Тетяна ВОРОПАЄВА, кандидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу
(продовження)
2. Законопроект 9073: подальше поглиблення мовної асиметрії та порушення інформаційно-психологічної безпеки громадян України
 Після прийняття скандального законопроекту 9073 окремі депутати обіцяли, що відбудеться Загальнонаціональний Круглий стіл з питань державної мовної політики, на який будуть запрошені українські експерти. Проте жодної інформації про Круглий стіл немає, хоча з’явились заяви тих самих депутатів про те, що «в рамках роботи Конституційної асамблеї при Президенті України слід закріпити в Основному законі російську мову як другу державну».

Тетяна ВОРОПАЄВА, кандидат психологічних наук, доцент КНУ ім. Т. Шевченка, для Волі народу
1. Чому українські депутати ігнорують висновки російських експертів про мову
Відомо, що в процесі прийняття законопроекту 9073 «Про засади державної мовної політики» було проігноровано практично всі рекомендації українських експертів. При цьому було також проігноровано й висновки багатьох російських експертів, які послідовно використовують положення Європейської Хартії регіональних мов або мов меншин (далі – Хартія) та застереження європейських експертів (зокрема, й щодо конфліктного процесу ратифікації Хартії в Україні) для захисту національних інтересів Російської Федерації (далі – РФ).

Олег ЧОРНОГУЗ, для Волі народу
                                Дорогі Українці!
Сьогодні нам знову кинули рукавичку. Кинули виклик у черговий раз у нашій історії. Нам знову нав’язують мову вчорашнього окупанта, новоявлені валуєви і муравйови. Ми сьогодні змушені прийняти цей страшний виклик і відповісти взаємністю: як ви з нами, так і ми з вами! Ми маємо вголос про це сказати перед усім цивілізованим світом: ви у себе, в Російській Федерації, забороняєте українську мову, українські організації, ми маємо про це заявити і в себе: як ви  з нами, так ми і з вами. Ви вбили понад 30 мов малих народів Московської імперії. Ви не ратифікували Європейську хартію у Держдумі, бо тоді розсиплеться на національні шматки ваша Федерація. Тому ви це вирішили зробити з нами, опираючись на колісніченків, медведчуків та інший національний перегній. Не вийде. Ви уже цим займалися, ділили „по-братньому” нас, продавали „по-братньому» нас і „по-братньому” владарювали.

Роман ВIНТОНІВ

Тому що вона створена для того, щоб її слухали. Порівняйте кількість голосних і приголосних в будь-якому реченні цього тексту. Відношення буде 1:1. Це — ознака мови, яку хочеться слухати. Вона тисячі років вчилась переконувати різноманітністю.
Мало-які народи можуть розплющити очі. Відчинити свої вікна. Чи розгорнути книжки. Більшість це все "відкриває". Різноманітність дозволяє швидше знайти ключ до слухача. Він швидше повірить, бо зрозуміє, що ви з ним однакові.

У 1864 р. царський уряд знову прийняв Статут про початкову школу, за яким навчання мало проводитись лише російською мовою. Щоб усі розуміли кінцеву мету цього проекту, міністр “народного просвещения” Дміт­рій Толстой ще й озвучив відповідне роз’яснення: «Кінцевою метою освіти всіх інородців незаперечно повинно бути обрусіння». 
Що спільного у Колесніченка та Ківалова з Петром I та Катериною II? Українська мова, а точніше, нелюбов до неї. Що пов’язує 1748, 1864, 1959 та 2012 роки? Намагання витіснити українську мову з українських шкіл.

Ця стародавня козацька ікона святої Покрови Пресвятої Богородиці зберігається у Дніпропетровському історичному музеї імені Дмитра Яворницького. Богородиця тримає в руках рушник, прикрашений хрестами й жовто-блакитними барвами.

Сонячно-жовтий колір символізує божественне начало, а блакитний - матеріальний світ. Сонячний колір нагорі, бо дух має панувати над матерією. Ця ікона збереглася завдяки подвижницьким зусиллям українського історика й етнографа Дмитра Яворницького.
Ця унікальна двоярусна ікона представляє східний стиль іконопису. На іконі зображені козаки та Пресвята Богородиця, яка дивиться на них з небес. Вона символізує Батьківщину - Неньку Україну, яка захищає своїх вірних дітей.

Іван ЛЕНДЄЛ
На русифікацію згори треба відповісти потужною українізацією знизу
Мінімум, який повинен виконати кожен патріот – перетворити своє оточення з безхребетної денаціоналізованої маси у свідомих українців. Не прихильників конкретних ідей, не членів певних партій, а просто свідомих осіб як у національному, так і культурному сенсі.
Це все ж, у певній мірі, війна, і нам потрібно залучити на проукраїнський бік якомога більше людей. На русифікацію згори треба відповісти потужною українізацією знизу.

Руслан КУХАРЧУК, журналіст, для "УП"

Єднання навколо абстрактних символів відбувається лише за певних умов – здебільшого під час якогось протистояння... Відповідно, чи не єдиним протистоянням, яке може мобілізувати українців до несамовитого і демонстративного кохання до жовто-блакитних кольорів – спортивні протистояння. Як от Європейський чемпіонат з футболу (в народі – Євро-2012). От і добре – нехай хоча б так! Око милується від прапорців на тисячах автомобілів, від жовто-синіх стрічок у волоссі дівчат і таких само кольорів у вбранні дітлахів. Бо барви українського прапору – красивіші і важливіші за всі партійні символи й кольори. Хай так і буде!     Детальніше 

Любомир СЕНИК, доктор філологічних наук
СИНДРОМ ПРОВАНСУ, або ЗАСТЕРЕЖЕННЯ ДЛЯ УКРАЇНЦІВ
На початку коротенька інформація про сучасну провінцію Франції – Прованс. У 18 столітті, будучи самостійною державою, Прованс втратив свій політичний статус – статус національної держави. Наслідки виявилися для десяти мільйонів населення якщо не катастрофічними, то принаймні далекими від сприятливих. Адже на території нинішнього Провансу існує єдина державна мова – французька. Коли я запитав жителя Марселя – племінника світлої пам’яті моєї дружини – Марка, чи хтось розмовляє у Марселі, столиці Провансу, провансальською мовою, відповідь була заперечна.

Сергій СТЕФАНКО
Ми, українці, як звір, що не поспішає вийти з відкритої
клітки на волю
З великою увагою слідкую за усіма перипетіями прийняття закону "Про основні засади державної мовної політики". Гадаю, що досить прожити в Україні місяць, щоб зрозуміти – українці постколоніальна нація і держава, і з цього випливає багато неприємних для нас наслідків.
Чому в української мови на практиці такі вузькі сфери застосування? Таке враження, ніби у нас немає мовного законодавства. А скільки нас, етнічних українців, в Україні?
78% від усього населення – це ж абсолютна більшість! І ці 37,5 мільйонів терплять над собою наругу. Чому так відбувається?