Синод УПЦ КП, який відбувся 13 грудня під головуванням Патріарха Філарета, обговорив, зокрема, питання про відзначення заснування Київської Митрополії та Хрещення Руси за часів князя Аскольда. Синод прийняв рішення провести у травні 2012 р. на базі Київської православної богословської академії Всеукраїнську наукову богословсько-історичну конференцію, присвячену 1150-літтю утворення Київської Митрополії. Синод також рекомендував ректорам духовних навчальних закладів УПЦ Київського Патріархату заохочувати наукову працю викладачів та студентів з питання про Аскольдове хрещення Руси та утворення Київської Митрополії. Журнали Синоду УПЦ КП оприлюднив офіційний сайт УПЦ КП.

Святитель Михаїл, перший митрополит Київський, по Іоакимівському літопису. У 989 році він прибув з Корсуні разом з іншими священнослужителями до святого рівноапостольного князя Володимира (пам'ять 28 липня), який незадовго до цього (у 988 р.) прийняв Хрещення. На долю першого митрополита Української Церкви випало нелегке, але благодатне служіння. Він ревно опікувався новопросвітленими жителями Київської Русі, проповідуючи Святе Євангеліє, хрестячи і повчаючи новонавернених людей, засновуючи перші храми і духовні навчальні заклади. У Ростові він заснував дерев'яну церкву на честь Успіння Пресвятої Богородиці і поставив там єпископом Феодора Грека. Святитель Михаїл був мудрим і тихим, хоча й суворим ієрархом. Українська Церква зберегла пам'ять про заслуги першосвятителя.
Упокоївся святитель Михаїл у 992 році. Похований у Десятинній церкві Пресвятої Богородиці в Києві. Близько 1103 р. його мощі були перенесені в Антонієву печеру, а 1 жовтня 1730 - у Велику Печерську церкву (Успенський храм). У зв'язку з цим пам'ять святителя Михаїла згадується 13 жовтня (за новим стилем), а також 28 червня (за нов. ст.) - в день смерті.

   Інф. УНІАН

Філарет нагадує, що коли Десятинна церква будувалася, Москви ще не було 
Святіший Патріарх Київський і всієї Руси-України ФІЛАРЕТ наголосив, що Українська православна церква Київського патріархату виступає за відновлення Десятинної церкви. Про це він сказав в інтерв’ю газеті “День” (№130 від 27 липня 2011 року).
Він нагадав, що раніше церква виступала за відновлення Михайлівського монастиря. “Тоді теж розгорнулася дискусія між різними експертами: одні виступали за, інші - проти. Врешті, коли монастир постав, критика припинилася. Усі побачили, що краще відроджена святиня, ніж порожнє місце, де вигулюють собак”, - наголосив він. За його словами, Десятинна церква має не менш важливе значення. ФІЛАРЕТ підкреслив: “Для нас вона, як і Софійський собор - символи Київської Руси-України”.

 Віталій РОМАНЧЕНКО, заступник голови Бердянського міського осередку ВО "Свобода", член ВТ "Просвіта" ім.
Т. Г. Шевченка
                                Ходи в кабак, вино пей, нищих бей, 
                                будешь архиерей
                                Російська народна приказка

                 Благословляю во всех храмах всех Епархий
                 совершить молебствия о здравии Иосифа
                 Виссарионовича. Церковь наша не может
                                                       забыть его благожелательного к ней
                                                       отношения нашего Правительства и лично Иосифа
                                                       Виссароновича, которое выразилось в целом
                                                       ряде мероприятий, клонящихся ко благу и к славе
                                                       нашей Православной русской церкви, 

  Мирослав МАРИНОВИЧ, інф. газети ГАЛИЧИНА

Відомий український правозахисник, публіцист, релігієзнавець, філософ, один із провідних аналітиків у сфері релігійних відносин в Україні, проректор Українського католицького університету М. Маринович розповідає про своє бачення духовного світу України та сучасні виклики, які постали перед українським християнством. 

     Мені імпонує перспектива, що постає з концепції єдиної Київської Церкви, яку озвучив Блаженніший Любомир, зокрема у зверненні «Один Божий народ у краї на Київських горах». Там українські Церкви київської традиції є активними учасниками «лабораторії екуменізму», як назвав Папа Іван-Павло II всю християнську Україну. Існує виразна можливість, що, діючи задля досягнення безпосередньої мети — об’єднання гілок давньої Київської Церкви, ми зможемо внести свій великий вклад у нормалізацію міжцерковних стосунків у світі загалом.    Детальніше