ: Буде Україна й українська мова безумовно. Єдине чого в Україні не буде, потолочі, яка нині називає себе елітою. Бо еліта може бути або національна, або це не еліта. Якщо вона не національна в національній державі Україна, де більшість – українці, значить це не еліта. Це лобісти чужого народу, чужої держави, або просто шавки-маріонетки, яких смикають ляльководи за ниточки. Ми з ними розпрощаємося...Пригадаймо скільки було грошей, сили, армії, КДБ і всього іншого у Расєї чи то у Радянського Союзу. Розлетілися в момент, оком не встигли моргнути. І ця бандота розлетиться вщент. У неї нема нічого святого за душею. Творець довго не терпить князя тьми, а це його представники. Тому долонею змахне всіх.
Інтерв'ю з В. Шовкошитним на "Порталі українця"

25 грудня - урочисте дійство з нагоди ювілею газети українських письменників
З нагоди 85-річчя "Літературної України" 25 грудня 2012 р. у вів­торок, у великій концертній студії Будинку звукозапису На­ціональної радіокомпанії України (вул. Л. Первомайського, 5-А, 3-поверховий будинок у дворі, метро «Кловсь­ка») відбудеться урочисте дійст­во — ювілей газети, в якому братимуть участь найвідоміші письме­нники та майстри мистецтв Україн­и.
Початок о 17.00. Запрошення можна одержати при вході в Будинок звукозапису Національної радіокомпанії України.

Про майстриню, в якої "думають руки", або В 66 життя тільки починається    
Ольга ОГІЄНКО, для Волі народу
Лариса Волченкова з дитинства займалася створенням витинанок. У 1955 році її роботи з’явилися на тканинах московської фабрики. Будучи людиною некомерційною, Лариса Георгіївна бізнесу на цьому не зробила. До своїх робіт ставилася як до звичної справи і виготовляла витинанки переважно для подарунків близьким. Можливо саме тому її перша виставка відбулася в 66 років. Історія про те, як звичайне, на перший погляд, захоплення може перетворитися на витвір мистецтва.

Патріарх Філарет провів важливу зустріч з письменниками, незважаючи на спробу неоязичників її зірвати
У Будинку письменників України 5 грудня відбулася зустріч Патріарха Філарета з письменниками та читачами видавництва “Ярославів вал”, яка проходила під темою "Українська інтелігенція та Православна Церква". Ведучими вечора були Голова НСПУ письменник Віктор Баранов та директор Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України Микола Жулинський.
Невідомі, назвавшись неоязичниками, намагалися зірвати цю зустріч, вигукуючи під час виступу Патріарха Філарета, що будівництво, яке веде УПЦ КП у Десятинному провулку Києва, ніби-то знищило язичницьке святилище. Після марних спроб вивести порушників із зали зчинилася сутичка, після чого організатор бійки з місця подій зник. Міліція інцидент не коментує.

Anastasiya Petryk with the song  “Sky” won on the Junior Eurovision
While performing his own songs 10-year-old Ukrainian won 138 points in this year's Junior Eurovision Song Contest, held in Amsterdam in the Netherlands.
Anastasia already won the International Children's Contest "New Wave - 2010". Moreover, Nastia won first place in the competition "Young Galicia" and second place in competition "Black Sea Games".
Reported by Radio Liberty.

Київ можна зробити красивішим
Так вважає журналіст і сценарист Юрій Луканов, про що пише у своєму блозі на Korrespondent.net.
Він розповідає, що молоді київські художники мають задумки оживити місто. Деякі з них уже навіть втілені у життя.
"Уявляю, як би такі речі оживили сірі наші спальні райони. Наприклад, той же Сирець. Там досі все збереглося майже незайманим. Будиночки, які будували ще полонені німці, аж кричать: так хочуть, щоб їх освіжили...
Такий досвід існує в багатьох містах світу", - пише Луканов.   Детальніше

Товари компанії Roshen, які реалізуються на українському ринку, знову будуть випускатися з україномовними обгортками.
Нагадаємо, що ЗМІ і, зокрема, "Воля народу", раніше повідомляли, що найвідоміші вітчизняні кондитерські бренди (крім, хіба що "Світоча") відмовляються від написів українською мовою на обгортках кондитерських виробів, що є проявом дикунства. Так, президент кондитерської корпорації “Roshen” В'ячеслав Москалевський нещодавно публічно заявив, що україномовні написи на їхніх виробах замінено на російськомовні з метою економії.
Як повідомив засновник компанії Петро Порошенко на своїй сторінці у Facebook, за його ініціативою Рада директорів Roshen прийняла рішення повернути на цукерки цього бренду українську мову.